Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 квітня, 2017   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Зарплати окупованого Донецька

На сьогодні ситуація з робочими місцями на окупованій території дещо змінилася. Навіть коли порівнювати з останніми шістьма місяцями, то центр зайнятості «ДНР» пропонує претендентам зарплати, більші на 15–20%, за аналогічними позиціями. Однак та сама обставина свідчить і про брак як кваліфікованих кадрів, котрі все ще вважають свою працю тут низькооплачуваною, так і фахівців робітничих спеціальностей.
Матеріал друкованого видання
№ 14 (490)
від 6 квітня
Зарплати окупованого Донецька

Поглянувши на основні, найбільш поширені позиції, пропоновані в Донецьку «офіційно», можна побачити таке. Медицина — одна з найпроблемніших галузей у «республіці»: відплив тут стабільний. Мова передусім про районні поліклініки, де медсестри й терапевти дедалі частіше звільняються через збільшення «паперової» роботи й невеликий оклад. Центр зайнятості пропонує лікарю середній заробіток близько 4500 руб. (2200 грн). Це стосується посад онколога, нарколога, спеціаліста з функціональної діагностики. Найбільша зарплата тут у лікаря невідкладної допомоги — 9200 руб. (4300 грн). Прикметно, що за вакансією «двірник» у Донецьку відкрито аж 36 позицій із зарплатою 3500 руб. (близько 1600 грн), що лише на 1 тис. руб. менше за середню зарплату лікаря в «ДНР».

Учителі та викладачі можуть знайти себе на донецькому ринку праці за 4500 руб. (2100 грн). Щоправда, попит на них значно зменшився в самому Донецьку і зріс у містечках на кшталт Харцизька, де географію часто мусять викладати математики. Однак є попит і на більш високооплачувану роботу. Наприклад, водій трамвая в Донецьку отримає 10 тис. руб. (трохи менше ніж 5 тис. грн), а тролейбуса — 8900 руб. (близько 4200 грн). У великих торговельних мережах на кшталт місцевого «Амстору» та інших супермаркетів оклади вже на порядок вищі. Так, у колишньому «Варусі», що зветься тепер «Парус», кваліфікованому бухгалтерові пропонують 13 тис. руб. (понад 6 тис. грн). У касира торгової зали зарплата буде 7 тис. руб. (близько 3400 грн). А ось у касира «центрального республіканського банку» (таких вакансій тільки в Донецьку відкрито 10) ставка буде 10 тис. руб. (близько 5 тис. грн).

Читайте також: Без шансів

Зовсім сумна картина зберігається в шахтній галузі, котра є візитною карткою регіону. На сайті того ж таки центру зайнятості «ДНР» практично неможливо знайти жодної гірничої вакансії. Це і зрозуміло: рудники, що опинилися після блокади під «зовнішнім управлінням», у кращому разі заморожують видобуток, не припиняючи відкачувати воду й відправляючи людей у відпустки. У гіршому (що відбувається частіше) гірників скорочують, а шахту просто затоплюють. У поодиноких місцях, де за кілька тижнів устигли перезапустити виробництво, обнуляється український трудовий стаж, а зарплата стає істотно меншою, як і сам персонал. Тому надій у шахтарів на трудовому ринку в ­ОРДіЛО немає.

Днями поспілкувався з гірником макіївської шахти «Щегловська-Глибока», який детально описав ситуацію: «Тут неподалік є (чи вже була) шахта «Бутовська». Певний час вона просто стояла, там навіть вояки господарювали. Коли шахтарі повернулися, бракувало багато чого. Тиждень тому слюсар-сусід спускався туди: води під стовбуром уже по пояс, утоплено все обладнання, не дали нічого вивезти. Шахту «Чайкине» теж гасять, але звідти видають усе обладнання й кріплення. Звідти вода теж потече до нашої: нас сполучає виробка завдовжки понад 5 км. Більшість із нас чекає, коли блокада закінчиться: одиниці розуміють, що торгувати з ворогом — абсурд, але коли нічим годувати дітей, політика відходить далеко на другий план. Зарплату нам не видали ще за січень, хоча отримуємо її в гривнях через Укргазбанк. Нещодавно дружини гірників приїжджали до директора шахти й вимагали грошей. Їм сказали, що коштів немає, і на цьому все закінчилося».

Читайте також: «Порєшаєм»

З’явилися в Донецьку й оголошення, які часто можна було бачити до війни. Це абстрактні «потрібні активні та комунікабельні працівники» або ж «офісна робота» без трудового досвіду. Зателефонуєте на вказаний там номер — вас запросять прийти на співбесіду для роботи в торгівлі. Деталі обіцяють уточнити вже на місці. По суті, мова про торговельних представників та мережевий маркетинг, який у «ДНР» тільки-но починає відроджуватися. Є і більш нестандартні оголошення, коли підприємець реєструє ремонтну компанію, набирає персонал через той-таки центр зайнятості (зазвичай вантажників та слюсарів) і пропонує свої послуги населенню у вигляді оголошення «чоловік на годину». Ідеться про сантехнічні роботи, ремонт квартир або перевезення вантажів.

Останнім часом можна знайти себе і в культурній царині. У донецьких театрах та філармонії є попит як на гардеробників з окладом 6 тис. руб. (близько 3 тис. грн), так і на костюмерів та навіть промоутерів, зарплати яких варіюються від 8 до 10 тис. руб.

Не забуваймо і про те, що однією з найпоширеніших «професій» залишається робота найманця, коли рядовому бойовику, який підписав контракт, платитимуть 15 тис. руб. (трохи більше ніж 7 тис. грн).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як діалог між ученими та суспільством може порятувати від сучасного невігластва
    20 липня, Олег Фея
  • Масові безлади в Гамбурзі стали можливими через обсесивну політику німецьких урядів щодо правих. За відсутності альтернативи ліві безперешкодно розгорнули в Німеччині масштабну діяльність, зокрема й екстремістську
    20 липня, Анатолій Шара
  • Як розгортається скандал навколо зустрічі Дональда Трампа-молодшого з росіянами
    20 липня, Анна Корбут
  • Колективна відповідальність як основний аргумент адвокатів проти покарання колишніх бійців «Беркута»
    20 липня, Станіслав Козлюк
  • Гібридна війна передбачає досягнення воєнної мети невоєнними методами. Навіщо знищувати мегаполіси танками чи «Градами» й потім мати проблеми з відновленням і біженцями, якщо можна просто змусити мешканців добровільно подарувати «ключі від міста». Саме для цього Росія розгорнула безпрецедентну пропагандистську кампанію проти України, яка була успішною, але тільки частково, якщо згадати проект «Новоросія». Втім, попри тактичну поразку, РФ не зменшує своїх зусиль у стратегічному сенсі. Але тепер для повернення України під російський контроль використовуються дещо інші методи.
    19 липня, Юрій Лапаєв
  • Інциденти – один іронічний, другий вельми трагічний, - що днями потрапили у фокус культурних ЗМІ, набули резонансу в першу чергу завдяки існуванню соціальних мереж, Youtube та Instagram. Жодна з медійних історій не була визначально спланована як піар – але, безумовно, виконала свою функцію.
    18 липня, Олена Кухар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено