Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 березня, 2017   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Синдром Джигурди

Ейфорія після визнання РФ документів «ЛДНР» не так давно була розбавлена ложкою дьогтю в Донецьку. Відомий, зокрема й своєю участю в Євромайдані, шоумен Микита Джигурда отримав паспорт громадянина «ДНР».
Матеріал друкованого видання
№ 12 (488)
від 22 березня
Синдром Джигурди

 Взагалі епопея з «республіканськими» документами остаточно перетворюється на цирк. Як відомо, до Джигурди паспорт «ДНР» отримав й актор Іван Охлобистін, який, утім, викликає в місцевих куди більшу повагу, ніж новоспечений «громадянин Джигурда». Охлобистін ніколи не приховував своїх поглядів і прямо заявляв: «Я прихильник «русского мира», «Росії потрібен цар» і все в такому дусі. Тому його паспортизація ще була на щось схожа.

І все ж таки на тлі черг у місцевих паспортних столах легкі розчерки пера Захарченка, якими він роздає паспорти невідомо кому, дратують. Після визнання документів у відділеннях «міграційної служби ДНР» кількість охочих отримати «документ» зросла втричі. Це той поодинокий випадок, коли реальний стан справ збігся з місцевою пропагандою, яка щодня показує черги в паспортних столах. Але все не так просто. У Горлівці, наприклад, біля паспортного столу люди збираються з 5-ї ранку. За повідомленнями місцевих, уже кілька разів приїжджала «поліція» й забирала українські паспорти в тих, хто порушує тут комендантську годину. Але інакше не можна, позаяк система така. Перед отриманням самого паспорта слід подати документи. Для цього видають талони. Талони в Горлівці можна отримати щосуботи, але для цього треба прийти рано-вранці й записатися в список якоїсь невідомої жінки, котра не має офіційного стосунку до паспортного столу. Як розповідають горлівчани, запис ведеться вже з ночі, й до 5-ї ранку в списку ти можеш опинитися під сотим номером, хоча видадуть лише 40 талонів. Потім та жінка зачитує свій список начальнику паспортного столу, який і видає талони. Якщо ви приходите й стаєте по-чесному в чергу, шансів немає жодних: доведеться чекати до наступної суботи. А номер у списку коштує, за словами місцевих, 500 руб.

Читайте також: «Порєшаєм»

У такому стані справ частково винні й самі місцеві мешканці, які кинулися отримувати паспорти «республіканського» зразка й таким чином створили ажіотаж і простір для корупції. Але скаржитися в «ДНР» нікому. Місцеві розповідають: «Тричі писали скарги, але офіційно не придерешся. Якась ліва баба пише список, але потім вона ж його й зачитує заступникові начальника паспортного столу Калінінського району Горлівки. І він чомусь вірить тільки її списку».

У Макіївці й Донецьку в процедурі отримання паспортів порядку трохи більше, однак і тут довжелезні черги й безліч формальних процедур. Але це лише одна реальність. Паралельно існує зовсім інша, коли без будь-яких проблем ці папірці видають відомим росіянам і не видають тим, хто сам і заснував «ДНР». Серед останніх Пургін, який також виявив бажання стати громадянином «країни», якої немає на мапі. Але йому відмовили. Причина банальна: відповідно до процедури паспорт «ДНР» видається лише тим, хто має постійну прописку на її території, тобто в Донецькій області, оскільки «ДНР» мислить себе саме в її межах. Підійде навіть «окупований» Слов’янськ чи Маріуполь. Але в Пургіна такої прописки немає. Утім, навряд чи є вона й в Охлобистіна, але тому бути громадянином годиться, а ось Пургіну — ні.

Читайте також : А хто залишився?

І тут на тлі всіх цих списків, бійок у чергах та посмішок головного інтерна з’являється Джигурда як останній цвях у труну ейфорії та гордості. Всіма сепаратистськими пабліками одразу ж поширюється відео, на якому Микита стоїть на сцені Майдану й читає вірші українською, горлаючи «слава Україні» та «не помре дух України, бо безсмертя має». Тоді як у відділенні «міграційної служби ДНР» каже, що «за російську мову на віки» й проти тих, хто «ставить на коліна заради «слава Україні». Дров до багаття підклала і його їзда на коні на площі Лєніна в Донецьку з якимось радянським прапором і георгіївською стрічкою на шиї, де його радісно вітає натовп. І це вже не кажучи про те, що тільки-но він запов­нив документи, як йому одразу ж видали паспорт. У тих самих чергах за паспортами тепер жартують: «Приходиш у паспортний, кажеш «я від Джигурди» й одразу отримуєш паспорт». Не останньою чергою саме завдяки обуренню тих, хто представляє «ДНР» у місцевих ЗМІ, й стався останній абсурд у цій темі, коли в новоспеченого громадянина «ДНР» паспорт таки відібрали.

Читайте також: Блокада, так?

Сприйняття всього, що відбувається, найкраще висловили самі сепаратисти в особі прихильника «ДНР» блогера Едуарда-Комуніста, якого процитувало вже багато українських сайтів і на якого пошлюся в підсумку і я: «Замість протесту ми бачимо карнавалізацію війни. Це не тільки коли Джигурда отримує паспорт громадянина ДНР. А й коли клоуни влаштовують щоденні шоу на федеральних каналах, замилюючи тему Донбасу в нескінченних криках. Або коли в ДНР і ЛНР проводяться щоденні флешмоби, збираються підписи під зверненнями до Трампа, Олланда, Меркель, влаштовуються різноманітні показушні конкурси. Або головний курячий фельдмаршал ДНР Захарченко обіцяє взяти то Київ, то Лондон, то Нью-Йорк та багато іншого, все так швидко навіть не згадаєш. У цьому ж ряду стоїть відправка Прілєпіна на Донбас, де він нібито очолив батальйон. У підсумку дуже багато людей, дивлячись на цей кривавий цирк, плюють на все й прихильників ДНР і ЛНР у Росії та на самому Донбасі стає менше».




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Директор Центру підтримки аеророзвідки, автор ідеї та продюсер документального фільму «Невидимий батальйон» Марія Берлінська розповіла Тижню про своє перше бойове завдання, державний підхід до аеророзвідки, місце жінок у сфері безпеки та важливість міжнародної уваги до подій в Україні.
    20 листопада, Валерія Бурлакова
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.