Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 березня, 2017   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

«Порєшаєм»

Корупція на блокпостах у зоні АТО існує, відколи вони з’явилися. На сьогодні вона вже набрала різних форм залежно від того, які саме завдання має вирішити людина, що дає хабар бійцям.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (486)
від 8 березня
«Порєшаєм»

Якщо мова про бойовиків, то корупційна складова на їхніх блокпостах уже давно не викликає ані подиву, ані обурення. Це є одним із маркерів сприймання самої «ДНР», коли навіть місцеві трактують давання «на лапу» на постах бойовиків як щось саме собою зрозуміле. Ба навіть між тими, хто хабарі сплачує, і тими, хто їх бере, склалися майже дружні стосунки. Перевізники весело поплескують по плечу «своїх», озброєних АК-47, мовляв, усе одно це неминуче, а тут «хоть по-русскі говорят». На блокпостах «ДНР» теж існують якісь бази даних, за якими перевіряють паспорти на в’їзді та виїзді, однак сама процедура діє через раз.

Читайте також : А хто залишився?

Скажімо, нещодавно, виїжджаючи з Донецька, я виявився єдиним, у кого взяли паспорт на перевірку, бо решта пасажирів маршрутки були пенсіонери або жінки. А на зворотному шляху, на порозі «республіки», паспорт узагалі не перевіряли. Замість цього при в’їзді з боку Курахового відбувався цілковитий абсурд. Бойовики організували блокпост, який назвали «митною зоною»: водій виходить із кабіни, крокує до будки терористів, віддає певну суму разом зі своїми документами і проїжджає ще метрів 50. Тут багажник авто оглядають знову, хоча огляд щойно проводили, буквально за 2 хв ходьби звідси. Паспорти пасажирів не перевіряють і тут, адже питання вже вирішене. Ще через 100–150 м автівку знову зупиняють і вкотре зазирають до багажника. Після цього «митну зону» вважають пройденою. Хоча й це ще не кінець, позаяк уже буквально на в’їзді в сам Донецьк стоїть блокпост «поліції ДНР», де цього разу не беруть навіть звичних для них сигарет — знову змушують відчинити багажник і показати сумки. Невтямки, як такий пильний чотириразовий контроль поєднується з тим, що «республіці» навіть не важливо, хто їде в машині, але факт залишається фактом: перевіряють буквально через кожні кількасот метрів.

Читайте також: Блокада, так?

Зовсім інша річ на українських блокпостах. Оскільки на них бодай про людське око намагаються зберігати обличчя держави й повсюди розміщують плакати про боротьбу з корупцією, дати хабар тут не так просто. Питання з купівлею місця в черзі на більшості блокпостів вирішене позитивно: тут справді закрутили гайки й майже не залишили місця для законопорушень. Кожному водієві видають спеціальний формуляр, зокрема і з номером у загальній черзі. Отож домовитись із самим бійцем та об’їхати машини, як це відбувається на постах бойовиків, украй складно. Тут часто бувають представники ОБСЄ, «Червоного Хреста» й «Лікарів без кордонів», до того ж іноді приїжджає начальство, тому погоріти на такій дрібниці бажання не виникає. Особливо коли зчиняє галас так званий народний контроль — незадоволені водії, чиї авто намагались об’їхати. У цьому разі під удар потрапив би не тільки підприємливий перевізник, а й боєць ЗСУ, котрий бажав би заробити «на чай». Однак водії самі домовляються між собою: охочий пересунутися на 20 машин ближче до поста купує це місце в того, хто там уже стоїть. Цим заробляють, зокрема, місцеві жителі, з ранку до вечора продаючи такі місця.

Читайте також: Політ «Шмеля»

Корупція у ЗСУ починається там, де потрібно вирішити серйозніші питання. Це чудово проілюстрував нещодавній випадок із проїздом «пенсійних туристів» через КПВВ без перевірки за базою даних. Кілька літніх макіївчан вирушили до Дніпра, щоб оформити українську пенсію за фіктивними довідками переселенців, що вже явно свідчить про вихід корупції далеко за межі постів. Заплативши по 7 тис. грн за всі послуги (включно з фальшивими папірцями), вони пройшли КПВВ, просто пересівши в інше авто. Варто сказати, що серед цих людей був батько колишнього члена НЗФ, який боявся з’являтися на КПВВ, навіть не будучи в розшуку. Розповідаючи цю історію, його син сказав, що на стурбованість старого чоловік просто відповів з усмішкою: «Всьо порєшаєм». І «порєшал».

Та не думайте, що такі питання владнують власне на блокпосту. Як розповів один із учасників тієї мандрівки, ще рано-вранці вони заїхали в один із мікрорайонів Макіївки Сонячний, де водій передав пачку грошей чоловікові у спортивках, що вийшов заспаний із під’їзду. Той тут-таки зателефонував на блокпост і назвав номер машини. Швидше за все, частина суми, призначена українським бійцям, також буде передана їм не на самому посту, а пізніше — на контрольованій території. Отже, зв’язок «укрофашистів» із «народною Макіївкою» куди тісніший, ніж декому здається. Дивуватися такому підходу не варто, бо ж іще у 2016 році один із колишніх макіївських бойовиків зміг виїхати в Бахмут, щоб вклеїти фото в паспорт, попри те що значився в розшуку на сайті «Миротворець».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено