Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 лютого, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Контргра. Як зупинити російські фейки

Проект StopFake народився в березні 2014 року як відповідь на посилення російської пропаганди. Спочатку як простий сайт, котрий підтримували переважно випускники Києво-Могилянської академії. До справи долучилися студенти, випускники та професура. Далі рух почав упорядковуватися, набирати потужності. До нього поступово приєднувалися волонтери, навіть з-за кордону.
Контргра. Як зупинити російські фейки

Зараз команда StopFake налічує 27 осіб, матеріали виходять 10 мовами. За підсумками 2016-го оброблено більше ніж 300 повідомлень. А за весь час існування зроблено понад 1000 спростувань. І вони не думають зупинятися, адже вал брехні «з-за порєбріка» не припиняється.

Так, фейки не зникають зі сторінок російських мас-медіа. Вони змінюються, еволюціонують. Під час активних бойових дій на Донбасі в 2014-му інформація надходила більш емоційна. Саме тоді народилися горезвісні «хіти» про розп’ятого хлопчика чи зґвалтованих пенсіонерок. Такі фейки однозначно здійняли хвилю ненависті й спонукали до дій. Хтось записувався до лав терористичних сил, інші ставали волонтерами для підтримки псевдореспублік. Зараз, за даними українських фактчекерів, повідомлення стають спокійнішими, перетворюючись на таку собі напівправду. Тобто дещо викривлену інформацію, що ґрунтується на реальних фактах. Наприклад, висвітлення начебто масових мітингів за зняття санкцій із РФ, навіть якщо це проплачені акції за участю десятка людей. Або після Brexit пошук євроскептиків (а таких зараз чимало в кожній країні ЄС) та демонстрація лише їхньої позиції як доказ близького розпаду європейської спільноти. Або новина про трикратне зростання споживання природного газу з підземних сховищ. Насправді порівнювалися статистичні показники в різні періоди року, що математично некоректно, але на перший, некритичний погляд близько до реальності.

Читайте також:  Російські ЗМІ як дзеркало агресії

Звичайно, емоційна складова залишається і в сучасних «шедеврах пропаганди», бо не раз довела свою ефективність. Варто згадати відому історію про начебто зґвалтування російської дівчинки арабськими мігрантами в Берліні. Набравши високий рейтинг, ця «новина» виявилася вигадкою від початку до кінця. Проте, як кажуть борці з пропагандою, емоційна складова в цих вкиданнях була такою потужною, що серед читачів з’явилася та навіть стала популярною думка на кшталт «так, це вигадка, але все одно ті мігранти когось зґвалтують чи поб’ють». Відбулася трансформація «я співчуваю» в «я вірю, що то правда». Це механізм виникнення так званої постправди, тобто відмова від об’єктивних доказів із переходом у площину емоцій та ставлення до події. Постправда поступово завойовує своє місце у світових ЗМІ. Не дивно, що в 2016 році post-truth стало словом року за версією Оксфордського словника англійської мови.

Інколи викривлення інформації відбувається майже ненавмисно, просто через незнання предмета. Такі помилки, як правило, роблять іноземні мас-медіа. Свого часу низка іспанських ЗМІ поспішили звинуватити українського футболіста Романа Зозулю, який приїхав грати в місцевому клубі, у неонацистських поглядах. Причиною стала його футболка із зображенням українського тризуба.

Окремий тип — маніпуляції з іноземними документами чи статтями. Часто окремі фрази вириваються з контексту й подаються в потрібному світлі. А тексти містять навмисні перекручення інформації, що значно спотворює загальний зміст повідомлення. До речі, ознакою фейку є помилки в перекладі іноземною мовою, бо зазвичай пропагандисти роблять це за допомогою автоматичних перекладачів. Один із таких проколів висміяла Наталія Яресько, екс-міністр фінансів України. Підкресливши велику кількість помилок у тексті начебто її листа до Вікторії Нуланд, вона назвала знання росіян «жалюгідною англійською».

Читайте також: Про що пишуть газети в «ЛНР»

Удосконалюється й техніка розгону викривленої інформації. З’явилася нова схема: спочатку новина з’являється як свідчення в соцмережі чи блозі, пізніше її підхоплює кілька інформаційних сайтів дуже сумнівної репутації. Згодом, коли згадувань про подію стає більше, новину подає вже рейтингове медіа, але з приміткою «за даними окремих сайтів». Таким чином, нібито знімаючи із себе відповідальність за якість матеріалу, до споживача доносять необхідну авторам думку. Зазвичай у заголовку, бо згідно зі статистикою далі назви просуваються лише одиниці. Також виключно заради потрібного заголовка створюються абсолютно безглузді, але резонансні електронні петиції на ресурсах президента чи Кабміну України. Годі й сподіватися, що читачі зайдуть на сайт і дізнаються, що кількість підписантів менш як десяток осіб.

Щоб доносити результати розслідувань і спростувань до якомога більшої кількості читачів, було прийнято рішення перекладати матеріали спочатку англійською (пізніше це стало в пригоді під час співпраці з європейськими колегами з групи EEAS East StratCom), а потім і на решту європейських мов. Сприяє багатомовності проекту й неабиякий попит на достовірну інформацію про Україну серед іноземних журналістів. Попри істотну перевагу в європейському медіа-просторі російських міжнародних видань на кшталт Sputnik чи Russia Today над українськими ресурсами, мешканці ЄС усе ж таки намагаються дізнатися більше об’єктивних новин.

Доказом ефективності проекту є постійні згадування та передрук матеріалів низкою провідних іноземних ЗМІ. Його позитивно оцінюють дипломати та політики. Непогана, як для вузькоспеціалізованого проекту, й кількість підписників у соціальних мережах. Так, російськомовна сторінка у Facebook має близько 51 тис. фоловерів, англійська — 6 тис., а іспанська — близько 2 тис., канал на YouTube має майже 30 тис. підписників. Є і зворотний зв’язок. Багато посилань на викривлені новини надсилають самі читачі.

Цікаво, що крім України значна кількість відвідувань сайта припадає на «авторів» — РФ. За два роки понад 7 млн переглядів статей та відеовипусків StopFake News у Росії. Водночас помітне невдоволення проектом з боку Кремля. За час існування сайт фактчекерів пережив кілька кібератак, які пов’язують із Росією. А часті випади відомого пропагандиста Шарія в StopFake взагалі вважають яскравим підтвердженням власного успіху.

Читайте також: Тягар і фейк імперії

На відміну від групи StratCom, що є повністю державним проектом ЄС, StopFake принципово лишається суто волонтерським. На думку організаторів, саме громадський формат зберігає незалежність проекту, а водночас і надзвичайно високу довіри до результатів роботи. Крім того, такий підхід дає змогу максимально швидко реагувати на вкидання пропаганди. Фінансується StopFake з отриманих грантів та за рахунок допомоги з усього світу.

За межами України також почали розуміти справжні можливості російської пропаганди. В Сполучених Штатах з’явилася Firstdraft News - коаліція провідних світових медіа, які обєдналися заради кращого фактечекінга. Серед найбільш відомих учасників CNN, Washington Post, The New York Times, Al JAzeera, Facebook, Google і Twitter. Досить відомим це об’єднання стало з початком президентської передвиборної кампанії в США і, відповідно, з масовою появою в медіа викривленої інформації стосовно кандидатів. З урахуванням складного і неоднозначного характеру Дональда Трампа, найближчі роки вони не залишаться без роботи.

Готуються до маніпуляцій із суспільною думкою під час цьогорічних виборів і в Європі. Крім уже згаданої групи StratCom, на інформаційному фронті з’явився чеський аналітичний центр Evropske hodnoty. За словами заступника директора цього центру Якуба Янди, він запрацював тому, що в Чехії майже не звертають уваги на масовану пропаганду з боку РФ. Як і StopFake, Evropske hodnoty дистанціюється від державних органів, маючи власні джерела фінансування. Разом із тим активно співпрацює зі StratCom, надає інформацію комітетам Європейського парламенту, обмінюється даними з Комітетом національної безпеки США, консультує чеські силові структури та розвідку з питань впливу іноземних сил. Результати моніторингу прокремлівської пропаганди регулярно надає чеським політикам та військовому керівництву НАТО. За рекомендаціями Evropske hodnoty в Чехії планується створити спеціалізований центр із боротьби з тероризмом та гібридними загрозами. Як зазначає Янда, було виявлено цікаву особливість деяких проросійських інформаційних джерел. Для здобуття більшої довіри читачів вони розміщують матеріали, у яких обстоюються протилежні погляди, тобто, приміром, використовуються заяви політиків на підтримку збереження євроатлантичних прагнень. Проте після того, як про це було поінформовано керівництво партій, до яких належали згадані політичні діячі, така практика була публічно засуджена, а відповідні статті вилучені із сайтів.

Читайте також: Голова Єврокомісії закликав Google і Facebook боротися з фейковими новинами

У планах Evropske hodnoty — і далі виявляти й спростовувати пропаганду, виявляти тренди та методики впливу, а також доносити результати розслідувань до населення. Крім того, передбачається створення спеціальних груп, які займатимуться вивченням знакових подій в інформаційному просторі РФ та України. Планується й розробка навчальних матеріалів, а також проведення тренінгів для студентів, викладачів, журналістів і працівників силових відомств.

Крім чеського центру діяльність з виявлення інформаційного впливу почали деякі польські волонтери. Активізувалася в боротьбі з пропагандою й угорська організація PoliticalCapital.

Своєю чергою, StopFake крім власне розвінчання російських міфів також долучилося до організації тренінгів із перевірки даних для журналістів, викладачів профільних навчальних закладів. Було проведено спеціальні курси для політиків із Вірменії, Грузії, Казахстану та Азербайджану. Організовуються лекції та конференції в багатьох регіонах України. А спеціально для мешканців тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей друкується безплатна газета «Твоє право знати».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Зараз я думаю, що хоч якось звикла до змін у своєму житті лише через два роки після того літа. До літа 2016-го моя свідомість відмовлялася переводити в минулий час моє життя, яке було до подій літа 2014-го. Я навіть говорила про своє тогочасне життя в теперішньому часі.
    29 квітня, Вікторія Малишева
  • Юрій Андрухович про національну ідею і Промисел Божий
    29 квітня, Юрій Андрухович
  • Децентралізація стартувала в Одеській області ледь не півтора року тому. На півночі регіону ініціатива подекуди мала успіх, а на півдні ситуація кардинально протилежна
    29 квітня, Станіслав Козлюк
  • Як поводитися з найнебезпечнішим режимом світу
    28 квітня, The Economist
  • Культові музейні бренди розбираються зі своїм іміджем та фінансовими проблемами, зацікавленість арт-спільноти в роботах художників з Африки досягає «точки кипіння», а на австрійському аукціоні спочатку виставляють роботу, вкрадену колись нацистами, - а потім прибирають.
    28 квітня, Олена Кухар
  • Тиждень.ua обговорив особливості боротьби із зловживаннями в сфері оборони та безпеки та нові тенденції в політиці з головою литовського філіалу Transparency International Сергеюсом Муравйовасам.
    28 квітня, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено