Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 січня, 2017   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Справи Майдану. Коли вирок?

Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».
Матеріал друкованого видання
№ 3 (479)
від 19 січня
Справи Майдану. Коли вирок?
Фото автора

Саме з таких причин, здається, деякі активісти зірвали щонайменше чотири засідання. Мовляв, суд може відпустити екс-беркутівців, у залі взагалі ледь не знущаються з потерпілих, а колишні спецпризначенці вільно почуваються, посміхаючись у своєму акваріумі. Після останнього зриву процесу родини загиблих спільно з адвокатами висловилися проти таких «перформансів» у залі засідань. І наголосили: вони за те, щоб громадськість стежила за процесом, але проти його зривів. Та й сам головуючий суддя Сергій Дячук вирішив вийти з низкою заяв на широкий загал. Суспільство врешті дізналося принаймні орієнтовні строки, у які можна буде отримати відповідь на запитання «Коли буде вирок?».

Варто зауважити, що цей судовий процес украй непростий. Адже від початку підсудних було лише двоє, а епізодів — менше. Проте в лютому минулого року вже наявне провадження Зінченка — Аброськіна об’єднали з іще одним. Як пояснив головуючий, на такий крок пішли, щоб, по-перше, була одна загальна справа в суді, адже епізоди, у яких могли брати участь спецпризначенці, фактично ті самі. По-друге, щоб не створювати потерпілим зай­вих клопотів, адже за умови двох великих справ щодо екс-беркутівців їм довелося б розриватися між двома процесами, даючи майже одні й ті самі свідчення в різний час у різних судах. Утім, об’єднання справ мало й свої негативні наслідки. А саме повторний старт судового розгляду. Тобто з оголошення обвинувальних актів. Тож уся робота, виконана у справі Зінченка — Аброськіна, залишилася хіба що для історії. Єдине — родичів загиблих, яких раніше допитували, не так активно завалювали запитаннями, оскільки їхні історії вже відомі.

Читайте також: Куди стріляв «Беркут»? Результати балістичної експертизи

До того ж у справі додалося обвинувачень. Зок­рема, колишнім беркутівцям інкримінували тероризм, тобто залякування протестувальників, аби ті припинили мітингувати в центрі Києва. Також додалося постраждалих: загалом 48 убитих і ще близько 70 замахів на вбивства.
«У нас у справі більше ніж 80 томів доказів, кілька терабайтів відео. Щоб його переглянути без перерв, знадобилося б щонайменше два тижні. За сім місяців ми в суді дослідили 47 епізодів із 128, серед яких 24 вбивства. Допитали 60 потерпілих, фактично завершили дослідження балістики», — звітував Дячук пресі.

Підсудні й далі сидять за ґратами. Як і впродовж останніх трьох років. Тож найближчим часом активній громадськості не варто хвилюватися, що Аброськін і Ко покинуть Лук'янівське СІЗО

Щодо балістики ситуація також неоднозначна. Адже суд має кілька експертиз, які частково супе­речать одна одній. Причини тут різні: і відмінні інструменти дослідження, і різний досліджуваний матеріал. Певно, найточнішою можна було б назвати експертизу, зроблену після отримання стволів, із яких стріляли екс-беркутівці. Утім, суд пішов іншим шляхом. Щоб усунути всі суперечності, він призначив комплексну балістику — дослідження всіх знайдених куль, гільз та уламків, які є речовими доказами у провадженні. Справа ця точно не на один місяць. Утім, суд очікує, що результати можна буде побачити у 2017-му. Як і отримати точну відповідь: коли ж можна буде почути вирок?

«Сподіваємося, що в 2017 році ми матимемо відповідь на запитання, коли ж закінчиться провадження. Я можу вас запевнити, що це не триватиме 10 років», — сказав Дячук.

Прокурори у своїх коментарях обережніші. Мовляв, усе залежить від суду й лише від нього. А прогнозувати якісь точні строки — справа невдячна.

«Я не казав би, що зараз усе залежить від комплексної балістики. Триває допит потерпілих. За одним епізодом їх може бути кілька. Завершиться їх допит — суд перейде до свідків. Вони в суді ще не були. Хіба що як виняток опитали свідків захисту, зокрема Януковича. Так що зараз говорити про точні дати зарано», — пояснив прокурор Олексій Донський.

Читайте також: Справа «Беркуту»: в очікуванні великої експертизи

Що ж до «перформансів» у судовій залі, то Дячук попередив: якщо в майбутньому такі ситуації повторюватимуться, суд, попри «принципову позицію» щодо відкритості процесу, може зробити засідання закритими. «Якщо будь-яка зі сторін процесу подасть таке клопотання, суд буде змушений його розглянути. І треба бути готовим до того, що процес стане закритим. Зала засідань не місце для мітингів», — обурювався суддя.

Представники прокуратури запевняють: за жодних умов таке клопотання не підтримають, оскільки вільний доступ до зали засідань є принциповим.

Тим часом захист екс-беркутівців, як і в попередні роки, наполягає на зміні, а подеколи навіть і скасуванні запобіжних заходів для своїх підопічних. Мовляв, поведінка інших співучасників злочину не може впливати на затриманих. До того ж, за словами захисників колишніх спецпризначенців, їхні клієнти утримуються в СІЗО понад розумні строки. Тобто, наполягають вони, підсудні фактич­но вже почали відбувати покарання. Попри те що частина з них має дітей і сім’ї та служила в АТО. Щоправда, до цих тез адвокати звертаються щодва місяці, коли спливають терміни арештів. Так було й під час засідання 17 січня.

Натомість прокуратура посилається на одні й ті самі причини для продовження ув’язнення: є ризик неявки в суд, переховування, впливу на свідків і потерпілих. Хоча цього разу присяжні дістали й потужніші аргументи.

Прокуратура звернулася до Генпрокуратури РФ із доволі цікавим запитом. А саме: чи отримували 18 розшукуваних Україною беркутівців російське громадянство. Відповідь надійшла щодо 12 з них. Як повідомили росіяни, громадянами РФ стало десятеро, ще двом надано тимчасовий притулок. На інші відповіді прокурори досі чекають.

Читайте також: Двом екс-посадовцям МВС повідомили про підозру у злочинах проти "автомаданівців"

Суд, зваживши наведені аргументи, лишився невблаганним: підсудні й далі сидять за ґратами. Як і впродовж останніх трьох років. Тож найближчим часом активній громадськості не варто хвилюватися, що Аброськін і Ко покинуть Лук’янівське СІЗО. Єдина поступка, на яку пішли Дячук із присяжними, — доручили керівництву ізолятора «за згодою сторін» провести медичне обстеження екс-беркутівців, оскільки вони скаржилися на поганий стан здоров’я і не дістали медичної допомоги.

Наразі ж можна припускати, що, попри доволі високі темпи, а засідання відбуваються двічі на тиждень, судовий розгляд триватиме ще щонайменше два роки, якщо зважити на масив роботи попереду. І, певно, це чи не єдина справа, яка може похвалитися такою активністю. За іншими епізодами Майдану, зокрема щодо побиття автомайданівців у Кріпосному провулку, побиття студентів 30 листопада, викрадення та вбивства учасників протестів, ситуація значно гірша. І увага активної громадськості там точно не була б зайвою.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.