Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 грудня, 2016   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Зроблено в «ДНР»

Як відомо, все, чим користується сьогодні «молода республіка», так чи інакше запозичено, а простіше кажучи, «віджато» в українських виробників. Однак місцева пропаганда як особливий успіх і творіння виключно «власними силами» видає два «досягнення»: мова про «оператора зв’язку» «Фенікс» і такий самий «вітчизняний» «Центробанк ДНР».
Матеріал друкованого видання
№ 52 (476)
від 28 грудня, 2016
Зроблено в «ДНР»

Треба сказати, що обидва ці «досягнення» теж цілком запозичені в української сторони. Так, «Центробанк» розмістився переважно в колишніх будівлях донецького «Привату», а головний офіс використовує приміщення Укрексімбанку. Щодо «Фенікса», то це єдиний місцевий оператор зв’язку, послуги якого активно нав’язуються у всіх бюджетних установах. Але і його обладнання працює на базі «віджатого» в «Київстару». Популярність «Фенікса», про яку так часто люблять згадувати сепаратисти, якраз пов’язана з фактом вимушеного придбання тарифних пакетів стільникового зв’язку. Треба сказати, що насправді місцеве населення не в захваті від послуг «Фенікса»: мало в кого викликає сумніви факт прослуховування розмов так званим МГБ. Під час запуску оператора багато донеччан навіть відкрито казали, що це банальний проект місцевих спецслужб. А для придбання пакета потрібно пред’явити оригінали та копії паспорта й ідентифікаційного коду.

Щодо можливостей самого «Фенікса» та його тарифів, то вони доволі скромні. Стартовий пакет коштує 120 руб., при цьому стягується щомісячна абонентська плата 50 руб. На цих умовах надається безліміт усередині самої мережі, 300 sms на місяць, а також можливість здійснювати дзвінки на міські номери Донецька та Луганська вартістю півтора руб­ля за хвилину й окремо на міські номери угруповань «ДНР-ЛНР» вартістю два з половиною рублі за хвилину. Однак не уточнюється, чи маються на увазі тільки підконтрольні бойовикам міста, чи Донецька та Луганська області цілком. Крім того, оператор надає ще одну можливість — безплатні дзвінки на номери «Лугакома» — такої собі копії «Фенікса» в «ЛНР», у якої навіть сайта немає.  

Однак проблеми у «Фенікса» час від часу все ж таки виникають. Так, у середині листопада сепаратисти заявили про спробу створення радіоперешкод стільникового зв’язку «Фенікс», якою користуються, зокрема, і медики: «Сили спеціальних операцій ЗСУ й далі вибирають своєю ціллю життєво важливі об’єкти інфраструктури республіки. За даними міністерства оборони, у Ясинуватському районі противник активно використовує радіоперешкоди засобам мобільного стільникового зв’язку й таким чином намагається блокувати можливість виклику екстрених служб включно зі швидкою та пожежною допомогою».

Із «Центробанком» — другим «досягненням ДНР» — справи ще гірші. Як відомо, це єдина фін­установа та регулятор валютних операцій на окупованих територіях. Щодня на сайті банку, а також «міністерства фінансів ДНР» публікуються два курси валют: для здійснення розрахунку митних платежів і купівлі-продажу. Ті два варіанти незначно різняться між собою. При цьому сама фінустанова на сьогодні вельми обмежена в можливостях: ви не відкриєте тут депозитний рахунок і не перекажете гроші за кордон, окрім як до Росії. Послуги обмежу­ються зарплатними проектами, тобто видачею зарплати на картку банку, а також орендою індивідуальних банківських сейфів.

Щодо Росії, то в місцевого банку угоди з деяки­ми платіжними системами РФ, які дають змогу переказувати гроші з тамтешніх міст в окупацію. Так, кілька місяців тому я мав одержати переказ із Санкт-Петербурга. Мені запропонували систему «Анелик», яка діяла за такою схемою: переказ надходить у Ростов на рахунок такого собі товариства «Банкоматика», після чого стягується комісія в розмірі 2%. І тоді гроші можна отримати вже в самому відділенні в Донецьку.

Щоправда, не так давно в банку з’явилася ще одна функція: його картками можна розплатитися в торговельних мережах, переважно в «Амсторах» Ташкента (місцевий «міністр»). Але коли таке трапляється, настає колапс: останнім часом сервіс в «Амсторі» дратує майже всіх донеччан. Касири — молодий персонал, набраний замість колишніх працівників, або, навпаки, зовсім літні жінки. Буквально через день трапляються випадки, коли покупці, набравши повний кошик харчів, змушені йти з пустими руками, бо в касі банально не вистачає російських дрібних грошей для решти. А коли хтось дає картку «Центробанку», чергу можна навіть не займати: це мінімум на 10 хвилин.

Хай там як, а місцева пропаганда видає будь-яку, навіть найнезначнішу, новацію за перемогу «молодих держав». І нещодавня ейфорія на сепаратистських порталах від можливості здійснювати дзвінки з «Фенікса» на підконтрольну територію це лише вкотре підтвердила. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Дві історії з Німеччини та США про те, як кримінальні дії поглиблюють сенси мистецького акту, поміщаючи його в ширший контекст.
    23 червня, Олена Кухар
  • У корпоративній Європі вирує оптимізм
    23 червня, The Economist
  • Аграрна країна в сучасному світі досить кепський ярлик. Існує поширена думка, що країни, у яких аграрний сектор становить значну частину ВВП, не мають шансів подолати відсталість.
    23 червня, Денис Казанський
  • Про прихильників і противників земельної реформи
    23 червня, Любомир Шавалюк
  • Запровадження ринку землі не має бути самоціллю, а повинне підпорядковуватися меті успішного розвитку агросектору на основі національного малого й середнього бізнесу
    23 червня, Олександр Крамар
  • Упродовж трьох років війни на Донбасі загинуло 10 тис. людей. Цю цифру озвучують як міжнародні експерти, так і українські політики. Водночас ніхто з них не розтлумачує, на яких джерелах формуються дані про кількість загиблих і до яких категорій вони належать
    23 червня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено