Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 грудня, 2016   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Справа «26 лютого»: за місяць до арешту за один з активістів стежили невідомі

Тиждень.ua поспілкувався з родичами кримських татар, яких російський «суд» звинувачує у причетності до «масових заворушень» 26 лютого 2014-го під парламентом Автономної республіки Крим.
Справа «26 лютого»: за місяць до арешту за один з активістів стежили невідомі

Нині по цій справі на окупованому півострові проходить п’ятеро активістів: Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Арсен Юнусов, Ескандер Емірвалієв та Ескандер Кантеміров. Російське «правосуддя» 18 листопада висунуло їм обвинувачення за ст. 212 ч2 – «Участь у масових заворушеннях». Проте, «обвинувачені» провину не визнали і мають намір відстоювати свою правоту і надалі.

На початку грудня до Києва приїхали родичі двох затриманих: батько Дегерменджі Бекир та дружина Асанова Ельнара. Крім того, Тижню вдалося поговорити і з сестрою Дегерменджі Мавіле.

Пригадайте, будь ласка, як відбувалося затримання ваших рідних?

Мавіле: Мустафу затримали через рік після подій під кримським парламентом. Ми і не думали, що таке може статися. Адже протести відбувалися на території України, відтак і суд має бути українським. Так, до цього ми чули про арешти активістів, але навіть не підозрювали, що можуть прийти до нашої сім’ї. Мустафа не був членом Меджлісу, не був пов'язаний з Ахтемом Чийгозом (заступник голови Меджлісу, РФ інкримінує йому застосування насильства до «Самооборони Криму», «заклики до непокори законним представникам влади» тощо. Раніше проходив по справі 26 лютого з іншими активістами – ред.) або кимось іншим. Він вів звичайне життя, працював. Так, він ходив на мітинги, але вони були мирні. І мітинг 26 лютого, я вважаю, теж був мирним. Але після «приєднання» Криму до Росії цю історію сильно роздули.

Читайте також: У Сімферополі на ринку затримують кримчан із українськими паспортами – адвокат

Як його затримували? Він їхав з мамою на роботу. Його силою затримали, били в груди, по ногах. Коли мама запитала «Чому і за що?» Їй сказали: «Він злочинець, він скоїв замах на життя громадян Росії». Мама спитала: «Чому ви судите лише одну сторону?» А невідомі відповіли: «Ви переможені, а переможців не судять». На цьому Мустафу засунули в машину і кудись повезли.

Бекир: В день затримання, 7 травня, син з моєю дружиною виїхали на роботу. Мустафа працював торговим представником у Криму, дружина – медиком. І син дорогою відвозив її на роботу. Але в день затримання їх машину в Грушівці заблокували два авто: з двох сторін перегородили проїзд. З них вийшли люди з автоматами, скрутили мого сина. Моя дружина намагалася якось цьому перешкодити, але марно. Невідомі вимагали, аби вона прибрала авто, яким їхала з Мустафою, з дороги, проте вона відмовилася. Затримання нічим не мотивували. Показували якісь папери, але в такій стресовій ситуації розбиратися в них важко. Дружина лише встигла дізнатися, що сина мають відвезти до Сімферопольського слідкому.

Ельнара: Під час затримання Алі мене було. Ми живемо у сільській місцевості, у нас домогосподарство. Того дня, це була середина квітня 2015-го, мій чоловік порався у справах надворі, я була в будинку. Раптом у двері постукав батько і спитав, де Алі. Я кажу: «Порається на дворі». Батько каже: «Його там нема». Виявилося, що мого чоловіка просто скрутили і кудись відвезли. Навіть свідків затримання не було. Лише нашому сусідові лишили контактний номер телефону, щоб ми могли дізнатися, де Алі і що з ним.

На другий день ми разом із родичами намагалися його шукати, але побачити Алі так і не вдалося. Ми знали, що він десь у Сімферополі, але де саме – не відомо. А вже наступного дня відбувся суд, під час якого моєму чоловікові обрали міру запобіжного заходу – тримання під вартою на два місяці.

Чи були якісь передумови для затримання?

Бекир: Чи очікували ми на арешт? В жодному разі. Хоча перед Мустафою заарештували одного з наших сусідів. І по тій же самій справі. Згодом, десь за місяць до затримання, у нашому селищі почали з’являтися незнайомі люди. Вони цікавилися Мустафою. Їздили по хатах, розпитували сусідів, дітей про мого сина. Казали, що він, мовляв, обіцяв їм продати якусь земельну ділянку. Цікавилися в людей, чи знають вони Мустафу. Загалом так, ми знали, що за Мустафою стежать, але ж ніхто не підозрював, що дійде до арешту! Підозрюю, що ці невідомі вивчали маршрут пересування мого сина.

Читайте також: МЗС відреагувало на продовження окупантами Криму арешту Чийгозу

Ельнара: Ми не очікували, що таке може статися. В політичній діяльності мій чоловік не задіяний. Хіба що міг на мітинг сходити. Так, можливо якісь передумови для затримання і були, але я про них не знаю. Повторюся – все виявилося для нас цілковитою несподіванкою.

  Після анексії жителям Криму почали масово вручати російські паспорти. У ваших родичів вони були?

Бекир: Коли почалася анексія Криму, нам здавалося, що то якийсь страшний сон і скоро все має минутися. Мова про те, щоб виїхати на материкову Україну, не йшла. Ми не для того боролися, щоб залишати півострів. Згодом, після анексії, Мустафі видали російський паспорт. А що лишалося робити? Він же працював. Якщо відмовитися – то з роботи звільнять, не буде ні зарплати, ні пенсії, ні лікування. Максимум – дадуть 90 днів для перебування на території Криму. А потім треба виїхати в Україну і заїхати знову на 90 днів, щоб жити у себе вдома.

Мавіле: Мій брат працював у Криму торговим представником і паспорт РФ йому давала організація, в якій він був працевлаштований. Але у нього навіть ніхто не питав про громадянство. Йому просто примусово видали цей документ.

Вашим рідним пропонували «співпрацю зі слідством»? На яких умовах?

Мавіле: Було таке, що попервах йому пропонували «співпрацювати» зі слідством, так. Але умова була наступна: треба «здати» Ахтема Чийгоза. І за моєму брату обіцяли звільнення. Але він цього не зробив, виховання не дозволяє. І в майбутньому він на це не піде.

Бекир: Такі пропозиції і Алі Асанову, і Мустафі були від початку. Часом бувають і зараз. Зазвичай такі «угоди» намагаються пропонувати через адвокатів. Кажуть: «Треба справи закривати, скажіть хлопцям, хай визнають свою провину. І після цього їх відпустять». І це прокурор говорить адвокату під час перерви в засіданні суду!

  Як щодо побачень? Вам дозволяють зустрічатися із рідними в СІЗО? Як до них ставляться співкамерники?

Ельнара: Певний час, допоки я була захисником, мала право на побачення. Але без дітей, бо їх в СІЗО не пускали. Нині ж, коли мене такого статусу позбавили, маю єдину змогу зустрітися з чоловіком лише на судових засіданнях. Раніше також у суді була практика відеоконференцій. Це коли наша справа була спільною зі справою Ахтема Чийгоза. Але коли їх розділили, то хлопців знову почали привозити до суду. Щодо можливого фізичного впливу у СІЗО – як мені відомо, до такого не вдавалися. Радше, намагалися повпливати морально.

Читайте також: В окупованому Криму продовжили арешт двом фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір»

Бекир: З сином я бачитися не можу. Виявилося, що я у цій «справі» проходжу як «свідок», тож побачення мені заборонені. Але не можу сказати, що до мого сина погано ставляться у СІЗО. Скажімо, під час Урази (мусульманський піст – ред.) Мустафу будили, якщо він раптом міг проспати молитву. Або залишали йому їжу, яку можна було вживати під час посту. Не сказав би, що є якийсь яскраво виражений негатив. Умови утримання, звісно, не найкращі. Камера переповнена, ліжок на всіх не вистачає, люди сплять по черзі.

  Як діти переживають відсутність батька?

Ельнара: З дітьми складно (у сім’ї Асанова четверо дітей – ред.). Вони дорослішають, у них з’являється питання: «А чому тато не з нами?» Четверта дитина взагалі батька не знає, бо коли Алі арештували, він ще не народився. І як ти дітям все напряму скажеш? Намагаємося бути якось на позитиві. Коли питають про тата, кажу що він – герой. Але дуже важко пояснити їм, що відбувається.

Чи допомагає вам українська влада?

Мавіле: Як вам сказати… ми часто стикаємося з тим, що прізвища Алі Асанова та Мустафи Дегерменджі звучать не так часто, як хотілося б. Але влада хоч не так часто, але говорить про них. Спасибі й на цьому.

Після затримання вам не погрожували? Чи змінилося до вас ставлення сусідів?

Мавіле: Нам ніхто поки, слава Аллаху, не погрожував. А щодо сусідів… нас оточують кримські татари. Зрозуміло, що попервах, після затримання Мустафи, люди трохи страхувалися, хтось переживав. Але взаємини в жодному разі не ускладнилися. Спасибі їм за те, що вони завжди поруч.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Майже три чверті довжини одного зі звивистих конвеєрів на автозаводі Nissan у Сандерленді робітник прикручує баки для пального на шасі незліченних «кашкаїв» — міських позашляховиків, які становлять основну масу продукції підприємства. Але раз по раз по конвеєру проходить електричний автомобіль моделі Leaf.
    21 серпня, The Economist
  • Будь-яка вільна людина в Росії — маргінал
    21 серпня, Катерина Барабаш
  • Чому твердження про сировинну еволюцію української економіки в результаті переорієнтації на торгівлю з ЄС не відповідає дійсності
    21 серпня, Олександр Крамар
  • Що не так з матеріалом New York Times про українського хакера і кібератаку на сервери Демократичної партії
    20 серпня, Юрій Лапаєв
  • Німеччина має тривалу історію культурної політики й упродовж років не сповільнює темпу в цій сфері, зокрема на міжнародній арені
    20 серпня, Ольга Ворожбит
  • Безпафосність і вершинні твори ХХ століття в атмосфері закриття сезону на центральних австрійських оперних сценах
    20 серпня, Анна Ставиченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено