Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 березня, 2011   ▪   Дмитро Калинчук   ▪   Версія для друку

Японський горянин

На трасі залишиться хтось один…
Матеріал друкованого видання
№ 9 (174)
від 4 березня, 2011
Японський горянин
Андрій Ломакін
Toyota Highlander можна вважати новачком на віт­чизняному ринку, офіцій­­­ні продажі моделі в Україні стартували тільки-но наприкінці минулого року. Перша асоціація з такою назвою – горянин – здоровезний позашляховик, не переможений полонинами й узгір’ями, брутальний дизайн якого компен­сує­­ться захмарною прохідністю. Але «героя» нашої розповіді цей стереотип не стосується. Представники офіційного дилера попереджають: «Не варто тестувати Highlander в умовах, наближених до гірських. Це все ж таки не позашляховик». За підвищеного центру ваги (порівняно, наприклад, із седанами) та вельми пристойного кліренсу (20,6 см) кросовер не має розширеної позашляхової бази, а отже, на бездоріжжі є ризик перекидання. До речі, про те саме попереджує інструкція з експлуатації. Вислухавши пораду й уважно перечитавши настанови, їду куди колеса несуть… А несуть вони легко, в салоні не трясе навіть на умовному бездоріжжі – вулицях Києва. Входячи в повороти, авто не завалюється (попри зміщений центр ваги), а опції їзди «по снігу» та «крутим схилом» убезпечують від хитання.
 
Лаконічний комфорт
 
У салоні Toyota Highlander просторо й затишно, місця вистачає навіть кремезній людині. Прилади розміщені зручно, ергономіка на рівні. Під час звикання до нової автівки руки майже не відчувають дискомфорту, швидко пристосовуються до незнайомої системи керування. Серед приємних несподіванок – підсвічення панелі приладів, украй важлива опція для людини зі слабким чи надміру гострим зором; протизасліплювальна система дзеркала – електро-хроматичні дзеркала заднього виду.
 
Дизайн салону лаконічний. Блок магнітоли та клімат-контролю виконаний у поєднанні непоєднуваних стилів: ретро 80-х і хай-теку. Розсип кнопок на консолі, масивні сріблясті рукоятки тумблерів. Дизайнери, вочевидь, не захоплювалися розкошами. Шкіра на сидіннях та поручнях дуже якісна. На інших деталях дешевша. Так само й пластик – там, де з ним часто контактують, він приємний на дотик, в інших місцях (карти дверей біля шибок) дешевший. З одного боку, така економія ніби й не пасує дорогому авто (близько $55 тис.) але з другого – це певне дотримання стилю й орієнтація на споживача: любителі екстремальних видів спорту та виїздів на природу здебільшого не шанують зайвих розкошів.
 
Сидіння позаду легко складаються, утворюючи кілька комбінацій. Підняті там два крісла та столик, що знімається (з відділеннями для стаканчиків і дрібних речей), дають змогу з комфортом мандрувати чотирьом пасажирам. За потреби стіл можна замінити на проміжне сидіння (воно сховане між водійським та переднім поруч нього) – пасажирських місць стає п’ять. Підняття ще двох крісел у задній частині салону збільшує їхню кількість до семи. В цьому стані порівняно невеликий багажник компенсується рейлінгами на даху, де можна залюбки встановити багажний кунг, кріплення для велосипедів, лиж тощо.
 
За потреби транспортувати щось габаритне та об’ємне усі задні крісла можна скласти. Тоді за спиною водія утвориться велике багажне відділення: 1,517 м завширшки, 1,245 м зав­вишки.
 
Долаючи стихію
 
Велику машину класу D/SUV взимку бажано тримати в гаражі. Якщо горянин ночує просто неба, під снігопадом, не завадить мати у своєму арсеналі розкладну мітлу й натхнення. Після 10 хвилин фізичної праці на морозі навіть клімат-кон­троль (піч прогріває салон за хвилини) видається непотрібним. До речі, відповідна система має функцію встановлення окремих температурних умов для водія і трьох пасажирів. 
 
Уночі горянин комфортно освітлює шлях, кут нахилу фар за бажанням регулюється. Єдиний недолік систе­­ми: в похмуру погоду чи в темряву треба стежити за вимиканням габаритів, аби не розрядився акумулятор – вогні не гаснуть автоматично (як у багатьох дорогих авто), а до того ж не передбачено попереджувальних сигналів, що після паркування фари не вимкнені (як у деяких набагато дешевших машинах).
 
Узагалі паркування Toyota Highlander – справа клопітна: доводиться пошукати місця для авто завдовжки 4,785 м і завширшки 1,91 м. Певною мірою допомагає дорожній просвіт – горянин запросто долає бордюри, що значно розширює радіус пошуку місць для стоянки на перевантажених вулицях столиці. Водія з невеликим досвідом спіткає ще одна прикрість – погане відчуття габаритів, тож подряпини на задньому бампері цілком імовірні (це, до речі, доведено попередніми тест-драй­­верами «моєї» Toyota High­­lander). Хоча зорієнтуватися допомагає відеокамера заднього виду, яка передає зображення на екран консолі відразу після вмикання реверсної передачі.
 
Слухняна міць 
 
Але всі помічені й непомічені недоліки тануть перед голов­­ною перевагою горянина – він надлегкий у керуванні. Водій майже без досвіду пілотування авто такого класу надзвичайно швидко призвичаюється до гарного. Зручність управління має кілька складових. По-перше, двигун V6 об'ємом 3,5 л, потужністю 273 кінська сила при 6200 обертах за хвилину, який попри велику масу авто забезпечує стрімке прискорення, легкість ходи та ще й працює дуже тихо. По-друге, п’яти­ступенева автоматична трансмісія (повний привід, є можливість ручного керування) перемикає передачі надзвичайно плавно й майже непомітно, без провисання під час переходу на підвищенні швидкості. По-третє, бездоганно працюють гальмівні системи. Педалі Toyota Highlander дуже чутливі: різке натискання гальм миттю приводить заледве до повної зупинки й нечуваного обурення учасників дорожнього руху, а педалі акселератора – до зриву автівки з місця, фірмового тойотівського гуркотіння двигуна та втискання всіх усередині салону в крісла. Опанувавши обидві педалі, отримуєш неабияке задоволення від процесу їзди, порівняно з авто нижчого класу.
 
Прискорення з місця до 100 км/год горянин загальною масою 2720 кг набирає лише за 8,2 с, залишаючи позаду на світлофорі здивовані седани. А на якісній трасі (наприклад, Ки­­їв – Бориспіль) на швидкості 150 км/год за кермом кросовера почуваєшся пілотом космічного корабля. Що­прав­да, з відповідною витратою пального: 13,6 л за 100 км – на трасі, до 16 л – у місті (про це та багато інших параметрів інформує бортовий комп’ютер).
 
Легкість у керуванні та внутрішній комфорт горянина вочевидь сподобаються не тільки водіям-чоловікам, а й тендітним панянкам. Щоправда, чарівній половині людства слід па­м’я­тати: кросовер не обладнаний сходинкою, на відміну від багатьох позашляховиків. 

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено