Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 листопада, 2016   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Людина номер один

За два з половиною роки війни на окупованих територіях, здавалося б, змінилося все, що тільки могло змінитися.
Матеріал друкованого видання
№ 45 (469)
від 10 листопада, 2016
Людина номер один

 Зі швидкістю блискавки захоплювалися й звільнялися міста. Створювалися й скасовувалися «закони», які копіювали то радянське, то російське законодавство. Мінялися й самі люди: немає вже Ґіркіна, Мозгового та інших «отців-засновників» відомих «республік». І тільки одне лишається тут незмінним: через усі блокпости так само безмовно йдуть каравани гуманітарного вантажу від Ріната Ахметова, як ішли вони півтора року тому.

Сьогодні на окупованій території видача гуманітарної продукції зведена до мінімуму. Власне, це зараз робить тільки один фонд — Фонд Ріната Ахметова. Російська «гуманітарка» зникла ще влітку, натомість місцевим мешканцям пропонують оформити грошову допомогу, розмір якої становить 500 руб. Видається вона за умови, що сукупний дохід сім’ї не перевищує 3 тис. руб. Звісно, ті, хто отримував російську «гуманітарку», аж ніяк не в захваті: харчів було куди більше, ніж на півтисячі «дерев’яних», і за якістю вони були кращі, ніж те, що постачає нині Ахметов.  
Так, у російський пакет харчів входили: 2 кг борошна, 2 л соняшникової олії, 4 банки тушонки, 4 банки консервів, 1 кг рису, 1 кг гречки, макаронні вироби та цукор. І це при тому, що вартість кілограма гречаної крупи ще недавно сягала 100 руб. Тоді як до «гуманітарки» від Ахметова входять: 2 пакети борошна, 2 банки паштету, 2 кг цукру, пляшка олії, пакет перловки, 1 кг пшеничної крупи й 2 пакети макаронних виробів. Багато пенсіонерів кажуть, що раніше цей список був куди ширший і на якості продуктів не економили.  

Читайте також: Це солодке слово «війна»

Зараз на «гуманітарку» від Ріната Ахметова мають право всі, кому виповнилося 60 років. Видають її за заздалегідь вказаним у талоні часом. Але пенсіонери кажуть, що за тих самих умов ще влітку доводилося стояти в довгих чергах, тоді як тепер людей помітно поменшало. Утім, у Фонді Ахметова передбачена й адресна доставка харчів, якщо пенсіонер не має змоги самостійно забрати їх через стан здоров’я. І треба об’єктивно сказати, що в Ріната Ахметова зараз значно вищі рейтинг та довіра поміж місцевого населення, ніж у того самого Захарченка, якого більшість тут не сприймає всерйоз. Не в останню чергу це пов’язано саме з гуманітарними поставками, коли від місцевих можна почути коротке «спасибі Рінату».    

Але гуманітарною допомогою участь Ріната Ахметова в долі окупованих територій не обмежується. Буквально від самого початку війни тут проводяться соціологічні дослідження серед місцевого населення. При цьому витримуються всі соціологічні критерії, а до самих опитувань підходять дуже ретельно й закрито. Знайти інформацію про те, хто саме їх проводить, практично неможливо. За весь цей час лише раз було згадано ім’я Євгена Копатька, що, як відомо, раніше проводив дослідження для Партії регіонів і Ріната Ахметова. 

Читайте також: Дві столиці

Цікаво, що всі дослідження добре оплачуються й зараз переведені в телефонний режим, тоді як раніше учасників із різноманітних окупованих міст дозволяли збирати у вигляді кількох груп у центрі Донецька. Найбільшу плату — 500 грн — отримують учасники, що постраждали від бойових дій. Це люди, які втратили на цій війні рідних, самі дістали поранення або в яких від обстрілів дуже постраждало житло. В опитуваннях беруть участь і представники так званого ополчення, котрі більше за інших учасників переживають за свою долю. Річ у тім, що запитання ставляться доволі відверті й платять саме за відвертість, тому будь-яка критика «ДНР» резонно викликає тут побоювання.

Щодо спектра запитань, то він зараз теж якісно змінився. Якщо ще півроку тому в респондентів запитували, як вони ставляться до Захарченка, Пушиліна, Порошенка, кого вважають винним у цій війні, то сьогодні запитання куди прагматичніші. Наприклад: «Чи вистачає вам заробітної плати на основні продукти?», «Чи є зв’язок між поганим харчуванням місцевих мешканців і вірусними захворюваннями тут?», «Чи змінився асортимент товарів включно зі спортивними?». Лишилися й колишні запитання про те, як місцеві мешканці бачать вирішення цього конфлікту й чи хочуть вони війни до переможного кінця незалежно від того, яку сторону підтримують.

Читайте також: Виснажливе очікування

Тут треба зазначити, що це, напевно, єдина об’єктивна соціологія, яка взагалі може проводитися на окупованій території й результати якої при цьому чомусь приховуються і є приватним замовленням. Що стосується останніх, то людина, яка бере участь у згаданих опитуваннях уже рік (до речі, з проукраїнською позицією), каже, що лояльних до України людей у таких групах щоразу стає дедалі більше. Якщо раніше підтримка «республіки» варіювалася залежно від віку та професії (традиційно «ДНР» підтримували пенсіонери та «ополчення»), то тепер навіть поміж бойовиків спостерігається тотальне незадоволення тим, на що перетворилася епопея під назвою
«Новоросія».




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.