Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 лютого, 2011   ▪   Оксана Піддубна   ▪   Версія для друку

Редактори вільних статей

Хто вони, творці найбільшої україномовної енциклопедії?
Матеріал друкованого видання
№ 7 (172)
від 18 лютого, 2011
Редактори вільних статей
Вікіпедія – грандіозний проект не лише за кількістю розміщених у ній статей чи запитів в інтернеті, а й за самою структурою і характером її діяльності. Веб-енциклопедію творить не редакційна колегія з визначеним штатом і спектром роботи, а добровільна спільнота людей різних професій, які мають на меті поширити важливі відомості поміж якомога більшої кількості осіб. Ці волонтери мають певні правила та обов’язки, які залежать виключно від їхньої роботи на сайті. Але головне те, що брати участь у розробці Вікіпедії може кожен охочий. Треба мати лише бажання і працелюбність, адже створювати та редагувати статті не так уже й легко. Тиждень зацікавився, що ж спонукає вікіпедистів приділяти значну частину свого часу волонтерській роботі у Вікіпедії?

Різні шляхи – спільна мета

Хоч усі вікіпедисти і мають спільне завдання та покликання, мотивації їхнього долучення до роботи над Вікіпедією були різними. Приміром, студент Роман Сохан, який уже понад чотири роки бере участь у проекті і є одним із найактивніших його користувачів, випадково натрапив на Вікіпедію в інтернеті. «Я був вражений, що зміни, які може вносити хто завгодно, миттєво стають видимими для всіх. На той час така інтерактивність була для мене новинкою. Свій внесок бачиш «тут і вже», а все, що потрібно для роботи, – трохи вільного часу», – каже він. 

11-класник Іван Вербицький теж дізнався про Вікіпедію за допомогою пошукової системи Google. «Якось помітив, що вікіпедійні статті про всі найбільші українські міста в рейтингу результатів пошуку Google обіймають перші місця, а про Львів – аж на другій сторінці, – розповідає він. – Мене це розізлило остаточно, і я цілеспрямовано став виправляти й поліпшувати статтю. Паралельно писав чи покращував матеріали на суміжні теми. І вийшло! Сьогодні пишаюся своєю статтею «Львів». Нещодавно її визнали вибраною, тобто однією зі 174 найкращих українського розділу Вікіпедії. Google також тішить – третє місце!»

20-річний майбутній програміст Тарас Буник із Києва до того, як долучився до Вікіпедії, вже мав досвід схожої діяльності: ініціативна група на його факультеті кібернетики створила портал, на якому його учасники публікували конспекти лекцій, домашні роботи та інші необхідні для навчання матеріали. Спочатку він побоювався долучатися до Вікіпедії, бо тамтешні стандарти та вимоги до статей досить високі. Згодом колеги йому пояснили, що хоч вимоги й високі, але статті від цього стають якіснішими, адже над ними працює велика кількість людей.

Кожному своє

На сьогодні українська Вікіпедія налічує понад 92 тис. користувачів, кожен із яких має особисту мотивацію і, звісно ж, власне бачення проекту, фокусується на своїх професійних сферах. Доктор технічних наук, професор Володимир Білецький із Донецька вважає, що діяльність у межах Вікіпедії є обов’язковою для кожного науковця: «Поширювати свої знання, досвід – це дуже важливо для компетентних людей. Вони не повинні закривати інформацію в собі чи певному обмеженому колі осіб – вона має виходити на загал. Я зареєструвався на Вікіпедії близько чотирьох років тому задля поширення в інтернеті першої національної Гірничої енциклопедії, і це значно посилює її ефективність». 

Відтоді вчений відредагував більш ніж 70 тис. статей із різних галузей знань. А ось для студента Романа Сохана Вікіпедія – це «пізнавальне та корисне (один користувач назвав УкрВікі інтернет-аналогом «Просвіти») дозвілля». Без неї він почувається, як без телевізора чи інтернету. Його думки поділяє 55-річний програміст Володимир (побажав не вказувати свого прізвища), який розцінює Вікіпедію як хобі, що посідає значне місце в його житті. Ледь не щодня він заходить на сайт і якщо не редагує чи дописує, то принаймні спостерігає за діяльністю енциклопедії та спільноти. «Люблю підписувати зображення дня, деколи перекладаю повідомлення інтерфейсу, шаблони тощо з англійської; полюбляю бувати на Вікі-зустрічах», – ділиться він.

Тарас Буник хоч і пише чи редагує статті здебільшого на математичну та комп’ютерну тематику, проте багато перекладає з англійської мови, досліджує роботів Вікіпедії (див. довідку) і створює власного. «Для мене проект – це передусім інструмент для навчання, а вже потім дозвілля. Хтось сказав, що є два види знань: «Знаю як» і «Знаю, де знайти». Наприклад, я не пам’ятаю всіх способів здійснення DdoS-атак (один із видів хакерської атаки), але знаю, в якій статті Вікіпедії про них розповідав», – стверджує вікіпедист.

Нещодавно він написав статтю про «пижик» (мешканці Івано-Франківська так називають маршрутні таксі). 

Вікіпедія – проект, що працює на Україну

Вікіпедія – це справді особливий проект. Масштабний, відмінний від інших, «живий», нестабільний і динамічний, він об’єднує величезну кількість користувачів інтернету: тисячі українців заходять на сайт української Вікіпедії ледь не щодня (значним фактором є посилання на статті сайта у першій десятці результатів запиту в пошукових системах). Наскільки ж для вікіпедистів важливо, що це саме україномовний ресурс, який задовольняє інформаційні потреби великої кількості українців? Програміст Володимир зізнається, що зареєструвався на Вікіпедії саме задля того, щоб поширювати українську мову в інтернеті. 

Виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна», яка опікується українською Вікі, Юрій Пероганич розцінює Вікіпедію як «майданчик, на якому різні народи змагаються у здатності творити контент своєю мовою». На його думку, наявність саме розвиненої української Вікіпедії значно вплине на майбутнє нашої мови, народу та держави. «Працюючи над розвитком Вікіпедії, над розвитком відділення Фонду «Вікімедіа» в Україні, ми намагаємося ознайомити українців з усіма знаннями світу, щоб ці знання ми здобували українською і щоб рідною нам мовою могли ділитися ними з усім світом», – переконаний він.

В українському варіанті Вікіпедії зареєстровано близько 92 тис. користувачів, із яких активних близько 2 тис. Ось лише деякі категорії користувачів: 

адміністратори – користувачі, які мають право на захист сторінок, їх вилучення, відкидання вже зроблених змін у сторінках, блокування і розблокування користувачів, патрулювання нових сторінок, перейменування файлів тощо;

боти, або роботи – програми, що автоматизують рутинну роботу, кожною з яких опікується ботовласник;

бюрократи – спеціальні адміністратори, наділені можливостями надавати користувачам статусу адміністратора, бюрократа, бота і знімати його, перейменовувати користувачів.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено