Суспільство

  ▪   Анатолій Шара

25 ОПДБр. Невідома операція. Жданівка - Нижня Кринка

Тиждень.ua продовжує публікувати матеріали про бойових шлях десантників 25-ої бригади

В середині серпня 2014 року, встановилася непевна ситуація в зоні АТО. Українська армія припинила наступальні дії, практично взявши в облогу міста – столиці Л/ДНР - Донецьк та Луганськ.

Командування вирішило оточити Донецьк з усіх можливих сторін. Так, розпочиналася операція щодо захоплення міста Іловайська та виходом сил АТО на рубіж річки Кринка.

Якщо операція по захопленню Іловайська та катастрофи, яка згодом тут розіграється досить широко описана в ЗМІ то операція з виходом практично під Макіївку та Харцизськ практично невідома широкому загалу.

Для вирішення цієї бойової задачі командування сил АТО залучило 25-у бригаду, вже встигла відзначитися цілим рядом успішних наступальних операцій.

Дніпропетровським десантникам було наказано захопити та утримати плацдарми в районах сіл Верхня та Нижня Кринки і Жданівки.

Командування бригади як завжди дуже відповідально поставилося до планування операції. Сама ж військова операція відбулася в два етапи. На першому – було сформовано два штурмових загони, які швидко зайшли в тил бойовикам та зачистили Жданівку, при цьому не давши терористам приголомшеним такими стрімкими атаками, підтягнути підкріплення. На другому – перша штурмова група при підтримці бригадної артилерії провела зачистку сіл Комунар та Нижня Кринка. Після цього крилаті піхотинці провели розмінування мосту через річка Кринка.

Читайте також: 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Рейд на Шахтарськ і взяття Вуглегірська

Десантники швидко налагодили логістику та силами 41 БТРо і Національної Гвардії виставили блок пости в районі шахти Полтавської, села Малоорлівка.

Цій успішній роботі передувала важка праця розвідників та їх агентури. Артилерія бригади отримала завчасно всі необхідні цілі, тому під час руху рейдових загонів, бойовики не мали жодного шансу їм завадити.

Велику допомогу надали також місцеві жителі, які симпатизували Україні, вони передавали дані про розміщення баз терористів, місця стоянки їх танків, артилерії. Для цього також були створено 11 спостережних пунктів, які постійно моніторили оперативну ситуацію.

Після виконаного завдання, крилаті піхотинці приступили до роботи по обороні даного плацдарму. Для цього вони ще раніше вивчили систему сигналів противника.

Незважаючи на те, що бойовики володіли значно більшими силами в районі Харцизька, Єнакієвого та Кіровського вони не наважувалися йти у відкритий наступ. Адже чіткість та ефективність роботи крилатих піхотинців не давала їм точної інформації про справжню кількість військ на даній ділянці.

Десантники також встановили вогневий контроль над ділянкою дороги Харцизськ – Зуєвка, що дуже дошкуляло бойовикам. Як тільки з’являлися колони ворожої техніки, вони відразу знищувалися, навіть вночі.

Застосовуючи БПЛА десантники виявили місця перебування РСЗВ, САУ та танків та передали дані «богам війни», які швидко їх знищили.

Читайте також: 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО

Українські військові постійно організовували засідки, де було вбито багато терористів. При цьому вони самі дуже акуратно працювали з місцевим населенням, дезінформуючи його, щоб збити з пантелику ворожих агентів.

Для своєї логістики вони використовували приховані польові дороги, що зменшувало ймовірність бойовиків на них.

Інколи для того, щоб виявити точки звідки стріляють бойовики вони вміло хитрували. Наприклад, з наступом темряви по Жданівці та околицям їздило декілька танків та БМД, які робили декілька кіл і швидко поверталися на місце. Противник починав хаотичну артилерійську стрільбу, бійці в ефірі імітували важкі втрати, противник продовжував вести стрільбу, відкриваючи все більше і більше своїх позицій ведення вогню. Після того, як точно визначалися місця знаходження артилерійських установок, по ним наносився масований удар.

Десантникам також доводилося постійно підбадьорювати гвардійців, які після кожного обстрілу були ладні кинути і блок пости і все своє майно. Доводилося залишати своїх бійців на їх блок постах для того, щоб не залишитися одної ночі без прикриття.

Силам АТО дуже дошкуляли так звані «блукаючі» міномети, але зрозумівши алгоритм їх роботи, десантники знищили тільки біля станції Ханженково до 10 одиниць.

Розвідувально-диверсійні групи 25-ї заходили в тил до терористів та знищили сім блок постів неподалік Зуївки, Зугресу, Кіровського, Харцизська. А з настанням темноти терористи на блокпосту на півдні Єнакієво часто залишали свій блокпост, так їх залякали крилаті піхотинці.

Дивіться також: Українські десантники. Військові навчання в умовах максимально наближених до бойових

Загалом дніпропетровці займалися своєю улюбленою роботою, противник не був готовий їм протистояти.

Але наприкінці вересня 2014 року, коли стало зрозуміло, що далі українські війська не будуть вести наступальних дій, через ввід російських військ в район Іловайська та Луганська, командування вирішило відвести 25-у назад до Дебальцеве.

Перед цим, десантники вирішили своєрідно попрощатися з бойовиками. Вони знищили їх два базових табори неподалік Зуєвського водосховища та шахти Комуніст. Вся справа в тому, що крилаті піхотинці давно знали про розташування цих таборів, але вони не хотіли їх знищувати, адже це давало їм можливість приховано спостерігати та ефективно реагувати на всі дії бойовиків. Терористи думали, що гарно замасковані, а даремно…Три дні вибухав боєкомплект на цих базах.

21 вересня 2014 року бригада відійшла до Дебальцеве, з честю виконавши це нелегке завдання.