Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 січня, 2016   ▪   Олесь Олексієнко   ▪   Версія для друку

Потреба раннього пробудження

Україна і далі живе в умовах незавершеної революції. Кількість невдоволених тим, як розвивається країна порівняно з початком Революції гідності, не просто не зменшилася, а, навпаки, лише зростає.
Матеріал друкованого видання
№ 1 (425)
від 14 січня
Потреба раннього пробудження

За даними соціологічного дослідження, проведеного в грудні 2015 року Фондом «Демократичні ініціативи» (ФДМ) та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), уже 60% населення вважає, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку, тоді як у грудні 2013-го таких було лише 52%. І головні аргументи тих, хто дотримується цієї думки, — падіння рівня життя (68,9%) та високий рівень корупції (57%).

Падіння рівня життя більшості громадян справді стало безпрецедентно значним за такий короткий проміжок часу. Зафіксоване Держстатом у грудні 2015-го 43,3% зростання споживчих цін до відповідного місяця 2014-го та 79,0% до грудня 2013-го — це лише верхівка айсберга з огляду на особливості методології та споживчого кошика, які використовує статистичне відомство. Натомість індексація заробітних плат і пенсій більшості громадян за той самий період була в рази меншою. Наприклад, для працівників бюджетної сфери чи державного управління вони зросли лише на 25%.

Уже в листопаді 2015 року (наразі найновіші дані), навіть за офіційною оцінкою Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму становив для працездатних 2875 грн, для дітей віком від 6 до 18 років — 2930 грн, для пенсіонерів — 2052 грн. При цьому в Держбюджеті на 2016-й закладено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378 грн (з 1 травня — 1450 грн), а мінімальну пенсію — 1074 грн (1130 грн), тобто в обох випадках вони не покриватимуть і половини навіть розрахованого Мінсоцполітики фактичного прожиткового мінімуму.

Понад те, і середні заробітні плати в бюджетній сфері вже зараз на межі прожиткового мінімуму (у листопаді 2015 року в освіті — 3426 грн, в охороні здоров’я — 3168 грн) навіть для самих працюючих, тобто без урахування дітей, що перебувають на утриманні. А їх підвищення на 10% з 1 грудня 2015-го кардинально на ситуацію не вплине з огляду на очікувану експертами в 2016-му реальну інфляцію 25–30% навіть за базового сценарію.

Якщо в грудні 2014-го 43% населення були готові терпіти певні матеріальні труднощі заради здійснення реформ, то в грудні 2015-го таких було тільки 33%, причому лише 8% — «скільки буде потрібно», а 25% — «не більше ніж рік». Не готові терпіти 59%, із них 39% причиною цього називають уже зараз «злиденне матеріальне становище». У 2016 році запас міцності заощаджень і терпіння вичерпається ще в більшої частини громадян.

Владі доведеться шукати можливості уникнути соціального вибуху та тріумфу популістів і реваншистів в умовах об’єктивної обмеженості бюджетних ресурсів

У разі згасання бойових дій на Донбасі на передній план вийде потужний запит більшості суспільства на соціальний патерналізм держави. Результати дослідження, проведеного КМІСом і ФДМ у жовтні, виявили, що від держави громадяни України очікують насамперед соціального забезпечення (38,7%), справедливості й правосуддя (37,2%), захисту від зовнішньої агресії (32,1%), безплатного медичного обслуговування (29,8%), забезпечення робочими місцями (29%).

Водночас тільки 18–20% опитаних хочуть від держави «не риби, але вудки»: захисту своєї фізичної безпеки, правопорядку, рівних правил для всіх за мінімального втручання в економіку. При цьому готові сплачувати податки з усіх своїх доходів також лише 18,4%. Більшість громадян явно менше зацікавлені у виконанні свого обов’язку перед державою (та рештою суспільства), ніж в отриманні благ від неї. А це формує високу загрозу маніпуляції ними з боку популістів, зокрема й координованих із Росії, та перед­умо­ви для «розтягування ковдри на шматки».

Тож якщо владі не вдасться цього року створити базу для підвищення рівня життя та появи в громадян більшої певності у змінах на краще в найближчому майбутньому, то ймовірність небезпечних для країни соціально-політичних процесів і загроз самому існуванню держави різко зросте. Водночас очевидно, що ці передумови не можна формувати популістськими «легкими» кроками, які дуже швидко ще більше погрішать ситуацію.
Тому владі доведеться шукати можливості уникнути соціального вибуху та тріумфу популістів і реваншистів в умовах об’єктивної обмеженості бюджетних ресурсів та виправдано жорстких вимог МВФ і західних партнерів щодо неприпустимості нарощування дефіциту бюджету та й без того непомірно великого державного боргу.

Читайте також: Дух близьких і світлих перемін

Олігархи та великий бізнес, як і раніше, продають своїм-таки офшорним компаніям вироблені в Україні товари за значно нижчими від собівартості цінами, щоб ухилитися від оподаткування. Чиновницька верхівка й далі завдає багатомільярдних збитків державним фінансам та бізнесу через зловживання з держзакупівлями, надання дозволів, покривання контрабанди та махінації з відшкодуванням ПДВ.

Бодай часткове закриття пробоїн, через які бюджет та економіка загалом втрачають щороку сотні мільярдів гривень, є небажаним для чиновників і політичної еліти, однак безальтернативним шляхом стабілізації ситуації.
Джерелом відновлення соціальної справедливості могли б стати й вищі податки та збори на товари й послуги, що асоціюються з розкішшю (дорогі авто, речі, житло, коштовності, сервіс готельно-ресторанних закладів преміум-класу тощо), а також більш диференційована та прив’язана до ринкової вартості, а не лише площі ставка фіскального платежу на нерухоме майно.

Такий підхід — дієва альтернатива дотеперішнім малоефективним спробам провести примусову детінізацію неофіційних доходів, щоб обкласти їх податком. Хоча запуск ефективніших механізмів рівномірнішої сплати податків різними категоріями зайнятих так само важливий. Адже явно дискримінаційною і несправедливою є ситуація, коли з осіб, які формально вважаються зайнятими, лише трохи більш як половина повноцінно платить податки та соціальні відрахування й утримує всю соціальну та державну інфраструктуру.

Очевидно, що доведеться активізувати й процес бодай часткового офіційного перекладання видатків на освіту та медицину з державного бюджету на безпосередніх споживачів відповідних послуг. Відмова від конституційного атавізму про «безкоштовну медицину та освіту» є не менш, а навіть більш важливою, ніж судова реформа чи децентралізація. Адже всім давно очевидно, що й охорона здоров’я, й освіта в країні вже давно не є безплатними, однак їх оплата зараз відбувається в потворній формі, яка не здатна зарадити деградації цих сфер та якості надаваних ними послуг.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено