Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 січня, 2016   ▪   Валерій Кур   ▪   полковник у відставці, один із засновників УБОЗ, консультант МВС   ▪   Версія для друку

Рухатися в одному напрямку

Вивчаючи досвід реформування правової системи багатьох країн, можу стверджувати, що навіть за критичного ставлення до всього, що відбувається в державі, я оптиміст
Рухатися в одному напрямку

Звісно, реформуючи правоохоронну систему, краще було б робити так, як в Австралії, Новій Зеландії чи США, де розпочинали з нуля, поступово додаючи й поліпшуючи окремі елементи.

Ми почали з деталей, із маленького кроку під назвою «поліція». Реформи та вдосконалення системи МВС не розпочинають із цього, бо то реформа згори. Але я погоджуюся навіть із ненависними та незрозумілими для мене керівниками моєї силової системи, що нині це чи не єдиний шлях у нашій країні, де навряд чи можливо все знищити, а потім збудувати з нуля. І нехай цей маленький загін поліцейських — діти, яких взяли з вулиці, але вони технічно відібрані за певними якостями, такими як чесність, справедливість, чистота, незаангажованість та незабюрократизованість, і це дуже важливо. Вони не жили в системі.

Треба бути готовими до того, що всі процеси в правовому полі, там, де ми формуватимемо нашу правову систему, відбуватимуться з гучним тріском, великим перевантаженням. У нас ментальність минулого. Тому просто необхідно придивлятися до чужого позитивного досвіду, аби сформувати загальне уявлення, що нам потрібно. Концепція майбутньої реформи має стосуватися всіх гілок: від міліції, яка завжди близько до народу, до Верховного Суду.

Міністри, генерали намагатимуться зберегти якомога більше повноважень

Сьогодні немає системності змін. На чолі провідних силових відомств залишаються ті, хто служив попередній владі та президентам, які занапастили країну. Тому реформа може тривати ще дуже довго. І тому нам потрібно за будь-яку ціну (тут я погоджуюся, на превеликий жаль для моїх друзів, із якими ми пройшли десятиріччя важкого шляху й серед яких багато порядних людей) очиститися. У поліції, прокуратурі, судах має бути професіонал, дуже чиста особа, якій довірятиме народ. Професіонал, який підписав конт­ракт, і жоден міністр чи навіть президент не може його звільнити, окрім як згідно із законом. Як набираємо людей до лав поліції, так само технічно потрібно набирати працівників у всі силові структури. Аналогічним способом призначати керівників, які стежитимуть за реформою та оновленням структури.

Міністри, генерали намагатимуться зберегти якомога більше повноважень, якомога більше людей, оскільки це посади і звання. Тому перший крок – звільнити керівників усіх силових відомств, і неважливо, яким чином. Якщо важко прибрати законним шляхом, давайте відкуповуватися «золотим парашутом». Тому що вони головне гальмо.

Читайте також: Капітан міліції: «Соромно ховатися за вічну ментівську відмазку: не ми такі – життя таке»

Очищення має відбуватися технічно, з максимальним залученням до процесу суспільних інститутів, громадських організацій, журналістів. Саме громадськість повинна з’ясувати, хто може стати обличчям Верховного Суду, МВС. Крім того, саме суспільство мусить на певних етапах і в певних межах бути причетним до процесу відбору керівництва на місцях, обирати в селах чи районах тих, хто його влаштує.

Влада за жодних обставин не повинна мати можливість формувати систему тільки так, як вона це бачить. Треба не боятися порушувати питання про заміщення всієї верхівки включно з тією, яка прийшла після Майдану нехай навіть законним шляхом, інакше всі процеси реформування затягнуться надовго й буде супротив. Не боятися, що якесь міністерство чи відомство оголиться. Цього не станеться. Сьогодні необхідно встановити бар’єри, які ніхто вже не зможе перейти. Давайте починати з простого: кожен майбутній президент чи міністр, верхівка суддівська, слідча, прокурорська або емвеесівська не повинні думати, що їхні посади і владу вони отримали пожиттєво. Вони мають бути готовими розкрити про себе всю інформацію від народження. Їм доведеться змиритися з публічністю та прозорістю, що кожен їхній крок буде в суспільства під мікроскопом. Ці люди повинні або прийняти такі правила й підкоритися, або піти.

Читайте також: Поліцейський: «Люди із совковим типом мислення нас не сприймають»

Не може бути жодного квотного принципу в «розподілі портфелів». Призначати політика, скажімо, керівником МВС лише тому, що його політична структура прийшла до влади, – це абсурд. Тим паче якщо в цього діяча є негарний шлейф у тіньовій економіці, якщо він не є взірцем ні для правоохоронців, ні для народу. Особливої уваги потребує судова система як структура, що приймає остаточні рішення. Адже коли помилка допускається на первинній стадії: у поліції, прокуратурі, то за чесного судочинства існує хоч якась імовірність, що в підсумку справедливість переможе. Чесно кажучи, мене навіть прокурорська система не так хвилює, бо в нинішньому вигляді вона не може існувати. Рано чи пізно всі функції, спрямовані на узурпацію влади, будуть у неї забрані.  

На нас чекає не повернення в минуле, а хоча б якийсь крок уперед. Сьогодні ми вже інші. Правова свідомість у народу зросла в десятки разів, люди навчилися себе цінувати й не боятися. Це надзвичайно важливо. Безперечно, попри певний прогрес, нам належить ще багато зробити, але надалі ми рухатимемося тільки вперед, хоча рух буде непростим.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.