Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 листопада, 2015   ▪   Спілкувався: Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Адвокат Кольченка: Дії Саші були нормальною реакцією на події в Криму

26 листопада одному з українських політв’язнів, Олександрові Кольченку, виповнилося 26 років. День народження український активіст зустрів у російському СІЗО, вже, фактично, очікуючи на етап до колонії. Про перебіг справи, життя в СІЗО, питання громадянства українського активіста Тиждень.ua поспілкувався з адвокатом Олександра Світланою Сидоркіною.
Адвокат Кольченка: Дії Саші були нормальною реакцією на події в Криму

Як ви дізналися про справу Кольченка?

Я давно працюю з правозахисними організаціями, з них почалася моя юридична діяльність. Працювала з різними активістами. Були й анархісти, і антифашисти, і Болотна справа. Анархісти Сашу Кольченка знають. Щойно його затримали в Криму, постало питання, де шукати адвоката. Оскільки він анархіст, то анархісти на мене і вийшли.

Тобто спочатку адвоката шукало не українське МЗС?

Так, адвоката шукало оточення самого Кольченка. Потрібна була людина,  яка змогла б відстоювати його інтереси як цивільного активіста.

Чим допомагало МЗС в такому випадку?

Посольство України в Москві надавало сильну моральну підтримку. Я вступила у справу раніше, ніж почалися пошуки адвоката. Вже потім вони вийшли на зв'язок, запитували, чим можуть допомогти. Підтримували як могли. Важливо розуміти, що на момент арешту хлопців почалися активні дії на Донбасі, з'явилася справа Савченко, увага розсіялася.

Читайте також: Справа «каратєля Литвинова». Шанс на звільнення

Взагалі Олег Сенцов був більш публічним. Про нього говорили більше. А Кольченко звичайний хлопець зі звичайної сім'ї. Він був відомий тільки в певних колах і брав участь у заходах щодо захисту екології в Криму. Про нього почали говорити, коли журналісти почали звертати увагу на те, що Саша не здійснював правопорушень як таких. Його дії були нормальною реакцією людини на події в Криму. Адже все почалося з того, що на півострові з'явилися «зелені чоловічки». Потім почали придушуватися спроби прояву громадянської позиції. Ці ж люди в камуфляжі розігнали частину публічних заходів. Наприклад, виступали працівники тролейбусного парку з протестом через невиплату зарплат. І в Україні такі публічні виступи вважаються нормальними, їх не чіпають. Виходячи з російських традицій - працівників розігнали. І після цього у Саші склалося розуміння, що щось потрібно робити. Тому що ті методи і способи, які були, не давали можливості відстоювати свою громадянську позицію.

У справі, по якій проходить Кольченко, є підпал офісу Єдіной Росії і дверей партії Російська громада. Кольченко брав у цих діях безпосередню участь?

Важливо розуміти, що більшість людей на «референдумі» виступила за Росію. З юридичної точки зору це спірна подія, про це говорять і російські, і українські юристи, і міжнародне співтовариство. Зрозуміло, що будь-яким чином вплинути на ці події Саша не міг. І в той же час він не збирався дестабілізувати діяльність держорганів або лякати населення, як йому намагаються інкримінувати. Такої мети не було. Саша брав участь в одному заході. Це була форма протесту проти Єдиної Росії, яка фактично підтримала введення військ на територію АРК. Він говорив, що сприймав введення військ як початок вторгнення в Україну і вважав, що поступаючись таким чином волевиявленню Ради Федерацій РФ, заохочується подальше введення військ на територію України. Може це юнацький максималізм, але це було бажання допомогти Батьківщині.

Все ж, Кольченко підпалював офіс?

Ні, він стояв, що називається, «на стрьомі» під час підпалу офісу «Єдіной Росії» в квітні. Але повторюся - ці дії форма протесту. Саша нічиїх вказівок не виконував, Сенцов ними не керує. Саша дізнався про те, що Сенцов його керівник вже після затримання в травні з матеріалів кримінальної справи.

У цьому плані був показовим виступ свідків захисту. Коли держобвинувач питав про ситуацію в Криму, чи були групи, якими хтось керував, один зі свідків сказав: «У Криму ситуація була напруженою, тому що питання приєднання було предметом обговорення скрізь, навіть в лазні. Це рішення серйозне і впливало на долю всіх, хто живе на території Криму. Але це не говорить про те, що люди були організовані в якісь групи і збиралися щось робити ».

Читайте також: Бранці Кремля. Як українці стають політв'язнями в РФ

Судді під час процесу уважно все це слухали. Знаєте, на початку своєї адвокатської практики я не могла зрозуміти: чому вони не бачать очевидних речей, не розуміють того, що ти їм розповідаєш? Справа в тому, що військові, ФСБ ніби заточені під ідеологію. Вони вважають, що те, що вони роблять - правильно. Це люди з певною ідеологією, вони вірять у свої цінності. Для них все, що відбувалося в суді, виступ обвинувачених, свідків захисту - це чужа ідеологія, яка не відповідає їх розумінню.

Чи є в російському суспільстві запит на «посадку» Кольченка, Сенцова?

Рішення з таких резонансних справ приймаються відповідно до установок, які дали судді. Тобто тут замовником виступає система: яке соціальне замовлення у справі наявне - таким буде й результат. Але все ж таки варто виходити з установки, яку дає система або група влади.

Наскільки справа Кольченка відрізняється, скажімо, від тих же справ по Болотній? Взагалі, яка тенденція?

У нас ситуація змінюється, йде посилення жорсткого ставлення до інакомислячих. Я з 2002 року працюю адвокатом. І у мене велика частина справ пов'язана з активістами, які страждали через висловлювання власної точки зору. Перші справи були по екстремізму - 282 стаття Кримінального Кодексу. Людей притягали до відповідальності за висловлювання, заклики до екстремістської діяльності. Давали до 2 років позбавлення волі. Від цієї статті почали переходити до хуліганства, 213 стаття, - до 6 років позбавлення волі. Садили хлопців антифашистів, нацболів. Останні за Манежну площу отримали 5-6 років. Потім ситуація змінилася. Стали притягати за заклики до тероризму. Це вже 8-9 років позбавлення волі. Пізніше почали притягати за статтями «тероризм». За попередні два роки прокотилася хвиля засуджень активістів за цими статтями. Сенцов і Кольченко якраз в неї потрапили. А зараз популярна «державна зрада» і «шпигунство» на користь різних держав. Санкції величезні - позбавлення волі до 25 років. Тобто система покарання інакодумців йде шляхом посилення.

Засудження ж Сенцова, Кольченка, Афанасьєва за цими статтями обумовлено погіршенням ситуації щодо інакомислячих в Росії. Ну і крім того потрібно, я так розумію, потрібно було обґрунтувати введення військ до Криму. І показати, що там були реальні терористи і Правий сектор. Враховуючи анархістські переконання Саші - це антагоністичні позиції (Кольченко притримується лівих поглядів – Ред.), і їх змішувати не можна. Швидше за все ця справа - розробка ФСБ, вони штучно народили її. І через політкон'юнктуру Саша й інші хлопці виявилися заручниками.

Читайте також: Юрій Яценко: ФСБ вимагало, аби я зізнався у шпигунстві

Як часто ви бачитеся з Кольченком?

Саша далеко, і матеріально витрати забезпечують активісти, які збирають гроші. Якщо б я була більш незалежна у матеріальному плані – відвідувала б його частіше. Бачимося раз на місяць, частіше не виходить.

Вам щось відомо про фізичний вплив на хлопців, що проходять по цій справі?

З перших хвилин спілкування з Сашею в Лефортово перше запитання було - чи били його. Він говорив, що фізичного тиску не було. Сашу затримали одним з останніх. До того моменту затримали Афанасьєва, Чирнія, був затриманий Сенцов. Не було необхідності бити Кольченка. Обставини справи вже з'ясували. Саша говорив про ті дії, які здійснював сам. З приводу Сенцова він мовчав, нікого не звинувачував. А коли було судове слідство, стало відомо, що Сашу били. Але він про це не сказав, тому що «вдарили пару раз в груди». Він пояснив, що Сенцова били сильніше, а йому не зручно говорити про своє побиття на тлі Сенцова і Афанасьєва.

Наскільки дієвий тиск громадськості та міжнародної спільноти в даній ситуації?

Всі ці речі дієві, коли вони мають масштабний характер і є резонанс. Громадськість і міжнародна, і України, має надати підтримку і спільними зусиллями можливо вдасться вирішити ситуацію. Або для відбування покарання Кольченка відправлять на територію республіки Україна, або в адміністративному порядку вирішать це питання між державами та хлопців обміняють на когось. Який варіант приймуть – не відомо, конкретного рішення немає. Але робити це потрібно швидше, з урахуванням подій, які відбуваються, люди не можуть перебувати в одній темі довго, увага слабшає. Коли вирок набуде чинності, хлопців етапують в колонію. 24 листопада апеляційне засідання суду. Вирок залишили в силі, з цього моменту його відправляють у СІЗО. Мовою ув’язнених це «законка». І у пенітенціарної системи з'являються підстави для відправки людини в колонію. Через 2-3 тижні, через місяць хлопців можуть відправити по етапу. Ставлення до них спочатку буде не найкраще. Виходячи з того, яку позицію займають місця відбуття покарання до активістів, які приходять. А справа резонансна, громадяни іншої держави, звинувачення важкі.

Читайте також: У Росії відкрили провадження проти Віри Савченко

Варто відзначити, що велике значення має матеріальна підтримка. Хлопцям у місяць потрібно 3-4 тисячі рублів на рахунок. І вони мають право на передачу в 25 кг в СІЗО. Вона коштує близько 7000 рублів. Олег Сенцов каже, що не може їсти їжу в ізоляторі. І харчується тим, що йому передають. Ну і через інтернет-магазини СІЗО можна буде купувати продукти, які є.

І коштують вони там дорожче ...

Так. Вони дорожчі, ніж в інших місцях, асортимент невеликий. Саша невибагливий. Але тим не менш, вони потребують матеріальної підтримки. Це найнеобхідніше.

Що з українським громадянством? Питання вирішилося?

Справа в тому, що Росія спочатку займала наступну позицію. За фактом приєднання Криму до Росії, Кольченко автоматом став росіянином незалежно від волевиявлення. Держоргани вважають так: оскільки не було заяви про збереження громадянства - то Саша громадянин РФ. Але у суддівського співтовариства немає єдиної думки з цього приводу. Адже при продовженні строків тримання під вартою хлопців вважали громадянами РФ, а в Північнокавказькому суді це питання увагою оминули. Але за вироком складається враження, що їх вважають громадянами України.

Втім питання остаточно не вирішене, воно лишається відкритим. Хлопці вважають себе громадянами України. І правовстановлюючий документ у них на руках - український паспорт. Крім того, у нас є відповідь Генпрокуратури РФ, в якій ідеться, що формально ніхто не має права позбавляти хлопців громадянства України. Але оскільки між Україною та РФ немає угоди про подвійне громадянство, то вони громадяни Росії.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено