Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 листопада, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

«Аллах акбар!!!»

Тиждень почався з неординарної новини: нардеп Рефат Чубаров оголосив про таємний план ФСБ вбити способом інсценованого замаху кримських «віце-прем’єра» Михайла Шеремета й «віце-спікера» Ремзі Ільясова, щоб потім звинуватити в теракті антиросійських активістів Криму й остаточно розв’язати собі руки щодо всіх незгодних з окупацією.
Матеріал друкованого видання
№ 46 (418)
від 19 листопада, 2015
«Аллах акбар!!!»

Здатність охранки окупантів улаштувати це не викликає сумніву, але українські силовики заперечили наявність у них такої оперативної інформації, а російські промовчали (лише Аксьонов висловився в тому дусі, що Чубарову, мовляв, «потрібен психіатр»). Сам Ільясов, не вдячний колишньому товаришу за вчасне попередження, за­явив, що Чубаров та його однодумці «роблять усе можливе, щоб утягнути власний стражденний народ у відверте протистояння, метою котрого є роздмухати й розпалити полум’я громадянської війни». Краще б він не марнословив на тему війни, бо наврочив: у той самий день її Криму оголосили. Хоча й не Чубаров.

Кремлівські хулігани, мавпуючи «дорослі держави», нарешті догрались у «велику політику»: тепер «Ісламський халіфат» урочисто оголосив війну й Росії. У майстерно змонтованому HD-кліпі зі сценами відрізання голів та розстрілів медіа-продюсери «Халіфату» презентували нову пісню російською мовою з приспівом «Скоро, очень скоро кровь польется морем». Пообіцявши незабаром улаштувати в Росії все те, що показано в кліпі, «правовірні» проспівали ще й такий куплет:

И Кавказ вернем мы, править силам темным
Не оставим боле; будет нашим Крым!
И Урал вернется, кяфир затрясется,
В Татарстане править шариат хотим.

Отак. Висновки із цього випливають такі: по-перше, «Ісламська держава» визнає півострів російським, а по-друге, у світі з’явився ще один претендент на гасло «Крим наш». Нібито однієї терористичної держави нам тут було замало, що раптом із якогось пекла наповзає ще й друга!

Читайте також: «Не вір, не бійся, не проси»

Окупаційні органи одразу відреагували на «музичну листівку» з Близького Сходу та паризьке кровопролиття посиленням заходів безпеки в громадських закладах й аеропорту. Слідом за ними грізну боєготовність продемонстрували й усякі войовничі карлики: «аксьоновська самооборона» мобілізувала своїх алкоголіків у посилені вуличні патрулі, «донскіє казакі» з нагайками кинулися «охороняти» школи (авжеж, за дітьми, як відомо, ховатися легше!) тощо. Невідомо, чи пов’язані безпосередньо із цими подіями чутки про переведення на високу посаду в кримський главк ФСБ колишнього «міністра госбєзопасності ЛНР», але крок видається завбачливим: терористу з терористами домовитися буде легше. А «віце-прем’єр» Бальбек запевнив усіх, що Крим нападу не зазнає, бо підґрунтя для релігійного тероризму тут відсутнє через
«зважену» міжконфесійну політику окупаційного «уряду». Ой, якби і йому не наврочити…

Розвідданими про джихадистське підпілля в Криму я не володію, але як колись українська влада, так тепер російська настільки старанно намагається імітувати його наявність, що певний прошарок, готовий із квітами стрічати «воїнів ісламу» в Криму, вже, поза сумнівом, сформовано.

Саме цими днями в Севастополі відбувається суд над чотирма членами незареєстрованої ісламістської партії «Хізб ут-Тахрір», метою котрої є встановлення «Всесвітнього халіфату». На відміну від України в Росії та в низці інших держав вона вважається терористичною організацією і є забороненою. Колишня українська влада вела з «хізбутами» та ідеологічно близькими до них «салафітами» подвійну гру, штучно перетворюючи їх на вагому су­спільну силу. З одного боку, «загроза ісламізму» через слово згадувалася в усіляких «експертних звітах з безпеки в Криму» (і, певно, додала чимало зірок на погони). А з другого — ісламістські громади створювались і діяли за негласного, але відчутного сприяння держави, адже «халіфатчики» вважалися цінною противагою ненависному Меджлісу. За цього сприяння вони рейдерським способом захоплювали в «меджлісівців» мечеті, перереєстровували на себе релігійні громади…

Читайте також: Скільки коштує Крим?

На певному етапі ситуація вийшла з-під контролю: кілька кримських ісламістів вирушили воювати в Сирію (лише Аллах знає, на чиєму боці). Але тут сталась окупація і все перевернулося: Росія цих провокаторів не потребувала (бо мала своїх), і «свідкам Халіфату» довелось або відрікатися від свого «хобі», або втікати із сім’ями на материк та осідати похмурими замкненими громадами в західноукраїнських селах. Але окупанти не спішать звітувати про перемогу, адже звинувачення в «ісламському екстремізмі» стало універсальною зброєю чекістів проти будь-якого кримського татарина незалежно від його прихильності до справи «Халіфату» (ось і нещодавно знову проводили «профілактичні рейди» мечетями). Недарма кримське крило Меджлісу висловило занепокоєння, що погрози «Ісламської держави» стануть насамперед приводом для поширення репресій.

А поки «Халіфат» добирається до Криму, євпаторійські школярі-слов’яни вигадали нову гру: зненацька кидають петарди під ноги перехожим із веселими криками: «Аллах акбар!!!» Зойки пенсіонерок, що, хапаючись за серце, осідають на тротуар, несамовито
веселять юних «терористів».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено