Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 жовтня, 2015   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Як рахують у «ДНР»

Ще від перших днів навчання в школі нам втовкмачують, що математичні істини однакові для всіх і будь-коли. Проте вже опісля довгоочікуваного «вільного кур­­су», котрим глава «ДНР» залякував донеччан і жителів інших окупованих міст ще на початку липня, основи здорового глузду в новоспечених «республіках» укотре похитнулись.
Матеріал друкованого видання
№ 42 (414)
від 22 жовтня, 2015
Як рахують у «ДНР»

Одразу, як тільки-но стало відомо, що мізерні пенсії й зарплати в рублях, які досі виплачувалися у співвідношенні 1:2, віднині під великим сумнівом, усі місцеві ринки й супермаркети просто втратили над собою контроль: ціни на продукти тут же втричі злетіли у своєму руб­левому еквіваленті. До того ж чомусь саме «по обіді», котрий кожен сповнений самоповаги продавець визначав за власним будильником.

Чутки про відхід у вічність правил звичної математики вишикували довгі черги за м’ясом, хлібом, крупами, цукром та іншими соціальними продуктами, дозволяючи заповзятливим бізнесменам наживатися на економічно слабкому місцевому населенні. Звісно, стояли в цих чергах і ті, хто крутив біля скроні вказівним пальцем і тихенько шепотів про те, що товари-то в основному з Росії, а отже, і розрахунки з постачальниками в рублях, а значить, і підвищувати тут нічого, і гривня тут зовсім ні до чого.

Однак паніка взяла гору: за перший день валютних нововведень прилавки були дочиста зметені, що вже наступного дня викликало просто-таки всенародне протверезіння заявами вищих «республіканських» чинів про те, що всі ви, мовляв, ідіоти, а ті, хто не ідіот, обов’язково будуть покарані.

Читайте також: Історія одного виживання

Дійсно: вже наступного дня офіційно було оголошено, що, незважаючи на падіння курсу, жодних підстав для підвищення цін в рублях нема і що всі послуги — від комунальних до оплати інтернету — повинні здійснюватися за фіксованим курсом 1:2, а вже здійснені переплати зарахуються на майбутнє.

І тут став зрозумілим ще один бік місцевих інтегралів: ті, хто притримав на руках гривню, виявилися чи не в списках донецької еліти, бо мало не потроїли свої статки. Біда полягала в тому, що таких людей в наших краях залишалося лише одиниці.

До їх числа увійшов і я. Щоправда, особливих статків нажити мені не вдалося, оскільки в знаменний день «вільного курсу» на руках у мене залишалося лише 1000 грн готівкою, та навіть і ця цифра, поза сумнівом, радувала мене в умовах тотальної економії всього й на всьому. Дійсно, якщо ще вчора я міг купити на неї товарів лише на 2000 руб., розраховуючись у супермаркеті, або отримати 2300 в рублях, здавши ці гроші «міняйлам», то тепер можна було спокійно виручити за них близько 4000 руб. за нинішніх цін у рублях, що я і збирався зробити, завбачливо вирішивши накупити продуктів тривалого зберігання на пару місяців. Збирався, допоки не зайшов до «Амстора».

І тут на мене чекав ще один приємний сюрприз: на гривневій касі висів папірець з написом «офіційний курс 2,2». Я ледь стримався, щоб не застрибати від радощів: мало того, що ціни досі утримували, мало того, що в обмінниках моя «тисяча» вже коштує 3700 руб. за курсом 2,7, так ще й ходити нікуди не потрібно: можна просто зараз придбати продуктів за курсом навіть вигіднішим, ніж в офіційних обмінних пунктах. Але, дякувати Богові, щось мені підказало, що не все так просто. І я вирішив, так би мовити, випробувати цю систему «малою кров’ю»: купив лише одну упаковку гречки за 50 руб. замість того, щоб відразу набрати продуктів на цілу тисячу, і, сяючи від щастя, попрямував до каси. Молоде дівча пробиває товар і ласкаво мовить: «23 гривні». Я з подивом запитую:

— Зачекайте, як же так? Але ж офіційний курс 2,2...
— Усе правильно: ділимо ваші 50 рублів на 2,2 і отримуємо 23 гривні.
— Як «ділимо»? — дивуюся я. — Коли курс був 5,0, ви успішно все множили й отримували ціни 1:2. Тепер, коли рубль знецінився, ви почали ділити?
— Юначе, я нічого не знаю: так вважає комп’ютер, а не я. 23 грн.

Читайте також: Несвященна війна

Отож із крамниці я вийшов розлючений і вперше за весь час окупації вирішив скористатися послугами «ДНР»: тут же в інтернеті знайшов номер «республіканської комісії з ціноутворення», подзвонив, пояснив ситуацію і запитав, чому мені, як і раніше, продають продукти майже 1:2, коли курс як мінімум 1:3? На що отримав чітку й виразну відповідь: «Усе є на сайті. Читайте».

Зайшов на сайт і зрозумів, що «рідна республіка» вкотре виявилася розумнішою за всіх. Суть системи полягає в тому, що вказаний на касі курс 2,2 — зовсім не курс рубля до гривні й не означає 22 коп. за один російський рубль. А, навпаки, це курс гривні до рубля, і за одну гривню, згідно з «постановою», за розрахункових операцій беруться 2,2 рубля, тобто майже ті ж самі 1:2. У той час як тут же, в офіційних обмінниках, у цій же будівлі, діють уже зовсім інші закони математики, і, здавши 1 грн, ви отримуєте 3,7 руб.

Саме тому на касах, як і раніше, ділять, не збираючись знижувати ціни у гривневому еквіваленті й граючи на загальних, на перший погляд, валютних цифрах за діаметрально протилежних операцій.

Читайте також: Лист до своєї держави

Насамкінець зазначу, що за тиждень після всіх цих подій той же «Амстор» підвищив ціни в рублях на 40% на цілий ряд товарів, зокрема на рис і цукор, при цьому ні на копійку так і не знизивши їх у гривнях. Проте це вже, певно, не дивує тут нікого.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.