Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 жовтня, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

Скільки коштує Крим?

У Сімферополі оголошено проект: побудувати пам’ятник російській анексії. Точніше відразу кілька проектів. До других роковин сумної події залишилося чотири місяці, тож усі охочі ще мають змогу добряче попіаритися. Ідея увічнити «русскую вєсну» з’явилася вже давно, але до її практичного втілення всерйоз беруться лише зараз.
Матеріал друкованого видання
№ 42 (414)
від 22 жовтня, 2015
Скільки коштує Крим?

Першим виступив з ініціативою такий собі «об’єднаний молодіжний фронт», що збирає гроші на будівництво монумента й уже представив свій проект. На ескізі пам’ятника зображено три постаті: бородатий російський мужик, кримський татарин, одягнений у невластиву народному строю чи то єврейську, чи то казанську жилетку та карикатурний «хохол» у шароварах з оселедцем (з усіх фігур він єдиний ховає обличчя від глядача). Усі троє, хто задки, хто боком, з останніх зусиль утримують від падіння велетенську розгорнуту книгу, в котрій написано: «Нас не победить, нас не разнять, историю Крыма нам вместе писать». Книга, певно, і є та сама переписана наново окупантами «история Крыма», що от-от упаде й розчавить усю трійцю разом.

Але державним мужам цей креатив бачиться несерйозним: якісь скульптурні оселедці, якісь татари, якась нездорова толерантність… Тому сімферопольська управа оголосила інший конкурс, запросивши на нього вже тільки професійних митців. Замість кострубатого прославлення неіснуючої етнічної злагоди пам’ятник поставлять справжнім хазяям ситуації — «вєжлівим людям» з автоматами. Варто визнати, що це чесніший підхід, адже сумнозвісне «возз’єднання з Росією» справді є «заслугою» і не татар, і в жодному разі не носіїв шаровар, і навіть не задурених бородатих мужиків, а саме оцих зелених потвор без облич та імен, що припхалися з-за кордону.

Читайте також: Пригоди графа Монте-Крісто й барона Мюнхгаузена

Поки «ватні» скульптори у своїх майстернях натхненно ліплять моделі отих зелених марсіан, розгортаються події навколо вже наявних у кримській столиці пам’яток, пов’язаних з українством. У ніч на троїсте свято Захисника України — Покрови — УПА патріоти потай принесли багато синіх та жовтих квітів під бюст Кобзаря. Проґавивши таку жахливу «диверсію», окупантські «лягаві» зрання очепили пам’ятку й пильнували її до півдня, аби, борони Боже, українці не зібралися тут на мітинг.

Але окрім пам’ятника Шевченкові в Сімферополі є ще один «проукраїнський» — Богданові Хмельницькому. Він стоїть, невеликий та призабутий, на тихому провулку за два квартали від кримської головбуцегарні ФСБ. До нього вдень і поклала квіти купка сміливців, які наважилися публічно заявити про свою позицію.

Події, що розгорнулися відразу після цього, вже давно знайомі з кількох попередніх подібних епізодів: із-за кущів миттєво висунулися «випадкові перехожі в цивільному», затримали активістів, доправили їх до свого гестапо й попередили, що їхня діяльність є екстремістською. А варто знати, що це не просто погрози чи залякування, а протокольна, формальна «виховна бесіда». Небезпека в тому, що в разі повторного затримання чи суду невзяття її «порушниками» до уваги розцінюватиметься як обтяжливий фактор у складі «злочину».

Читайте також: Чумацький шлях

Герої події ті самі: вигнаний із роботи молодий шкільний учитель та кілька його товаришів, котрі вперто носять квіти до українських пам’яток на кожне українське свято й кожним таким покладанням зменшують свої шанси довго залишатися на волі. Подумалося мимохіть під враженням від нещодавньої поїздки на материк: а чи вистачило б відваги отим войовничим на вигляд «заґрадотрядам», що звитяжно воюють із помідорами та ковбасами на своєму «продразвьорсточному» кордоні в Чонгарі, піти й покласти посеред дня до сімферопольського пам’ятника гетьманові бодай кульбабку?..

У чому справді хотілося б бачити більше звитяги, то це в кроках держави щодо визволення півострова. Он, наприклад, прем’єр Яценюк оголошує про намір стребувати з Росії через міжнародний суд трильйон гривень за збитки від окупації Криму й Донбасу. Аксьонов уже огризнувся у відповідь: «Ничего никто отдавать не будет. Мы им все долги простили, пусть живут и здравствуют» (так і згадуєш блатне: «Кому что должен, всем прощаю»). Ніби й непогана ідея. Але звідси, із Криму, бачиться дещо тривожною. У скільки гривень із того трильйона оцінили Крим, без Донбасу? Скільки взагалі коштує Крим? 1 трлн грн, тобто $45 млрд, — сума хоч і величезна, але не фантастична. Це дешевше, ніж уже присуджене Росії в Гаазі стягнення за нафтову імперію «ЮКОСа». Це менше, ніж російський річний бюджет. Припустімо, до влади в Москві прийдуть якісь «хороші росіяни» (в існування котрих досі вірують ті наші дурні, що носяться з думцем Пономарьовим, котрий не голосував за анексію, бо вважав, що голосувати треба було за визнання незалежності Криму від України) і погодяться розрахуватися за збитки (повертати ж сам Крим не збиралися, нагадаю, ні Навальний, ні покійний Нємцов). То що: отримавши від Кремля оту законну компенсацію, Київ більше не матиме претензій? Будемо продані, як Аляска? Залучення юридичних важелів, безперечно, потрібне. Але все одно моторошно якось…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено