Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 жовтня, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

«Чинґісхани» в «гуляйполі»

Давно вже не виїздив я до вільної частини України. А нині таки випала нагода. Кожна така поїздка як свято! Як дитина, радієш із найменших дрібниць: коли «оживає» твій номер «лайфу», коли в крамницях розраховуєшся гривнями, коли звертаєшся до людей українською. А на будівлях прапори: наші синьо-жовті прапори! Хто не жив під окупацією, той не зрозуміє цих простих радощів. Але дай йому Боже, аби ніколи й не зрозумів.
Матеріал друкованого видання
№ 41 (413)
від 15 жовтня, 2015
«Чинґісхани» в «гуляйполі»

Прикордонний пункт пропуску не впізнати. Немає довжелезної черги вантажного транспорту. «Блокада»! Обмаль і пішоходів. Пусто, затишно на адміністративній межі.

Проходжу останню російську караулку (та подавіться ви своїми «вєжлівимі» побажаннями щасливої дороги!), далі «нейтральна» смуга української землі... Нарешті наші прикордонники (знову дитяча радість: тризуби на шевронах!). «Цель паєздкі?» — «Особиста!» — «А канкрєтнєє?» — «Та від окупації трохи відпочити!» Усміхаються, віддають паспорт...

Подалі блокпоста в холодочку сидять ще якісь хлопці під жовтими, червоно-чорними й кримсько-татарськими блакитними прапорами. А ні, не хлопці, дядьки в камуфляжі. «Правий сектор» і батальйонці. Втім, якісь не такі ці «правосеки», якими звик їх бачити в телерепортажах з АТО: підстаркуваті, опухлі, розхристані, немов з отієї сімферопольської «само­оборони»... Ну, може, спека їх доїла, втомилися… (Але постривай: на Донбасі ще й не така «спека», але чи бачив ти там отаких «дядьків з-під генделика»?) Бог їх зна, не моя справа, мерщій до зупинки, ще далеко.

Читайте також: Пригоди графа Монте-Крісто й барона Мюнхгаузена

Вже ввечері в готелі читаю з планшета кримські новини. Що там у нас нового? Заступник голови херсонської міліції заявляє, що жодних представників батальйонів «Айдар» та «Азов» на блокаді Криму немає. (Як немає? А дядьки з шевронами?) А, ось воно що: «Це люди-перекотиполе, — продовжує міліцейський офіцер, — вони готові сидіти де завгодно, аби їх просто годували… Більшість цих людей використовують ситуацію, щоб провести час». Еге ж, ряджені. Ну на те й скидалося. Далі. Правозахисники Скрипник і Асєєв (знаю таких: восени ФСБ змусила їх утекти з Криму) повідомляють про порушення прав людини на адміністративній межі: озброєні особи без документів самочинно обшукують легковий транспорт під приводом «блокади». 20 заяв у міліцію від водіїв через незаконні обшуки. Експеримент київського телеканалу з провезення до Криму продовольчої «контрабанди» знятий прихованою камерою. Цей експеримент блискуче вдається: якась «авторитетна» активістка Гаїде, вона ж Айдане, натякає, що за хабар можливо все. Гортаю заголовки проукраїнського (та днями забороненого окупантами) кримського інтернет-ви­дання: «Украинский водитель уверяет, что участники блокады Крыма побили стекла его авто», «После бесчинств активистов на границе Крыма досматривать авто разрешили только с участием милиции», «Милиция Херсонской области: блокада Крыма не дает «Правому сектору» особых полномочий», «Правый сектор»: вооруженных людей на блокаде Крыма нет».

Читайте також: Чумацький шлях

Та що ж там таке коїться? А коїться ось що. Безпосередні враження з кримських соцмереж (читаю, звісно, виключно проукраїнських дописувачів): «Бабушка лет 90. «Чингис» переключил внимание на нее. Они везли, в принципе, то же, что и мы, но чуть больше, килограмм по 5 примерно. Бабушка с трудом вылезла (именно вылезла) из машины и попыталась объяснить «Чингису», что продукты — это для нее, чтобы как-то прожить, так как в Крыму все чужое и оккупационное, но еще и дорогое. Понятно, что «Чингис» на уговоры не поддался и заставил продукты выкинуть на дорогу. Многие выбрасывали продукты на дорогу».
Спогади кримського українця про інший загін таких самих «чинґісханів»: «Вы ничего не провезете, даже помидора… И нам до одного места, патриоты вы или нет».

Похвальба блокувальниці Криму з «Правого сектору»: «Пытаются протащить через границу хоть что-то из еды. Кто мешок картошки, кто мешок лука, кто колбасу, кто печенье, кто варенье. Ибо у них все это в цене подскочило бешено. Вчера одни «горде русские» пытались перевезти на полуостров 3 кравчучки с колбасой».

Читайте також: Мовчазний ресурс

Оце є розрекламована Джемілєвим та Чубаровим «боротьба з олігархами»?..

Шановний пане президенте! Докладаю з місця, що поки ви сподіваєтеся, ніби хтось замість вас виконуватиме брудну роботу з повернення Криму, на стратегічно важливому напрямку формується беззаконне «гуляйполе», яке ніби навмисно виступає потужним чинником антиукраїнської пропаганди. Окрім лінії поміж нами та окупантами на межі з Кримом виростає третій, бозна-чий кордон. І найактивнішим промоутером цієї «народної республіки» є громадянин Іслямов, що у квітні 2014 року прийняв перед Аксьоновим присягу російського державного службовця.

Через тиждень мені повертатися до свого кримського полону. Помідори не везтиму (бо, кажуть, не пропустять), але матиму з собою паляницю українського хліба — не стільки як поживу, скільки як запашний символ батьківщини. Хай тільки хтось з тих ряджених спробує доторк­нутися до неї…


Матеріали за темою:

Теги
--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено