Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 вересня, 2015   ▪   Світлана Орел   ▪   Кіровоград   ▪   Версія для друку

Децентралізація. Перші кроки в конкретному регіоні

На Кіровоградщині почався процес створення громад, все більше людей розбираються в суті децентралізації і покладають надію на цю реформу.
Децентралізація. Перші кроки в конкретному регіоні

На перших порах в області  її сприйняли швидше як формальність. Принаймні на це дуже скидається  запропонована спочатку модель: один район – одна громада. І тільки Бобринецький район, певною мірою бунтарський край на карті області, оголосив, що у них буде 26 громад. Ця модель виносилась на сесію обласної  ради, але не знайшла підтримки. І тільки коли в селах, районах розгорнулось справжнє обговорення децентралізації, почали формуватись реальні обриси майбутніх громад. Сьогодні таких 43, у які ввійшли 253 сільські, селищні  і  міські ради. Цей процес охопив майже усі райони, хоча 162 ради ще  визначаються.

Стабільність в громаді сприятиме інвестиціям

У цьому переконаний голова міста Мала Виска Юрій Гульдас. У цьому районі сформувались чотири громади, а Маловисківська разом з Бобринецькою першими  пройшли затвердження сесією обласної ради. Це значить, що місцеві осінні вибори у них відбуватимуться уже за іншою схемою. Юрій Леонідович сподівається, що тепер за соціально-економічний розвиток території, ті ж інвестиції відповідатиме обраний громадою лідер, а не керівник, приставлений  за квотою тієї чи іншої політичної сили. Як відомо, партії не те що не ведуть розумної кадрової політики, а й не думають про це.

-- Ось я п’ятий рік міський голова, -- констатує Юрій Леонідович, -- а керівник райдержадміністрації  за цей час – шостий.

Якщо ж усе вирішуватиме громада і вона обере  розумного, мислячого лідера та  ефективну раду громади, які дбатимуть про економіку, зуміють оптимізувати управлінські та адміністративні функції,  ця територія має шанс отримати інвестиції, а значить подальший розвиток, відчутне поліпшення життя людей. Адже гроші у Європі, і у світі є, але до нас вони не йдуть не лише через проблеми на Сході,  а через те, що ми не реформуємо свою систему соціально-економічного життя, яка  не лише не ефективна загалом, а часто діє всупереч здоровому глузду. Якщо ж зміниться система управління і децентралізація дасть перші позитивні паростки, інвестиції не забаряться. І сподіватися слід, на думку Юрія Гульдаса, не лише на світових чи європейських інвесторів, а, можливо, навіть у першу чергу на  своїх земляків, які виїхали на заробітки. Коли вони побачать, що у їхньому містечку чи селищі з’явились позитивні зміни, кращі умови для роботи, з радістю повернуться на свою малу батьківщину, а хтось і вкладе тут зароблені кошти.  Принаймні, Юрій Гульдас сподівається інвестицій у Маловисківську громаду вже наступного року.

Але ж і досі у державі діяв механізм місцевого самоврядування, який мав і має певні важелі. Врешті, ми й бачили острівці   окремих міст чи містечок, які зуміли досягти певних успіхів, але вони здобувались буквально усупереч превалюванню загальнодержавних тенденцій, що не сприяли розквіту. У першу чергу йдеться про фінанси. Їх за роки  незалежності в Україні  для місцевого самоврядування здебільшого тільки урізали. Цього ж року завдяки змінам принципів формування  Державного бюджету, місцеві скарбниці вже відчули  полегшення: за сім місяців цього року обласний бюджет, як повідомив голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко, порівняно з таким же періодом минулого року зріс на 400 мільйонів гривень.

-- Завдяки цим надходженням ми можемо відремонтувати ту дорогу, яка найбільше потребує цього, -- розповідає голова міста Новомиргород Яків Немировський.

-Бо раніше,  -  додає Юрій Гульдас, - яку дорогу лагодити вирішували за нас у Києві і Кіровограді. Була  в області така програма «Центральний регіон – 2015», от що там записано – те робили, усе інше – ні.

Земля  - годувальниця?

Звісно, є надія на те, що  податку з доходів фізичних осіб, якого нині залишається 25 відсотків у місцевих бюджетах, громади матимуть 60. Як і на те, що вони отримають можливість розпоряджатися землею за межами населених пунктів. Хто орендує землю, скільки за неї платить, це часто для людей, які живуть на ній, залишається таємницею. Більше того, знаходяться ті, які намагаються скористатися плодами чужої праці і наодинці протистояти цьому дуже важко. Цього літа Злинська громада, яка ще не затверджена, але вже формується, пройшла жорстке випробування.

Читайте також: Непримарний реванш. Регіонали хочуть повернути собі Кіровоградщину

…Село Злинка одне з найбільших не тільки в районі, а й в області. Воно має свою особливу історію, яка відображена у музеї села і навіть свою злинську говірку, яку вчителька місцевої школи Ольга Голованова зібрала у  своєрідний словник. У селі більше півтори тисячі одноосібників, що теж не зовсім типово для наших країв. Але й значна частина пайовиків довірили свої землі ТОВ «Авангард», яке  обробляє близько двох тисяч гектарів.

Саме   врожай, вирощений у цьому  ТОВ, і  хотіли присвоїти собі якісь невідомі, що нібито стали кредиторами, як виявилось, клону підприємства, ТОВ «СТОВ «Авангард», нібито винного їм кілька мільйонів гривень. Як таке могло статися у селі, яке хоч і чимале, але де люди у абсолютній більшості своїй живуть  давно, прекрасно знають хто де працює, скільки заробляє і чим дихає?

Виявилось, що справа не в селянах, а у реєстрації договорів на землю. Як  розповів журналістам керівник ТОВ «Авангард» Анатолій Хмурін, документи ще більш як два роки тому були відправлені на реєстрацію у відділ Держземагентства Маловисківського району. Його тодішнвй начальник Валерій Мукоїда  спрямував селян у Кіровоградську регіональну філію ДП «Центр Державного земельного кадастру», де кілька місяців зленківчанам  виготовляли обмінні файли і робили витяги. Рівно два роки тому підготовлені таким чином документи, що обійшлися хліборобам недешево, вони здали у Маловисківський відділ Держземагентства.

Там їм знову висунули ряд вимог: документи, мовляв, підготовлені неякісно, їх треба «доробляти». Процес цей тривав не один місяць, злинківчани навіть сплатили частину грошей за «роботу», сподіваючись, що їхні договори таки зареєструють. Але їм повідомили, що раніше, ніж за два роки на це нічого й сподіватись.

Походивши таким чином по колу, Анатолій Хмурін вирішив просто забрати документи і зберігати їх поки що у конторі підприємства, сподіваючись, що настануть кращі часи, влада схаменеться і перестане перешкоджати хліборобам. Звісно, це було наївно, але ж чоловік звик покладатися на роботу і землю, а вже якісь печатки і папери, міркував,  діло техніки. Та справа обернулася інакше.

На початку нинішнього літа, контору ТОВ «Авангард» обікрали. Правильно, взяли тільки документи. Міліція, зафіксувавши крадіжку,  визначила їх як такі, що не мають цінності, отож і шукати ні злодія, ні пропажу не стала. Та якось випадково, одна зі співробітниць ТОВ «Авангард», зайшовши у райвідділ Держземагентства, помітила на столі деякі із вкрадених з їхньої контори документи. Більше того, там була навіть заява, підписана її зятем нібито у кінці червня цього року, а він же помер ще у листопаді 2014!

Читайте також: Здивувати електорат: від рекламних аеростатів до спідвейних мотоциклів

На початку липня  з відділу,   зниклі і невідомо як  воскреслі документи, вилучили правоохоронці. Та  якимось чудодійним чином процес їхньої реєстрації тривав! Через три дні після вилучення, заяву воскреслого зятя співробітниці ТОВ, було зареєстровано! У Маловисківському райвідділі Держземагенства два роки не могли зареєструвати документи живих і працюючих злинківчан, а вкрадені документи і навіть заяву померлого зареєстрували буквально за лічені дні і години!

Через два тижні у Злинку прибули чужі комбайни збирати  «свій» врожай. Напередодні хтось завбачливо порізав шини комбайнам, що належать ТОВ. І все б вдалося. Аби не організований гнівний спротив громади, яка масово піднялася на захист справедливості і власної гідності. Чималий розголос привернув увагу районної і обласної влади, яка публічно заявила свою підтримку злинківчанам. «Кредитори» так само швидко зникли, а селян і міліція, і  голова райдержадміністрації Павло Сорока запевнили, що вони можуть спокійно збирати свій урожай і надалі розпоряджатися ним так, як вважатимуть за потрібне.

Але невідомо чим би закінчилась ця історія, якби не такий організований спротив людей, що побудували блок-пост, організували самооборону і оголосили, що захищатимуться до останнього. Це, до речі, ілюстрація до роздумів про те,  наскільки люди у глибинці ініціативні. Ясна річ, вони звикли виконувати вказівки зверху, ними довго маніпулювали, але є й зміни. Вже активнішими стають молодші покоління, у душах яких менше страху і залежності від начальства. І якщо йдеться про їхні конкретні інтереси, то  ініціативності не бракує.  Саме це, сподіваються прихильники децентралізації, зможе поступово нівелювати вплив підкупу та гречки і на всеукраїнських виборах.

Олександр Чорноіваненко переконаний, що право розпоряджатися землею за межами населених пунктів вже давно слід передати місцевим громадам. Бо те, що відбувається зараз із землею, замішане на крутих корупційних схемах.

--  Я не раз заявляв на різних нарадах  з участю керівників держаави про це, наводив конкретні приклади, -- говорить Олександр Анатолієвич, -- наша обласна рада приймала звернення до Верховної Ради з цього приводу, але реакції ніякої. Ми від області пропонували кандидатуру на керівника місцевого відділення Дерземагентства, йшлося про обрання на конкурсній основі, але призначили  з Києва свою людину на підставі …співбесіди.

Доки існуватиме така система, земля не буде годувальницею для громад.

Інформаційне забезпечення – нульове

Усі визнають, що наші люди, особливо у глибинці, буквально бояться слова реформа. Бо досі усе, що робилося під цією вивіскою, тільки погіршувало їм життя. Тому й у тому, що децентралізація рухається неспішно, а до деяких сіл і районів не дійшла взагалі, її прихильники звинувачують  відсутність інформації.

- Люди у селах просто не розуміють про що йдеться, вони бояться, що закриють усе, що у них залишилось – школу, ФАП, клуб, -- розповідає голова міста Новоукраїнка Олександр Корінний. – Ось сусідні села – Мар’янопіль, Сотницька Балка, йдеться про те, що вони ввільються у нашу громаду. То напередодні переказували: «І не їдь до нас, ми і чути нічого про вашу децентралізацію не хочемо.» А коли годину поговорив з людьми,  з кальткулятором у руках показав їм, скільки треба на утримання тієї ж школи, звідки ці гроші приходять, які надходження ми могли б мати і як ними розпорядитися, ставлення категорично змінилося.

Читайте також: Антипроекти Банкової

Олександр Корінний впевнений, що цю реформу треба було робити давно (його однодумці також вважають, що й АТО не потрібне було б, аби вчасно провели децентралізацію) і здійснювати її повинні фахівці, можливо, навіть не оглядаючись на добровільність об’єднань, от тільки немає певності, чи готова держава довести до кінця задеклароване, справді передати  ті фінансові та владні повноваження, про які зараз йдеться.

Голова обласної ради Олександр Чорноіваненко теж не приховує, що жодного інформаційного забезпечення децентралізації не було і немає.

-- Нашим керівникам, очевидно, на думці приклад Романа Безсмертного, -- іронізує він, --  який свого часу оголосив адміністративну реформу,  і чим це закінчилось? А вони ж, у першу чергу, про вибори думають…

Ясна річ, децентралізація не подобається багатьом головам сільських та районних рад, бо вони перестають бути цетрами певної влади. Але  на селі, однак,  необхідні будуть розумні і грамотні старости. Парадоксально, але ті ж районні газети не зацікавлені роз’яснювати реформу, бо ще невідомо, чи будуть вони потрібні у тому вигляді, як зараз, майбутнім громадам.

Ось і виходить, що успіх реформи, за словами Олександра Корінного, залежить від поінформованості кожної окремої людини на місці, та цим, крім окремих ентузіастів, ніхто не займається.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено