Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 серпня, 2015   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

Банка з павуками

До середини липня в лавах так званого ополчення ДНР, реорганізованого в цілу низку бригад, підпорядкованих тепер одному армійському корпусу, настала чергова криза. Численні внутрішні суперечності командного складу, що, як відомо, вилилися у внутрішні зіткнення в Донецьку (зокрема, й епізод із підривом автомобіля Філіппової, секретаря Захарченка), посилилися внутрішнім становищем самих військових структур «ДНР», більшій частині з яких бракує спорядження і продовольства, а також, хоч як дивно, самих кадрів.
Матеріал друкованого видання
№ 31 (403)
від 6 серпня, 2015
Банка з павуками

Останнє стало відомо завдяки приватній бесіді з одним із «республіканських» військових, який недавно звільнився з лав «ополчення» з цілої низки причин. Ця людина, що формально мала звання сержан­­та й командувала БМ-21, за весь період служби так і не отримала документів на підтвердження свого звання, продовжуючи фактично на добровільних засадах, без офіційного оформлення, служити в рядах «ДНР». За його словами, заборгованість із заробітної плати на початок липня в їхній бригаді становила рівно два місяці, й багато бойовиків просто пішли «на гражданку». Щоб утримати «ополченців», які лишилися, до осені, коли планується серйозний перший офіційний призов, а отже, й заміна незадоволених, їм виплатили заборгованість за півтора місяця, а потім «нашкребли» й за два тижні.

Треба сказати, таке плачевне становище аж ніяк не характерне для елітних підрозділів, які виконують конкретні бойові завдання й беруть участь у прямих зіткненнях із ЗСУ. До них можна зарахувати насамперед «Спарту», бойовики якої роз’їжджають Донецьком на дорогих іномарках, але водночас і частіше хоронять своїх «колег». Саме з цієї причини частина людей із «мирних» бригад «ополчення» намагаються перевестися в гарячіші точки, де немає проблем із постачанням і виплатою грошей. Частина з них осідає в інших, прибутковіших структурах на кшталт прокуратури та МГБ.

Читайте також: «Вершки республіки»

Щодо внутрішніх «розборок» вищого командного складу, то останнім часом найбільше напруження спостерігалося навколо «республіканського» ГРУ, у якому величезну вагу мав такий собі Андрій Фадєєв. Він вступив до «ополчення» ще влітку 2014 року й очолив 2-гу роту спецназу місцевого ГРУ. Специфіка ситуації полягала в тому, що сам Фадєєв — колишній лідер банди, яка діяла в Донецьку на початку 2000-х і промишляла розбоєм та грабунками. Ось як самого Фадєєва описує один із місцевих прибічників «русского міра» Крутіков: «…Звичайні вуличні «відморозки» без стида і совісті. Але на чолі банди стояв цілком уже дорослий чоловік 1979 року народження – Фадєєв Андрій Борисович. Високий, сильний, красивий, розумний, прекрасний організатор і харизматична особистість, при всьому цьому кінчений бандит із фашистськими нахилами. У 2007-му його нарешті спіймали, засудили на 15 років за сукупністю заслуг (убивство, розбій, організація банди та втягування в злочинну діяльність неповнолітніх) й відправили в колонію під Слов’яносербськом. Відсидів він близько семи років. Улітку 2014-го слов’яносербська колонія виявилася в зоні бойових дій, і Фадєєв просто пішов звідти, адже українські охоронці та міліція розбіглися ще раніше. Діставшись до рідного Донецька, вступив до «ополчення» й незабаром очолив 2-гу роту спецназу ГРУ. За короткий час Фадєєв набрав до неї відданих особисто йому бійців. Вона швидко перетворилася на звичайну банду».

Особливо вибухонебезпечною ситуація в ГРУ виявилася після того, як у розташуванні частини став з’являтися червоний джип, за кермом якого була дів­чина на ім’я Олександра. Розповідають, що поводилася вона вкрай грубо навіть зі старшими офіцерами й постійно хизувалася своїми зв’язками з першими особами «ДНР». Врешті-решт приблизно в травні 2015 року її ні з того ні з сього призначили першим заступником начальника ГРУ з присвоєнням військового звання «майор», що досвідчені спецназівці сприйняли як пряму образу.

Поведінка новоявленого майора справді не була б можливою, якби вона не мала серйозних покровителів, що в кінці й підтвердилося двома фактами: Олександра була помічена в тісних зв’язках із Фадєєвим, а підірвана в Донецьку секретар Захарченка Філіппова виявилася її матір’ю. Крім того, неважко припустити, що бомба призначалася саме для неї, оскільки підірваний червоний Range Rover і був тим автомобілем, яким майор приїжджала в частину.

Читайте також: Лист до росіян

Після спроби замаху на матір «майор Саша», як її позаочі називали «колеги», приказала вірній 2-й роті оточити розташування ГРУ, арештувати й «посадити на підвал» кількох кадрових командирів. Протягом доби в центрі Донецька мало не почалася кривава бійня, і знадобилося втручання армії та «зов­нішніх сил», щоб захоплені офіцери ГРУ були звільнені, а «легендарна» 2-га рота роззброєна.

Таким чином, внутрішні суперечності й реорганізація частини військових «республіканських» структур із заміною їхнього керівництва відбуваються на тлі об’єктивних проблем із постачанням та фінансуванням бригад, які не беруть участі в прямих збройних сутичках, що поступово лиш піднімає градус незадоволення керів ництвом «республіки» всередині вже самої «ДНР».

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено