Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 серпня, 2015   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

«Вершки республіки»

За рік окупації частини Донецької області вималювався певний портрет тих соціальних шарів, що не животіють у «ДНР», а почуваються тут доволі зручно на відміну від звичайних лікарів, учителів, пенсіонерів та інших менш захищених верств населення.
Матеріал друкованого видання
№ 30 (402)
від 30 липня, 2015
«Вершки республіки»

Хоч як це дивно, але передусім до категорії таких соціальних «паразитів» належать працівники саме торговельної галузі, головним чином продуктової. Їжа необхідна всім і завжди, тому з посиленням продовольчої блокади регіону Україною простір для фінансових спекуляцій та підняття цін розширився до неймовірних масштабів, коли завезену фактично без цілої низки мит продукцію з РФ виставляють за свідомо завищеними цінами, а її українські аналоги відсутні зовсім. До цього треба додати об’єктивну ринкову складову процесу ціноутворення, коли транспортування товару з Ростова, Курська чи Москви безпосередньо впливає на кінцеву цифру на цінниках.

Тут-таки виникає і відома плутанина з купівлею товару в рублях та гривнях. Уся річ у тому, що більша частина продукції на місцевих ринках – із близьких українських сіл та селищ, через що продавці вкрай неохоче беруть рублі. При цьому можна бачити вже звичну картину, коли поруч із українським цінником, на якому 80 грн, виставлено ціну за той самий товар уже 200 руб., хоча офіційний «республіканський» курс досі 1:2.

Із непродовольчою галуззю справи ще складніші. Тут як і раніше основний масив товару надходить з України, і тільки-но всім уже відомі корупційні схеми на блокпостах зависають у повітрі (здебільшого через бої, як це було у випадку з Мар’їнкою), утворюється величезний дефіцит, коли споживачі тих-таки комбікормів пропонують «будь-які гроші», аби дістати омріяний мішок товару.

Читайте також: Лист до росіян

Іще один клас місцевих магнатів – усілякі «посередники», які допомагають отримати готівку, оформити документи, виїхати на контрольовані Україною території.

Купити українську валюту можна тільки з рук на ринках або в «міняйлів», продають гривні за курсом 4,7–4,8 або й вищим залежно від необхідної суми.

Приблизно така сама схема діє і з чемними дівчатами, що сидять по всіляких невеличких приміщеннях та кіосках Макіївки, Донецька, Харцизька і пропонують вам перевести в готівку суми з українських банківських карток. Прик­метно, що на початку цього бізнесу готівку видавали під 10%, тоді як із витісненням його продажем перепусток та зі збільшенням кількості тих, хто самостійно вибирається із «зони», пропозиція впала до 0% за суми від 5 тис. грн. Але весь підступ полягає в тому, що готівкові гроші вам також будуть видані в рублях за офіційним курсом 1:2.
Наступною золотою жилою «республік» є офор­м­­лення перепусток та довідок переселенця, так би мовити, не виходячи з дому. Пенсіонерам, котрі все ще не визначились, як їм самостійно вибратися на неокуповану територію для отримання пенсії, пропонують усі належні послуги: 1,9 тис. грн – і через 15 днів ви стаєте щасливим власником фактичної адреси проживання десь у Краматорську.

Читайте також: Де в «Новоросії» гірше

Але й тут є нюанси. Після того як «ДНР» налагодила більш-менш стабільну виплату пенсійних допомог, охочих отримувати таким хитромудрим способом ті самі суми, але вже в українських банкнотах, вельми поменшало й послугами з оформлення довідок переселенця користуються лише ті, хто бажає отримувати пенсію і в «ДНР», і в Україні.

До тієї самої сфери воєнного бізнесу долучаються й пасажирські перевезення, коли фактично монополіст-перевізник піднімає ціни на виїзд із зони АТО, а водії отримують надприбутки за транспортування пасажирів, які не мають необхідних паперів, через українські блокпости.
«Новоросія» – це рай не тільки для спекулянтів та контрабандистів, а й для злочинців-утікачів та кримінальників, які можуть вступити до лав «ополчення ДНР» або просто залягти тут на дно. Найчастіше ці люди поповнюють ряди «ополченців» або ж попросту «кришують» бізнес, маючи так звані зав’язки з місцевим криміналітетом.

Читайте також: «Священна війна «ДНР»

Іще одна привілейована каста – духовенство православної церкви Московського патріархату, яке дістало від влади республіки практично релігійну монополію.
Завершують список «щасливців республіки» самé «ополчення» й усі, хто так чи так пов’язаний із держструктурами самої «ДНР»: про привілеї цих осіб говорити зайве, тоді як звичайні жителі, а особливо проукраїнськи настроєні, як і раніше посідають нижні місця в суспільній ієрархії самопроголошених «великих держав».

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено