Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 липня, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

Поганий приклад заразний

Ось цікава новина з життя на іншому боці планети, котра нібито й не про Крим, але насправді ще й як про Крим. Ніколас Мадуро, президент соціалістичної Венесуели (південноамериканського варіанта тоталітарної «країни-бензоколонки», котрих у світі, як відомо, є декілька), заявив, що його країна мусить «поновити історичну справедливість» щодо розподілу земель із сусідньою Гайаною (2/3 території котрої здавна є об’єктом територіальних зазіхань Венесуели).
Матеріал друкованого видання
№ 29 (401)
від 23 липня, 2015
Поганий приклад заразний

Наступник сумнозвісного Уґо Чавеса зазначив, що питання «не має військового вирішення», але призначив головою спецкомісії з цього питання військового генерала й натякнув, що Венесуела готова до «захисту». Першими кроками з «відновлення справедливості» мають стати роздача венесуельських паспортів 200 тисячам мешканців прикордонних областей Гайани та пропагандистська кампанія з метою переконати їх, що під Венесуелою їм житиметься значно краще. Цілком зрозуміло, що Мадуро ретельно мавпує «кримський сценарій» свого друга та союзника Путіна. Знайомою рисою є й те, що ідею розширення кордонів за рахунок сусідньої держави гаряче підтримує більшість венесуельського суспільства незалежно від ставлення до Мадуро: президентський намір схвалюють навіть тамтешні опозиціонери. Тож Мадуро скористався випробуваним російським рецептом відволікти підданих від кепського стану справ у власній державі, а світ ризикує побачити ще одну гібридну війну. Можливо, уряду Гайани було б варто як засіб контрпропаганди спробувати розкидати з літаків над джунглями дайджести кримських і донбаських новин, щоб ті, хто спокуситься обіцянками «нафтового раю», знали, чим у світі закінчувалися аналогічні випадки.

Читайте також: Друга окупація насувається

Чим саме вони закінчуються, вже, здається, добре зрозумів Аксьонов. У Криму триває ледь прихована кампанія з послаблення Москвою місцевої «еліти» та поступової заміни її кадрами, чиї особисті справи не заплямовані прийняттям колись присяги державного службовця України та наступною зрадою цієї присяги. Коментуючи чутки про швидку заміну свого уряду на вихідців із Росії, Аксьонов спочатку відмахнувся, що все це бздура. Та коли від самого Мєдвєдєва пролунало, що тепер кожний кримський «міністр» отримає «у допомогу» собі заступника з Росії (це, певно, лише перший етап повільної нейтралізації нинішньої кримської «вла­ди»), Аксьонову довелося викручуватися й казати, ніби це він сам запросив із Москви свіжі кадри та особисто їх затверджуватиме на посадах. Авжеж, куди він подінеться, затвердить. Він тепер що завгодно зробить, бо чекістські вовки звужують кола навколо нього самого: кажуть, ФСБ уже затримала за земельні махінації його зятя, «голову» «Ялтинської адміністрації». Чудово розуміючи, який це може мати фінал, Аксьонов уже почав «теоретично» обговорювати можливість власної відставки та виправдовуватися, що виганяти його немає за що: «Я нахожусь в команде президента, и президенту виднее, где применить мои конкретные усилия. При этом я не сделал ничего такого, за что меня можно было бы отстранить», – сказав він.

Не виключено, що Крим у не дуже віддаленій перспективі позбудеться ще одного «обличчя кримської весни» – Поклонської. Розпіарена інтернетними страждальцями в чужому для неї «няшному» образі, сама прокурорша віддає перевагу іншому іміджу: навіжена показова релігійність і нестямне захоплення династією Романових. Без ревної участі Поклонської рідко обходяться всілякі презентації «мироточивих ікон», урочисті вручення навколоцерковних і монархічних «нагород», відкриття пам’ятників імператорам та подібні заходи. Колись в’їдливі російські журналісти вже спокушали її хитрим запитанням, що краще для Росії: республіка чи монархія? Тоді Поклонській стало тями ухилитися від прямої відповіді й вона відказала, що це «не її справа». Але серцю не накажеш: на черговому «романівському» заході «прокурорша» таки публічно ляпнула, що акт відречення Ніколая ІІ від престолу не має жодної юридичної сили. Якби це сказав який-небудь козачий отаман, усе було б гаразд. Але в устах російського високопосадовця-юриста такий «авторитетний вердикт» має далекосяжні небажані наслідки: з нього випливає, що нелегітимна й сама держава під назвою Російська Федерація, котра є формальною правонаступницею РРФСР і СРСР, але не Російської імперії.

Читайте також: Пізно, дурні, пізно…

У Москві аж захлинулися, почувши від кримської «прокурорші» таку небезпечну нісенітницю. Російський сенат одразу заперечив її «відкриття»: там заявили, що відречення імператора має повну юридичну силу, і запросили Поклонську до московських архівів підвищити свій освітній рівень стосовно «позабутих сторінок історії». Недарма, здається, в останній тиждень з’явилися чутки, що «няшу» хочуть балотувати депутатом до Державної думи в Москву. Це видається спробою тихо спровадити її з Криму: хай верзе з трибуни, що хоче, серед решти ексцентричних клоунів, котрих там хоч греблю гати. А на посаді кримського «прокурора» під час майбутньої остаточної «зачистки» аксьоновських кадрів Москва потребуватиме надійнішої людини, ніж ганчіркова лялька нинішнього «прем’єра». 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено