Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 липня, 2015   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Архітектура постреволюційного періоду. Хто забудовує Феофанію?

Хто будує обнесене колючим дротом «Межигір’я» на місці пам’ятки історії, навіщо в лісі бетонні дороги та чому багатоповерхівки радника Януковича мають зайняти місце старих дубів
Матеріал друкованого видання
№ 29 (401)
від 23 липня, 2015
Архітектура постреволюційного періоду. Хто забудовує Феофанію?
ПРИВАТНА ІСТОРІЯ. Передача у приватну власність історичної пам’ятки, якій понад 2,5 тисячоліття, призвела до зміни ландшафту, знищення старовинного оборонного валу та культурного шару ґрунту

За 15 км на південь від центру Києва, на околицях Голосіївського району, місто нарешті закінчується й починається ліс. Точніше, урочище Феофанія, зараховане до «винятково цінних лісонасаджень, які підлягають особливій охороні» ще радянською постановою, датованою 1948 роком. Тут ростуть дуби, деяким із яких понад три сторіччя, тут звабно синіють озера, тут квітнуть дивовижні Lilium martagon – занесені до Червоної книги України лісові лілії… Тут чудово.

Заасфальтований затишок

Спотворити красу природи не вдалося навіть «реконструкторам» парку, які приступили до своєї сумнівної, але дуже дорогої справи (вартість лише ескізного проекту реконструкції та благоустрою Феофанії становила 112,3 млн грн) ще у 2004 році. Державні кошти тут відмивали справно. Місцями навіть прозоро. Приміром, уздовж вельми несподіваної посеред лісу широкої бетонної дороги (не гіршої, ніж та, якою їздив у Нові Петрівці наш екс-президент) встановлено аж по два ліхтарних стовпи впритул один до одного, через кожні кілька метрів. По одному ліхтарю з кожної такої пари, звісно, не працює.

Читайте також: Валіза Януковича

У чому ще полягає благо­устрій? Наприклад, тепер тут є WC – туалети, м’яко кажучи, сільського типу. Здається, на весь парк їх лише два. Також є МАФи, у яких розливають пиво та «розважають»: із колонок гучно лунає російська попса. А ще десятки широченних викладених плиткою доріжок… Виглядають вони, незважаючи на туалети й попсу, «па-багатому». Але це питання смаку… Чи то навіть цивілізаційного вибору.

«…Вони хвалилися, що парк зробили за європейськими стандартами. Все навпаки! Те, що тут зроблено, суперечить усім європейським стандартам і здоровому глузду на додачу, – каже Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, який очолював, зокрема, і наше посольство у Великій Британії. Саме він проводить Тижню «екскурсію» забудовами Феофанії, адже живе в цих краях уже багато років. – Скажімо, у Лондоні природні ділянки намагаються зберегти у первозданному вигляді. Там немає ані асфальту, ані бетону – у найкращому разі гравій. Втручання людини мінімальне. У парках трапляються навіть огороджені невеличкими парканами ділянки, куди людині не можна заходити взагалі – тільки спостерігати. Там живуть тварини. А тут наробили бозна-що… Значна частина лісу була знищена, щоб прокласти дорогу…»

на кадастрових мапах вид­но, що «на відкуп» комусь уже віддана південна частина зеленої зони – ця земля більше не має природоохоронного значення

Утім, ще більший сум, ніж плитка і бетон посеред лісу, може викликати лише один погляд на мапу. Бажано, кадастрову. Численні лінії на ній яскраво свідчать: цю землю вже давно почали дерибанити.

Стежками Януковича

Лише частина тутешнього лісу залишається лісом і на папері. Так, на кадастрових мапах вид­но, що «на відкуп» комусь уже віддана південна частина зеленої зони – ця земля більше не має природоохоронного значення і, найімовірніше, незабаром буде поділена на ділянки під забудову. З певною частиною «не лісової» смуги це вже трапилося – тепер то земля «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва».

На південно-західній околиці урочища плавні лінії лісових насаджень різко порушують два величезних «ікла». Це також відведені під забудову ділянки, до того ж уже давно обнесені парканами… Цільове призначення землі: житлова й комерційна забудова. За першим залізним парканом дерева вже вирубано, стоїть будівельна техніка, але немає жодних табличок із поясненням, що тут планується звести. За другою загорожею – монументальним парканом у стилі «Межигір’я» (який, щоправда, не всюди встигли добудувати) – дерева ще є. Але вже немає озера…
Опікуються цими ділянками дві фірми. Одна з них – компанія «Жок», яка за дивним збігом обставин ще у 2004 році виграла багатомільйонний тендер на «реконструкцію» парку Феофанія. «Жок» неофіційно, але нерозривно пов’язана з родиною Супрунів: радником Віктора Януковича Миколою Супруном та його дружиною екс-депутатом Людмилою Супрун, племінницею комуніста Олександра Ткаченка. Саме до Супруна з питання нібито купівлі ділянки радили звернутися журналістам телеканалу Zik, які свого часу побували на цій території, навіть прості працівники на будівництві.

РОЗМІР МАЄ ЗНАЧЕННЯ. Розмах будівництва маєтку Косюка добре видно на супутникових знімках Google

Кажуть, саме на цій землі, дерибан якої почався ще за Кучми, міг вирости маєток Яну­­ковича, який згодом усе ж таки обрав Межигір’я. Наводить на цю думку не тільки паркан, а й абсурдні в лісовій місцевості викладені хорошою цеглою доріжки-сходи, що кружляють однією з ділянок… Це навіть не легендарні межигірські пеньки – гірше.

До того ж Віктор Федорович із дружиною якраз були прихожанами храму Святого Пантелеймона у Феофанії. «Янукович був віруючою, богобоязною людиною, – сміється Володимир Василенко. – Тому він облюбував це місце. Вже потім йому підказали, що в Межигір’ї краще… Але неподобство тут уже почалося».

Було це ще до Помаранчевої революції, коли Янукович був прем’єром і мав надію перемогти на виборах.

Читайте також: Швейцарський експерт: Україні вдасться повернути капітали Януковича не раніше, ніж за три роки

Згодом землю, Януковичу більше не потрібну, взяли під свою «опіку» Супруни. Що буде тут далі, покаже час. Але неподалік уже є на що подивитися…

Концтабір для Героя України

Паркове озеро, у якому хлюпочуться діти. Зелена трава, на якій відпочивають їхні матусі в тіні старих дерев... Але біля одного з берегів озера ідилічна картина раптом обривається, перетворюючи пейзаж на дещо постапокаліптичний. За спинами малюків, що всілися відпочити після купання, здіймається п’ятиметровий чорний паркан, ретельно обплетений колючим дротом. 

«Як концтабір, – говорить Володимир Василенко. – Хоча, може, вони вважають, що це ми в концтаборі, а вони на волі…»

За цим парканом приватна територія.

Цього разу в чиїсь руки потрапив навіть не просто ліс. Колючим дротом оповита величезна територія Хотівського городища, однієї з найбільших і найстаріших у Європі пам’яток археології. Бити на сполох із цього приводу вчені стали давно. Ще на початковій стадії будівництва було констатовано: знятий культурний шар, частково зруйнований оборонний вал скіфського періоду, VI–V століття до нашої ери.

Під час першого розголосу, ще у 2009 році, коли будівництво тут тільки розпочиналося, прокуратура відповідала журналістам, що роботи на ділянці проводяться без дозволу. І, мовляв, «вживаються заходи щодо встановлення винних у вказаних порушеннях осіб».
Але будівництво не припинилося. Здається, зараз воно вже добігає кінця. За парканом снують туди-сюди робітники, сушаться на мотузках речі й… вимальовуються обриси будинків, порівняно з якими помешкання Віктора Януковича може здатися доволі скромним.
Цікаво, що тепер усе це законно… адже було змінено цільове призначення багатьох гектарів Хотівського городища. Тепер, згідно із кадастровою картою, призначення землі, на якій раніше здіймалися старовинні оборонні вали, – «житлове будівництво». Шматок городища, щоправда, залишився землею «історико-культурного призначення», але чи надовго?..

Читайте також: На Кіпрі заморозили активів оточення Януковича на $5 млн

Підійшовши до паркану згори, – сюди можна видертися лісовими стежками, – бачимо прикритий зеленою будівельною сіткою триповерховий «палац» із ліпними колонами. Підійшовши до паркану неосяжної території з боку парку, спочатку спостерігаємо дві незрозумілого призначення вежі, схожі на вежі мобільного зв’язку, ймовірно, для охорони. Пробравшись далі крізь колючий дріт, можна побачити найцікавіше – неймовірних розмірів багаторівневу споруду з альтанками, колонами, арками, численними сходами… і, схоже, не менш розвиненою підземною частиною.
За інформацією ріелторів (а також за жодним чином не спростованою інформацією, яка ще з моменту початку будівельних робіт з’являлася в українських ЗМІ), цей маєток належить Юрієві Косюку – міль­ярдерові, якого Петро Порошенко у квітні 2014 року призначив першим заступником глави Адміністрації президента. Косюк відповідав за силовий блок, щоправда, згодом сам подав у відставку.

Як пояснили у АП – «не потягнув» графіку роботи

...Поруч ще одна величезна «пляма» на мапі урочища Феофанія – також обнесена парканом територія монастиря УПЦ МП. Того самого Московського патріархату, священик якого в сусідньому селі Хотів відмовлявся відспівувати героїв України.
Доведеться уточнити: мова про бійців АТО. Адже в нашій державі герої досі бувають різні – от хоча б власник побудованого ціною знищення історичної пам’ятки маєтку, який своє звання Героя України за «розвиток аграрної сфери» дістав ще у 2008-му.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено