Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
9 липня, 2015   ▪   Юлія Олійник   ▪   Версія для друку

За куркулізацію всієї країни!

Кожен українець у душі хлібороб. Так історично склало­­ся. Бо коли тисячоліттями щовесни сіяти і щоліта збира­­ти хліб, то, мабуть, земля стає не просто засобом прохарчування, а життєвим і світоглядним простором. «Садок вишневий коло ха­­ти» – це наше все. Це сенс життя українця – його альфа і омега, його мотиватор і мрія.
Матеріал друкованого видання
№ 27 (399)
від 9 липня, 2015
За куркулізацію всієї країни!

Останні років 200 садки вишневі невпинно згасали – і не те, щоб як у Чєхова, а просто московській метрополії було вкрай невигідно мати у своїй найбагатшій колонії щось глибоко несумісне з ментальністю «міра» – російської общини. Сєрґєй Вітте ще у ХІХ столітті вважав, що для Росії найкращим способом агровиробництва є великі латифундії – така собі пролетаризація се­ла. А програма більшовиків передбачала взагалі ліквідувати приватну власність на землю. Для Росії такі проекти, може, й були б ефективними, але Україна – не Росія. У нас усі мріяли про свою землю. Навіть махновці (точніше Революційна повстанська армія України, як насправді вони називалися) боролися не за колективізацію землі, а за її справедливий розподіл – так, як вони уявляли ту справедливість після сотні років колоніального життя в Російській імперії. Хто сумнівається у фактичному колоніальному ста­­ні українських земель ХІХ–ХХ століть (мовляв, і колонія не заморська, і африканського населення сюди не завезли і т. ін.), хай порівняє економічну політику європейських метрополій щодо своїх колоній після 1860-х (періоду «нового імперіалізму») з політикою Російської імперії щодо України.

Читайте також: Звідки взялась «Україна»?

Аби вбити в українцях одвіч­­не прагнення до приватного господарювання на землі, Російсь­­кій імперії довелося навіть вдатися до Голодомору – найстрашнішого удару по українській свідомості за всю історію. Байдуже, чи прагнуло кремлівське керівництво ліквідувати саме українського куркуля, а чи куркуля взагалі. Бо насправді Російська імперія хотіла знищити саму суть українського життя, перетворивши українського селянина в слухняного агропролетарія.
Ми вже й забули, який-то він є насправді – куркуль, багатий селянин, землевласник і фермер. Щось трохи лишилося в історичній пам’яті від персонажів Кар­пен­­ка-Карого і Старицького, але радянська влада так вбивала нам у голови негатив про куркуля-мішечника й селянина-жлоба, що сьогодні ми забули про свій колишній клас фермерів-хлібо­робів. І навіть політичну партію хліборобів-державників. Хто сумнівається, хай почитає «Листи до братів-хліборобів» В’ячеслава Липинського, написані майже 100 років тому.

Земля – це наш лімітний і життєвизначальний ресурс, знищення його означатиме знищен­­ня української нації як такої

Забули – і стоїмо на роздоріжжі: селянин – це той, хто живе в селі у приватній хаті (а на роботу їздить у місто)? Чи той, хто займається агровиробництвом (а живе у місті, часом навіть не в Україні, аби прибутками з урожаїв можна було правильно розпорядитися)?

Якщо хлібороб-фермер не володіє землею, яку обробляє, то чи буде він перейматися дорогами, лікарнями і школами у своєму селі? Але якщо землею володітиме якийсь далекий київський (дніпропетровський, донецький, одеський, львівський, лондонсь­кий, нью-йоркський, московсь­кий і т. ін.) латифундист, який в очі не бачив і бачити не хоче сільського життя, то хіба дивно, що йому наплювати на дороги, лікарні та школи в селах і людей, які там живуть?
Президент Порошенко про продаж сільськогосподарських земель прямо не висловився, але вустами глави АП дав зрозуміти: від січня 2016 року в Україні постане питання відкриття земельного ринку. Отже, через півроку країну можуть чекати найбільші випробування від часів проголошення незалежності.

Яке майбутнє українського села-агровиробника? Чи повернемо ми до життя куркуля? Чи зуміємо створити сімейне фермерське господарство як запоруку українського майбутнього України? Чи підемо дорогою всіх постколоніальних невдах, жертв великих агрохолдингів і латифундій? А наші ґрунти будуть безжалісно використані й покинуті байдужими власниками, виснажені, отруєні хімікаліями й нікому не потрібні?

Читайте також: Новий рік по-українськи: напівзабуті традиції

І ось тут починається найголовніше. Великий агробізнес, звісно, надійно представлений у владі й зуміє забезпечити свої стратегічні інтереси – варто лише уважно придивитися до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВР. Натомість інтереси фермерів політично не оформлені й реально не представлені. На сьогодні це найбільша загроза для незалежності країни. Зрозуміло, охочих очолити фермерський рух було й буде багато. Отже, хто створить чергову блискучу «нажив­­ку», з якою можна буде звернутися до грошових мішків різних політичних смаків (від Ахметова до Бахматюка включно) і непогано заробити? А може, хтось із політиків і урядовців лобіюватиме сьогодні фермерське сімей­­не господарство як базову господарську одиницю? Хто відважиться стати на захист внутрішнього споживчого ринку від наступу великих експортоорієнтованих господарств?

Земля – це наш лімітний і життєвизначальний ресурс, знищення його означатиме знищен­­ня української нації як такої. Так, для ефективного господа­рюван­ня земля має стати товаром, але визначальними є відповіді на запитання: коли, за яких умов і в чиїх інтересах? Без продуманих відповідей, без сильної україноцентричної держави, без активного громадянського суспільства і незалежного експертного середовища ми ризикуємо втратити цей ресурс раз і назав­жди. Але якщо політики думають, що суспільство цього не розуміє, вони помиляються. Янукович також думав...


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено