Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 липня, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

Пізно, дурні, пізно…

Нарешті! Розпал літа. Крим став таким, яким його знає весь світ: літній рай зі щедрим сонцем та привітним морем. Можна, звісно, жовчно сичати, мовляв, до окупації і небо було синішим, і вода мокрішою. Але це буде неправда. Якщо відійти подалі від людей, в улюблені ще за часів студентських походів затишні місця, тебе там зустріне той самий твій Крим, яким ти його знаєш із дитинства і який, на відміну від людей, тебе ніколи не зрадить.
Матеріал друкованого видання
№ 27 (399)
від 9 липня, 2015
Пізно, дурні, пізно…

Проте знайти такі місця дедалі важче. На цій-ось стежці військові натягнули колючий дріт і вивісили знак «Проход запрещен!». У тому-он лісі, як розповідають, тренуються диверсійні групи (і саме там за дивним збігом нещодавно знайшли тіла вбитих місцевих жителів). Цей берег тепер огороджено: приватний пансіонат. А ота галявина вже вся зайнята туристськими наметами. Хай там що кажуть про напівпусті пляжі, нашестя курортників таки добре помітне: кримська статистика вже налічила понад 1 млн туристів, причому росіян із них лише 70%. Ким є решта? Із так званого далекого зарубіжжя до Криму, навіть за офіційними даними, ризикнула приїхати лише 1 тис. осіб. Білоруси й раніше не становили значного відсотка, а тепер, коли вони вимушені діставатися аж через Москву, й поготів. Тож робимо висновок, що гоп-компанія (російськомовна, але з рідним фрикативним «г»), котра під шансон і веселу матючню влаштувала на мальовничій галявині змагання з кидання сокири у фісташкове дерево, дуже ймовірно, може бути нашими співвітчизниками, що через блокпости, черги та кордони дісталися сюди, щоб поліпшити окупантську статистику й поповнити окупантський бюджет. Бог їм суддя, таким співвітчизникам. Але в будь-якому разі загальний портрет сучасного кримського курортника складають усе ж таки не вони, а росіяни.

Читайте також: Сісти в калюжу

До росіян у курортної обслуги Криму ставлення здавна було особливе, мов до вищої раси (так і згадуєш отих папуасів, що на картинках із хрестоматій у напівпоклоні дріботять перед величною постаттю Миклухо-Маклая). І на те були причини. Найбагатші громадяни РФ до українського Криму не заїжджали, віддаючи перевагу ол-інклюзиву в екзотичному закордонні. А ті жителі РФ, що таки обирали Крим, були багатіями не першого й навіть не третього ґатунку, але мали змогу відразу після перетину українського кордону насолодитися дивною трансформацією: різниця московських та кримських зарплат і цін перетворювала підмосковного ваньку-менеджера на Рокфеллера й Ротшильда водночас, автоматично забезпечуючи йому відповідне ставлення прислуги. Смітячи скромними, як на їхні місцеві мірки, грошима, ваньки діставали тут такий рівень пляжно-кабацьких послуг, про який у своїй «краснозвьоздній» не могли навіть мріяти.

На тлі тих багатіїв наші небораки, що отримали дармові путівки до відомчих здравниць чи примчали, запхавши всю родину в тісні «Жигулі», мали жалюгідний вигляд. Особливо хазяйновитим серед них вдавалося не витратити впродовж кримського турне майже жодної гривні, харчуючись привезеними в багажнику дарами власної дачі й тещиного хліва. Через отаку куркулюватість, а також цілковиту відсутність користі з них для турбізнесу до цих бідних родичів у Криму ставилися з малоприхованим презирством.

Читайте також: Обережно: вовки!

Перехід під Росію породив у багатьох кримчан сподівання, що тепер вони самі стануть отими ротшильдами та онасісами, якими тут звикли бачити туристів із РФ. Але вийшло навпаки, що й стало особ­ливо помітно цього літа. Підвищення цін на півострові до рівня столичних позбавило підмосковних рокфеллерів звичного задоволення: тепер вони в Ялті не VIP-персони, а ті самі ваньки-менеджери, офісний планктон, яким були й удома. А коли додати сюди дорожнечу авіаквитків (чи муки довгої залізничної подорожі через Керч), то російські гості й зовсім утрачають аргументи їхати до Криму: Сочі ближче, ціни навіть нижчі та ще й банкомати працюють. Тож не дивно, що, за останніми російськими опитуваннями, тверде бажання поїхати на відпочинок до Криму висловили тільки 9% росіян, а 50% категорично відмовилися від такого задоволення. Базарні торгівці в курортних містах уже злісно скаржаться, що росіяни тепер поводяться як колись оті «хохли»: купують помалу, торгуються за кожну копійку, а автотуристи дедалі частіше везуть харчі із собою. Крим таки перетворився на Москву, але в одному-єдиному сенсі: за рівнем цін. За доходами він лишився тим самим, і як виживати людям, які не мають стосунку до окупаційних держструктур (де не є рідкістю зарплати на рівні $8 тис. у керівників середньої ланки), – це дуже непросте питання.

«Винна» в усьому, звісно, Україна, адже це саме вона «не пустила» на півострів ті 4 млн своїх курортників, що відвідували його позаторік (і, становлячи близько 70% тодішнього шестимільйонного туристичного потоку, власне, забезпечували по крихті основну виручку). До наступного рівня усвідомлення, щó є справжньою причиною злиднів, мої земляки здебільшого ще не дійшли. Може, після кількох таких курортних сезонів уявлення проясниться. Але пізно, дурні, пізно…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено