Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 липня, 2015   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Мережевий терор

Українська Facebook-спіль­нота вже котрий місяць гуде, як розтривожений бджолиний вулик. Адже цунамі абсолютно нічим не виправданих блокувань акаунтів популярних, та й простих, дописувачів через активність російських ботів продовжується і навіть зростає.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (397)
від 25 червня, 2015
Мережевий терор

Звертання до керівництва найпопулярнішої серед українських інтелектуалів соціальної мережі не дають жодного ефекту, оскільки блокування в 99,9% випадків здійснюються автома­тич­­но, без будь-якого людського втручання. Російська інтернет-ар­мія поки що дає фору чи не всьому світу: розуміючи специфіку діяльності алгоритмів Face­book, боти з Ольґіно та інших відповідних центрів створили механічну систему блокувань, яка робиться з метою не так подражнити українців, як для внутрішнього вжитку – запобігти можливій координації невдоволених росіян через соцмережі.

ХВИЛЯ «БАНІВ»

Тисячі користувачів українського сектору Facebook, разом з автором цих рядків, познайомилися з блокуван­­ням за останні місяці. Від легкого варіанту, коли ти можеш проглядати стрічку друзів, але не можеш лайкати її чи самому щось писати, й до повного «бану», коли сторінка заблокована повністю. Якщо минулого року «бани» були пов’язані з приватною ініціативою окремо взятих представників «ватної» аудиторії, то приблизно з початку 2015 року процес набув зовсім інших масштабів. Майже кожного дня когось з популярних українських блогерів блокують, не кажучи вже про звичайних людей, яких «банять» за безневинні фотографії дівчинки з українським прапорцем на сукні під час похорону загиблого на фронті батька. Блокування українців російсь­­ки­­ми ботами набуло всіх ознак гар­­но налагодженої системи.

Цікаво, що привід для «бану» в більшості випадків взагалі не відповідає змісту посту. Наприклад, за підозру в «порнографії» заблоковано селфі відомого журналіста Андрія Капустіна з губернатором Одещини Міхеїлом Саакашвілі. Поет і блогер Андрій Бондар потрапив під заборону за критику блокування іншого користувача, а художника Олександра Ройтбурда, у свою чергу, заблокували за незадоволення рішенням щодо Бондаря. Таких випадків – сотні. І вони зовсім не випадкові.

Блокування українців російсь­­ки­­ми ботами у facebook набуло всіх ознак гар­­но налагодженої системи

З самого початку Майдану саме Facebook став головним комунікаційним майданчиком для спілкування та координації активістів. Ні Twitter з його щонайбільше 140 символами в пості, що так по-справжньому і не прижився в Україні, ні, тим паче, російський «Вконтакте», підконтрольний ФСБ аж до рівня доступу до особистих даних користувачів, й близько не могли створити конкуренцію дітищу Марка Цукерберґа.

Російська пропаганда не ма­ла готових алгоритмів дії в Face­book, зокрема й тому, що в українському сегменті ця мережа, за даними багатьох досліджень, стала, в основному, осередком для спілкування інтелектуально розвинених людей з нор­­маль­­ними статками. Тому примітив­­ні маніпуляції на кшталт «укро­­пы распяли мальчика, предварительно его съев», які «на ура» йшли та йдуть «Вконтакте», тут не діяли.

Читайте також: На Facebook подала до суду Бельгійська комісія

Однак немає нічого неможливого. Якщо немає змоги організувати атаку на рівні сенсів, цілком можна робити їх на рівні програмного забезпечення. Саме цим терором у мережі й займається наразі армія російських ботів на державному утриманні РФ.

ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКУВАННЯ

Російські боти діють винятково просто і, слід визнати, ефективно. Обирається мішень, зовсім не обов’язково з реально дратівливим змістом. А далі вмикається механічний процес подачі скарг. Бот-розсилки з дня на день централізовано посилають десятки тисяч скарг на якийсь пост чи акаунт, в яких дуже часто жаліються на порушення, що не мають жодного стосунку до реального змісту посту. Зміст, власне, не має ніякого значення. Наприклад, скарги йду­­ть на «порнографію» чи «спам», хоча пост може бути про перспективи російської економіки.

Російські медіа-війська чітко зрозуміли, що процесом відстеження порушень у мережі займаються не живі люди, а відповідні програми. І ці програми, при досягненні критичної межі скарг, автоматично блокують пости чи акаунти, на які скаржаться, для подальшого розбирання. Власне, такою і є головна мета. Це відверту порнографію чи насильство Facebook-програми автоматично визначають і видаляють. Але коли скарга йде або масовим «вкидом», або на якісь менш однозначні речі типу «Це ображає мене» чи «Цьому не місце на Facebook», тоді відбувається автоматичний «бан».

По-перше, це психологічний тиск на користувачів ворожого сегменту, які постійно відчувають себе вразливими, змушені підбирати слова, відчувають, що в бу­дь-який момент їх можуть невмотивовано заблокувати. По-друге, це розбиває комунікаційний майданчик, на який у РФ мало впли­­ву, сіє недовіру до нього серед українських користувачів, дає ілю­­зію всевладності російської агітпроп-машини.

Читайте також: У Facebook сказали, що "банять" українців тільки в рамках правил

Але й і найголовніша мета – внутрішня. «Річ у тім, що Кремль дуже боїться Майдану у себе в країні, – пояснює SEO-експерт Сергій Анатольченко. – Там вже давно зрозуміли важливість соціальних мереж та розроблені технології їх контролю, адже саме вони ставали основними координаційними штабами для протестувальників в усіх країнах світу, де в останні 10-15 років відбувалися революційні події. В РФ взяли під контроль всі соціальні мережі, до яких дотяглися руки і які базуються в російському сегменті інтернету – ЖЖ, «Одноклассники», «Вконтакте» тощо. Єдиною прогалиною є саме Facebook, який хоститься в США, а його європейський офіс – в Ірландії. Так само бояться й Twitter, але він теж не прижився в Росії серед широкого кола юзерів, як і в Україні. Тому на українському сегменті відпрацьовуються технології масового блокування незручних чи потенційно небезпечних для російського режиму користувачів. Відповідно, завдяки ним у потрібний момент російські бот-служби зможуть повністю унеможливити бу­дь-яку координацію протестуваль­­ників через соцмережі. Й неважливо, що за тиждень-два всіх заблокованих таким чином ті ж таки програми або навіть модератори мережі розблоковують – дорогоцінний час в умовах революційних подій буде втрачено. В цьому й полягає мета».

МЕТОДИКИ БОРОТЬБИ

Боротися з цими технологічними блокуваннями намагалися, наголошуючи, що потрібно створювати українську адміністрацію в Facebook. Так, українська Facebook-спільнота зверталася з проханнями та петиціями до власника мережі Марка Цукерберґа щодо створення української адміністрації у зв’язку з масовими блокуваннями проукраїнських акаунтів, а також постів про нинішній україно-російський конфлікт. До Цукерберґа зверталися і міністр інформаційної політики Юрій Стець, і навіть президент Петро Порошенко.

Питання в тому, що й звичай­­ні користувачі, й політичні лідери, здається, не розуміють засад функціонування Facebook. Так, у відповідь на всі ці звернення, 14 травня Марк Цукерберґ заявив, що у Росії не існує адміністрації Facebook, яка б могла керувати українським сегментом мережі. А щодо можливості відкриття українського офісу відповів дуже туманно: мовляв, може, коли-небудь.

Але влада не заспокоїлася. Так, 17 червня прес-служба Міністерства інформаційної політики заявила, що його очільник Юрій Стець і заступник міністра Артем Біденко зустрілися з директором з питань громадської політики Facebook у Скандинавії, Цент­ральній і Східній Європі та Росії Томасом Крістенсеном та керівником напряму громадської політики Facebook у Центральній і Східній Європі Ґабріеллою Чех. «Під час зустрічі обговорили політику Facebook щодо контенту користувачів, а також процедури подання, розгляду та реагування на скарги, – заявили у Міністерстві. – Зокрема, міністр інформаційної політики порушив питання блокування акаунтів українських політиків, громадських діячів, експертів, а також звернув увагу на проблематику оцінки контенту в соціальній мережі».

Читайте також: Мєдвєдєв дозволив Роскомнагляду перевіряти листування росіян в соцмережах

Представники Facebook, у свою чергу, підтвердили, що розпочинають з українською стороною діалог про більш ретельні й виважені підходи до моніторингу українського сегменту Facebook. Вони запевнили, що весь моніторинг і аналіз українського сегменту відбувається винятково в операційному офісі в Дубліні (Ірландія) на засадах аполітичності та дотримання стандартів соціальної мережі.

Посадові особи випромінюють оптимізм щодо цієї зустрічі та її наслідків. «Я сподіваюся, що всі ці тези міністру Стецю вдалося донести керівництву європейського офісу Facebook, – каже Дмитро Золотухін. – Facebook сам зацікавлений у тому, щоб розібратися. Тому що, як і український конфлікт, – це не тільки українська, а загальносвітова проблема. Російська сторона використовує мережу, щоб доносити свою пропаганду. Стець показав очільникам офісу приклади українського «забаненого» контенту і довів, що «бани» не відповідають правилам мережі. А також одночасно навів приклади розпалювання ненависті й міжнаціональної ворожнечі з боку «рашистів», скарги на які система Facebook не приймає».

Але основне питання в тому, що Facebook – це комерційна компанія, головною метою якої є прибуток. Відповідно, садити цілу армію модераторів, які б відслідковували активність російсь­­ких ботів, реально ніхто не буде. Як і відкривати окремий офіс для України, коли такого не існує для жодної окремої європейської країни, де й користувачів більше, й заробляти на них простіше зав­дяки різноманітним онлайн-про­­дажам продуктів у мережі. Все це – гроші, які незрозуміло, як можна відбити.

Єдиний засіб боротьби з російськими ботами – це контрнаступ. Тобто ми маємо напрацьовувати власні механізми протидії російській інтернет-навалі. Зок­ре­­ма, в неформальних бесідах експерти кажуть, що, наприклад, варто розробляти власні механізми блокування тих мереж юзер-ботів, які активно використовуються в «скарговій» технології. Аж до хакерських зламів сторінок, помічених в такій діяльності. Дієвим також є перехід для популярних блогерів у режим сторінки, а не особистого акаунту, бо сторінку «забани­­ти» набагато складніше. Не кажу­­чи вже про підтримку «стартапів» для розробки українських соціальних мереж з українським хостингом.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чому і як між собою пов’язані питання існування й легалізації приватних музейних колекцій та міжнародна репутація України
    28 серпня, Ганна Трегуб
  • Присутність американських солдатів на чужій землі стає дедалі контроверсійнішою
    28 серпня, The Economist
  • Заповітне право на свободу пересування по ЄС не таке надійне, як здається
    28 серпня, The Economist
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено