Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 червня, 2015   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

«Будь готовий!» – «Завжди готовий!»

Радянська ментальність і сакралізація минулого завжди були тими духовними маркерами, які вирізняли Донбас з-поміж решти навіть східних частин України. Багато в чому саме завдяки цьому тут не довелося створювати «благодатний ґрунт» для паростків сепаратизму та гри на любові місцевого населення до всього «червоного»: такі ґрунт і любов тут були завжди.
Матеріал друкованого видання
№ 22 (394)
від 4 червня, 2015
«Будь готовий!» – «Завжди готовий!»

Чимало людей вважає, що на підконтрольній «ДНР» території зараз намагаються вибудувати такий собі невеликий острівець Росії з властивою їй ностальгією за радянським минулим. Але запевняю вас: те, що відбувається в наших містах, як-от Донецьк, Макіївка, Харцизьк, Торез, і не снилося навіть найбільш консервативно налаштованим патріотам східного сусіда, де на саме радянське минуле вже давно звикли дивитися з певною іронією, перегорнувши цю сторінку радше на період імперських знамен. Так, у Росії, як і колись, дивляться на владу знизу вгору. Так, як і раніше, там ненавидять Захід, прикриваючись від нього щитом православ’я і важких сибірських ракет. Так, багато елементів суспільного устрою та соціальної сфери лишилося від епохи совєтів, та й саме мислення не надто змінилося, але нікому й на думку не спаде відроджувати СРСР у буквальному, незавуальованому сенсі, влаштовуючи «бали кавалерів і дам» (пан Губарєв та іже з ним), організовуючи колгоспи й посвячуючи десятки дітей у «перші піонери великих республік».

19 травня в Макіївці влаштували урочистий зліт головних комуністів «Новоросії», на якому просто посеред одного з міських парків розігралося нестерпно сумне видовище: червоні полотна з вишитим золотим Лєніним, барабани, труби, приставлена до чола долоня, до нудоти тупі й банальні промови та більш як півсотні дітей, що отримали піонерські галстуки. Для повної картини бракувало тільки загорнутого в хустину шматка сала й огірка.  Так у «ДНР» заклали нову еру «піонерії».

Читайте також: Як «ДНР» «казаков» ловила

Вишикувавшись перед побіленим пам’ятником Лєніну, понад півсотні школярів від 10 до 16 років, немов заворожені, повторювали за своїм наставником урочисту піонерську клятву: «Перед лицем своїх товаришів клятвено обіцяю: гаряче й віддано любити і берегти свою Батьківщину, вчитися, працювати й жити на благо свого народу, як вимагають закони піонерів».

Треба зазначити, що вигляд у всіх «офіційних» гостей того дня був просто приголомшливий. Спершу піонерів «ДНР» привітав якийсь дідок у чорному береті й гімнастерці з георгіївською стрічкою, у руці труба з червоними прапорцями, на плечі барабан. Він висловив надію, що «ці предмети знайдуть своє друге життя». Трьох «ополченців», які вийшли в центр усього цього дійства, зустріли новоспечені піонери. Один із них став на коліно й поцілував яскраве червоне знамено, яке йому одразу ж передав «захисник». Окремо слід сказати про музичний супровід тієї трагікомедії, хоча на той момент слів майже не було: пісні про «товариша Правду» й «орлят», які тільки вчаться літати… Звісно, все пронизливим дитячим голосом із «прекрасного далёка».

Далі більше. Спічі в найкращих традиціях шістдесятих у виконанні урочисто вдягнених панянок зі стрептоцидовим та фіолетовим волоссям, які мало не захлинаючись зі слізьми розпиналися про те, що «без сьогодні немає завтра, без завтра немає майбутнього, без нас не було б вас». Ну й узагалі блукали колами формальної логіки на кшталт «масло масляне». Нарешті «капітана Очевидність» змінив новий персонаж – лідер Луганської комуністичної робітничої організації товариш Хохлов Ю. М. Цей узагалі від хвилювання ледь не знепритомнів, буквально викрикуючи про те, який знаменний день піонерії настав у «ДНР»: «Ми прийшли, щоб відновити історичну пам’ять! Відновити історичну справедливість! Незаконно 23 роки слово «піонер» вважалося іронічним. Але ні! Це слово несе великий смисл, відповідальність і надію на майбутнє!».

Читайте також: Політична шизофренія

Проте всі рекорди маразму побила голова комуністичної делегації від «ЛНР» товариш Калініна Т. М., яка, зважаючи на її вигляд, приїхала до Макіївки для своєї епохальної промови мало не з самої цілини. Пані Калініна стояла у важких шкіряних берцях, камуфляжних штанах майже по груди, заправленому в них чорному светрі (й це за немислимої спеки!) та зеленій хустці на голові й виголошувала щось про те, що всім цим нещасним дітям, яким уже встигли пов’язати червоні петлі на шиї, якраз і випаде честь будувати наші «вєлікіє рєспублікі», таким чином прогнозуючи еру маразму на найближчі 15–20 років. Наприкінці свого спічу вона в екстазі мало не підстрибнула, здійнявши вгору руку з криком «нікому нікогда нє отдавайтє нашу вєлікую родіну Новоросію!».

Після урочистостей місцеві репортери взяли відеоінтерв’ю в гостей, які приїхали з «братньої республіки» «ЛНР». Ними виявилися поважного віку пані, ніби зібрані з усіх безнадійно втрачених «ватних» лавочок Луганська. Захоплені тим, що відбувалося, бабці, раз по раз перебиваючи одна одну, говорили, як вони анітрохи не шкодують, що приїхали на той захід, що все це просто необхідно для майбутніх поколінь і взагалі «це урочисто для дітей, виховні години проведені...» – на такій глибокій ноті, слава Богу, хоча б відеозапис того ментального енцефаліту вже обірвався…

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено