Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 травня, 2015   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

"...Я ніколи маму не побачу". Сповідь сепаратиста

Звичайний чоловік з одного із великих міст Східної України. Професійний спортсмен, який несподівано, але щиро захопився історією, особливо військовою. Інколи брав участь у реконструкціях, маючи органічний вигляд у будь-якій формі.
Матеріал друкованого видання
№ 20 (392)
від 21 травня, 2015
"...Я ніколи маму не побачу". Сповідь сепаратиста

Бачив, напевно, усі наявні художні фільми про баталії в тому чи іншому сторіччі й завжди влучно міг порадити кіно під настрій. Слухав рок. Ризикуючи втратити роботу, їздив на Майдан під час Революції гідності. Мав гарний низький голос: «…Воины света, воины добра, охраняют лето, бьются до утра…»

Ця пісня є серед аудіозаписів на його сторінці в соцмережі й сьогодні. Про те, що він опинився по той бік окопів, я дізналася наприкінці січня. Написав про це сам, тоді вже перебуваючи в донецькому шпиталі. Я в той час була в передмісті «столиці ДНР» – у Пісках.
Уривки з його подекуди сумбурних листів жодним чином не покликані «олюднити»сепара­тистів і аж ніяк не виправдовують його власної участі в конфлікті – участі чоловіка, долею якого нині опікується українська контррозвідка. Але в них власноруч зруйноване життя окремої маленької людини. Поступова зміна її поглядів. Та й просто деякі цікаві факти з побуту сепаратистів.

23 лютого

Привіт. Рік майже не спілкувалися. Ти як? Бачу, що у батальйоні якомусь… Я воюю на протилежному боці. Але, думаю, я військовий, ти військова – можемо, напевно, говорити на нейтральні теми?
Знаєш, я на початку квітня просто розчарувався у Майдані, у Правому секторі тощо… Тому з квітня тут.

Якось навіть у штрафбат потрапив за те, що базікав українською. Так я тоді українським полоненим – і соки, і сигарети хороші, і телебачення! Як міг намагався допомогти. А сам окопи рив.
А от ви мирних бомбите. Ну навіщо? По Маріуполю вдарили… Не думаю, що це ми: «Град» не дістав би. Коли миритися будете вже? Коли вгамуєтеся? Віддали би Донбас та й усе. Тут люди злі на вас за обстріли. Краще б ви у Києві лад наводили, бо жесть – бакс, газ, бензин. І вашим, кажуть, навіть не виплачують за поранення…

Читайте також: Життя у безправ’ї. Як сепаратисти тероризують мирне населення

Я дуже сподіваюсь, що до наступного квітня вже буде мир. Ви скинете Пороха, нормального оберете. Кордон зробите по старі кордони області.

Я зараз у лікарні: тиждень тому, під час штурму нового термінала, мене поранили ваші кіборги. Щойно до нас нових поранених привезли. Осколки у паху. Мрак. Одумайся, Лєр. Це війна. Мені теж все було пофіг, хоч і були контузії. Але куля – це жах. Це дикий біль. А якщо смерть? Чи без руки, без ноги залишитися? Чи осліпнути? І заради чого? Щоб Яценюк бабло гріб?

…Ну давай. Мир і дружба? Знаєш, якщо, не дай Боже, щось – я спробую тебе витягти.
Як з їжею у вас? Гаряче готуєте? Хоч щось смачненьке було на обід? Живі усі?

2 березня

Ти як? Ваші всі живі? Їсти маєте що? І чи не час вирушати додому? Лєр, вирішуй, хоч ти і противник – мені не байдуже. Хочу, щоб ти була жива-здорова. Якби у полон потрапила, зробив би все, аби тебе відпустили. Дав би по шиї і відправив би до Києва. Ти не маєш мерзнути в окопі незрозуміло заради кого і чого.
Це війна США та Росії. Ми у ній – м’ясо.

А я, блін, напевно, ніколи ані маму, ані Батьківщину не побачу…

19 березня

Лєр, я у Криму. Звільнився. Вітаю з весіллям – ви хороша пара. Ти як? Вибач, що не міг писати.

Додому тягне нереально, але поїхати не можу: розстріляють, напевно. Тільки зараз остаточно зрозумів, яким був ідіотом.

Читайте також: Чому на Донбасі так люблять «царів»

Як думаєш, якщо я перейду, є можливість, що не стратять, а дадуть шанс виправитися? Я не можу так жити. Не хочу більше, щоб мама мене соромилась. Я нею, матір’ю, клянусь, що не вбив нікого.

Полоненим допомагав. Але все одно страшенно завинив… Я не знаю, що це було. Тупо як гіпноз на рік. Це просто жах – що я зробив, як я міг? Навіщо я Батьківщину зрадив?

Ідіот…

Я ще взимку хотів звалити звідти, тоді й написав тобі вперше. Але тут за українцями стежать п..ц як.
Чесно, стріляв у вересні. Тоді БТР підійшов. Терикон та злітна смуга нас відпрацювали спочатку, потім піхота з соняшників. Але я вже тоді знав, що рано чи пізно втечу, що не моє це. З «мухи» вистрілив убік. І то мене хвалили, бо всі інші всралися після арти.

Мамі моїй подзвони. Вона багато розповість.

30 квітня

Привіт. Як там? Швидше за все, незабаром мене відправлять у Ємен. На війну там. Фактично примусово. Ще трохи часу дали перепочити тут.

Не хочу до арабів. Додому хочу…

Блін. Бережи себе. А правда, що ви ніколи не здаєтеся у полон? Я просто ваших, добровольців, не бачив ніколи. Тільки ЗСУшників.

9 травня

Як не дивно, я досі у Криму. Взули, вдягли у цивільне. У ресторані безкоштовно годують як фронтовика. Дали кімнату, плюс 500 рублів на день. Ще 300 тисяч у зв’язку з пораненням і 25 тисяч зарплатня… Фрукти, море… типу реабілітації. Тільки я Батьківщину не продаю. Стоп, та що я пишу… Я ж її вже продав… Ех.

Читайте також: «Розстріляний як ворог ДНР»

Блін, я парад побачив в інтернеті… Захар, Моторола, Плотва – пісєц, брєжнєви! За що стільки пацанів загинуло? Наївних зазомбованих росіян-добро­воль­ців? Щоб у «ДНР» люди голодували, у ямах сиділи, а ці каталися й жирували як піночети? Бананова республіка…

Лєрчику, скажи чесно, а були хлопці, що до вас перебігали? Нам, сама знаєш, нічого не розповідають.

Тут щойно салют був. Народ бухає страшенно.

А я чомусь згадую свого старого друга – морпіха з Севастополя. Він за Україну воює. Кіборг. Його тут спільні знайомі час від часу згадують і все дивуються: як він міг?! А те, що в місцевих бізнес забирають, що росіяни все захоплюють – це їм пофіг.

13 травня    

Сумую за звуком вибухів. Тягне воювати. Тягне до зброї. Як ти думаєш, якщо мені дозволять повернутися, – мені дозволять воювати за Україну? Якби ти знала, як я тобі заздрю. Ти вдома. Ти Батьківщину захищаєш.

Просто нестерпно тут. Дуже хочеться видертися з цього лай­­на. Але навіть якщо дивом вийде, як люди вдома ставитимуться до мене? І як я сам із цим житиму? Не уявляю.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено