Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 травня, 2015   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Поранений і забутий. Влада не помічає постраждалих на Майдані

Ігор Демченко – перший поранений на Грушевського журналіст. Граната, кинута беркутівцем, пошкодила відразу обидва ока. Одне врятували, друге довелося замінити імплантатом. Досі змушений лікуватися власним коштом та на пожертви доброчинців і намагається довести, що потребує бодай визнання свого каліцтва, не кажучи вже бодай про якусь допомогу
Матеріал друкованого видання
№ 16 (388)
від 23 квітня, 2015
Поранений і забутий. Влада не помічає постраждалих на Майдані

Історія хвороби

Граната розірвалася, пошкодило два ока, була контузія. Мене привезли до Олександрівської лікар­­ні, зробили операцію. У перший день тільки прочистили око й зашили. Власне кажучи, майже все око вирізали. Нас тоді було багато поранених, а часу мало, тому почистили неякісно, і там усередині залишилося скло.

20 січня у мене в лікарні вже була міліція і хотіла забрати на допит, на Володимирську, 15, але пощастило. Наступного дня теж приходили. Говорив, що я потерпілий, щоб допитували мене саме як потерпілого, але вони хотіли зробити з мене свідка, щоб я давав свідчення у відділенні, а не в лікарняній палаті. Бували щодня. Самооборона з депутатами мене не віддавали.

Читайте також: Суд над «беркутівцями»: без присяжних, але з арештом

Потім у лікарні мені дали зрозуміти, що тут не лікуватимуть. Волонтери запропонували відра­­зу поїхати до Польщі машиною, але я відмовився, бо це важко. Тоді почув, що можу виписатися, кілька днів десь перебути, потім зв’язатися телефоном із польсь­ким посольством – і мені допоможуть поїхати на лікування.

Лікування в Польщі

6 лютого, ми, група постраждалих на Майдані, прилетіли до Варшави. На той момент моє здоро­в’я дуже погіршилось. Піс­­ля обстеження в госпіталі перевезли до спеціальної офтальмологічної лікарні, де мали прооперувати. Але раптово почався діабет, і довелося спершу боротися з ним. Око не загоювалося через рівень цукру, потрібна була операція. Все лікування в Польщі тривало аж до 18 квітня, замість ока поставили імплантат. Тепер щомісяця змушений туди літати, аби медики стежили, як відбувається приживлення. Лікують вони безкоштовно, але за побут і ліки доводиться платити.

У січні цього року почалося відторгнення, і я мусив знову лягти до лікарні. Після терапії полегшало. Зараз, якщо не станеться відторгнення, мені мають зменшити обсяг ліків. Думаю, що стан покращується. Хоча болять ноги, проблеми з головою через контузію, безсоння. Вживаю снодійне, але воно не допомагає. Здо­­рове око нині нестабільне, коли добре почуваюся, маю приблизно мінус три, коли погано – мінус п’ять. Значення коливаються. У метро або там, де купа народу, в магазині іноді втрачаю зір, нічого не бачу, все зникає.

Держава знаходить причини для відмови, а доброчинні організації – можливість допомогти

Завдання вижити

Коли їду до Польщі, набираю ліків на 2–3 тис. грн і там теж купую приблизно на 12. Іще 4 тис. грн, а то й більше йде на дорогу, на літак. Раніше МАУ надавали знижки, тепер їх немає. Тепер, мабуть, потягом добиратимусь але ціна також висока. Загалом витрат виходить близько 20 тис. грн за місяць.

У Варшаві про мене дуже дбають місцеві українці. Збирають гроші, я безкоштовно залишаюсь у них вдома скільки треба. Подеколи мною опікується один благодійний фонд. Також даю оголошення – прохання про грошову допомогу. Почав продавати особисті речі... Часто мені сприяють знайомі.

Про роботу

Теоретично я здатен працювати й дуже сподіваюся, що колись почну. Усе псує те, що зараз мені не можна бути біля комп’ютера біль­­ше ніж годину впродовж доби. А за годину нічого не зробиш. Лікарі попередили: можу втратити око, якщо працюватиму більше. Телебачення дивитися також не можна, як і читати дрібним шриф­­том. Поки що на лікування і щоб дочка навчалася за контрактом, продаю то одне, то інше, позичаю гроші.

Читайте також: Вакцина від болю

Хоча один офтальмолог на Оболоні, до якого я прийшов на огляд, сказав мені, що інвалідність не потрібна, бо я працездатний. Казав, що я міг би працювати сторожем…

В пошуках справедливості

Держава має бути в курсі, що я поранений, бо списки тих, хто лікувався в Польщі, були у МОЗ. Але коли складали ті реєстри постраждалих на Майдані, чомусь мене туди не включили. І відповідно в списках на отримання компенсації мене немає. Я написав прохання включити мене туди, пояснив що зараз лікуюсь у Польщі й мені потрібні кошти, а вони мене відправили на судмедекспертизу. Прийшов до судмедексперта, він мене оглянув, сфотографував і, не поставивши жодного запитання, відпустив. Кажу: «То для чого ж я приходив?», а він мені: «Вивчатиму твої докумен­­ти». – «Але ж їх немає, – зауважую, – бо я лікувався в Поль­­щі». А він: «Це твої проблеми». На запитання, як визначатиме ступінь тяжкості пошкодження, відповів, що на вигляд. Тоді я спитав, чи знає він, що в мене з оком. «Побите». – «Але це не моє око, – ка­жу, – це трансплантат». Тоді лікар сфотографував його і сказав, що я вільний. Це було 16 березня 2014 року. Тільки тоді мені дозволили пройти експертизу, якої я півроку добивався від Генпрокуратури. З ГПУ взагалі цікаве питання. Вони чомусь гальмують це розслідування як тільки можуть.

Державна таємниця

Коли я приїхав із Польщі, мене в міліції ознайомили з офіційним папером із прокуратури про те, що моя справа засекречена й ме­ні її не можна показувати. Засекретили вже за нової влади, сказавши, що стару справу закривають і заводять нову. Це нове провадження. Я приніс їм уламки гранати (вони застрягли в паль­ті). Дружина повитягала їх, я склав до пакета і показав у відділенні. У мене забрали ці залишки, але потім сказали, що їх утратили. Хотів іти скаржитись, тоді мене запевнили, що вони на експертизі, яка ще не готова. І я досі не знаю, чи є ці осколки, чи їх немає. Я взагалі не знаю, в якому стані моя справа бо, наприклад, на візиті в експерта, не бачив жодного матеріалу. З усього, що в нього було, побачив лише копію свого паспорта.

Читайте також: Безіменна сотня. Скільки насправді жертв бійні 18 лютого?

Не менш цікава історія з Генпрокуратурою. Коли я приніс туди документи з Польщі, мені сказали, що їх потрібно перекласти. Однак, маючи вищу юридичну освіту, я знаю, що це не моя робота. Кажу їм: «Ні, ви повинні самі взяти ці документи й перекласти, попередивши перекладача про кримінальну відповідальність за неправильний переклад». – «А в нас його немає», – кажуть. Щоб одержати всі ці документи українською, мені, ймо­­вірно, квартиру потрібно прода­­ти. При МОЗ є бібліотека, де роблять медичні переклади. Я запропонував їм звернутись туди, тим паче, що там відразу можуть зробити висновки, без зайвої роботи і трати часу та грошей на переклад. Але ніхто нікуди не звертався й, певно, не звертатиметь­ся. Це замкнене коло.

Понад рік триває моє лікування в Польщі. Тим часом в Україні мені навіть не можуть видати бодай якусь довідку, годі й казати про курс терапії. Жодного документа за весь цей час я отримати не зміг. Зараз чекаю експертного висновку, повинні зателефонувати з Генпрокуратури й повідомити результат. Досі не дзво­­нили, кажуть, його немає. Думаю, висновок очевидний. Ме­ні скажуть, що визначити пошкодження неможливо, і я оскаржуватиму це через Міністерство охорони здоров’я. Мене повинні були оглянути, а не просто перевірити документи. Якби вони подивились, то побачили б, що в мене тільки сітківка та рогівка, а кришталика немає. Але це робота офтальмолога. А ми лише посиділи й порозмовляли.

Скляне око

Не знаю жодної людини, постраждалої на Майдані, що домоглася б якогось результату. Скіль­­­ки нас там було, але мені не відомий випадок, щоб хтось отримав якісь кошти. Я звертався до МОЗ, просив, щоб лікування перевели до України, – мене відправили до офтальмолога районної лікарні. Надав витяг з Олександрівської, але медик-спеціаліст сказав, що не може мене оглянути, бо за документами у мене все в нормі або ж це не мій документ. Згідно з документом я мав прийти зі скляним оком, а в мене воно не скля­­не, отже, я їх обманюю. Кажу: «Це трансплантат, поляки поставили і він уже почав приживатися». Тоді лікар відповідає, що в нас такі трансплантати робити не можна. Якщо хочу, щоб мені дали інвалідність, мушу спочатку видалити його, вставити скляне око – і тоді можу до них звертатися. І не виключено, після проходження судмедекспертизи я таки отримаю інвалідність. Але на 100% мені цього не гарантують.

Читайте також: Зранені Майданом. Кількість постраждалих під час революції не піддається обліку

Не все так погано. Буває гірше

Нещодавно отримав листа з Олександрівської лікарні про те, що я дістав у них першу медичну допомогу. Мені дякували за те, що я був на Майдані, пропонува­­ли безкоштовний медогляд. Я пішов туди, мене прийняли. Зараз проходжу там обстеження. Велика подяка цим лікарям, що згадали про моє перебування в них і не знищили документів. Більше жодної такої допомоги я ніде не отримав.

Пам’ятаю ще хлопця, який дзвонив у доброчинний фонд і просив дати мені грошей, аби поїхати у Польщу на лікування. Фонд запропонував надіслати на електронну адресу мої дані, й мені без жодних документів відправили 7 тис. грн. У них були тільки списки тих, хто лікується в Польщі. Я був вражений. Потім, коли повернувся, лише надіслав до фонду скани рахунків. Держава знаходить причини для відмови, а доброчинні організації – можливість допомогти.

Думаю, що в нашої держави домогтись нічого неможливо. Кож­­ні вихідні їжджу або до шпиталю, або до лікарні, де лежать поранені з АТО. Востаннє, коли був у Польщі, мене попросили дещо передати. Поїхав до лікарні, побачив хлопця, який не мав кінцівок (тільки одна рука), і зрозумів, що не маю проблем, порівняно з ним. Дивлюся на цих юнаків і розумію, що не варто засмучуватись.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено