Суспільство

  ▪   Лесь Терен

Нашестя «чорних чоловічків»

Крим окуповано «чорними чоловічками»! Якщо минулої весни півострів заполонила зелена сарана, то цього року пошесть змінила свій колір.
Матеріал друкованого видання
№ 15 (387)
від 16 квітня, 2015

 З якогось пекла, мов біси, пови-ринали сотні фігур у чорних одностроях із «калашами» та бетеерами й розсипалися по кримських дорогах. На відміну від зеленої чорна чортівня не намагається бути мовчазною та «вєжлівою»: вона владна й хамовита. Щодня чорні зграї перелітають із місця на місце, встановлюючи «блокпости» на кримських дорогах та влаштовуючи тотальні перевірки документів і багажників. Інколи «чорні чоловічки» за надуманими приводами вдаються до обшуків «підозрілих» домівок у кримських селах. Обшуки в тих, на кого місцева «самооборона» вкаже пальцем як на «бандер», мало кого турбують: це в Криму «сам бог вєлєл». Поголовна «отработка» водіїв із яскраво вираженими ознаками кримськотатарської національності теж не дуже бентежить загал: самі винні, що татарами народилися. А от коли летючий загін зненацька приземляється на в’їзді до Севастополя і починає стопити автівки, зацяцьковані російськими прапорцями й наліпками… та ще й витягує з машин («ррукі на капот!!!») ваньок, що запопадливо допитуються з-за керма: «Каво ловім, братішкі?»… Ось тоді приходять розгубленість і невдоволення. Тим паче що «чорні» не поспішають звітувати про свої наміри. Публіка починає непокоїтися, адже за України якщо на дорогах таке й траплялося, то лише під час оперативних перехоплень якихось озброєних злочинців із погонями та стріляниною.

То невже по всьому Криму розбіглися злочинці?! Острах наростає. Нарешті ЗМІ пояснюють: це такий собі навчальний антитерористичний захід «Заслон», роль тренувальної груші в якому відведена всім кримчанам незалежно від ступеня лояльності до окупантів. Раби заспокоюються: ну значить так треба. Це ж «свої», хай уже потренуються на нас...

Читайте також: Наказано радіти

Блокпости на дорогах перекривають шлях до Криму й українському салу. Двадцяти-тонний вантаж символічного делікатесу росіяни на адміністративному кордоні з Херсон-щиною завернули назад через якісь митні формальності. Як похизувались окупантські «наглядові служби», протягом поточного тижня на півострів не пропущена третина украї-нських харчових вантажів! Підтекст хизування очевидний: яка ще там продовольча криза, якщо ми он без жалю розвернули на смітник півтора мільйона кілограмів їжі? Між тим у базарних чергах настрої інакші. Хоча більшість покупців і потерпає від «алергії на Украї-ну», втім, на ринках віддає перевагу не російському «комбікорму», а звичним та якісним українським товарам. Бізнес чуйно відреагував на попит споживачів. Згадую здивування сусідів, котрі, ледве розшукавши на прилавках знайому обгортку масла «Тульчинка», вже вдома прочитали на закуплених пачках «Производитель: Россия, Белгородская область», а всередині знайшли малоїстівний російський маргарин. Якого тільки псевдоукраїнського їдла та питва немає на тих прилавках! І розписані яскравими українськими написами пля-шки пива «Чернігівське» підмосковного розливу. І «україномовний» сир з українським штрих-кодом, виготовлений в (увага!) «Севастополь, Україна» (і річ тут не в «старій» ети-кетці, а в свідомому маркетинговому трюку). Є й багато іншого подібного. Бо якщо люд воліє масово скуповувати українське, то місцеві фірмачі ладні поступитися й «політични-ми принципами».

Читайте також: «Японскій ґородовой»

Трохи ще про бізнес і принципи. Є в Криму такий дивак-чолов’яга Олег Зубков, бізне-смен, що колись збудував на радість туристам два зоопарки: один під Ялтою, а другий під Білогірськом, де влітку леви ходять по степовому резервату, мов у справжній Африці. За-для «рєшенія вопросов», що неминуче виникають зі статусу користувача ласих курортних земель, «цареві звірів» довелося піти у велику політику. Він то набивається «у друзі» пре-зидентові Ющенку, то балотується від БЮТу до кримської Ради (та бере до свого зоопарку оту білу ТигрЮлю, що агітувала нас із білбордів за Тимошенко), то фліртує з Януковичем, то йде до Ялтинської міськради від «Русского блока». Під час російської анексії Зубков розкатує по власній «саванні» на броньовичку під величезним окупантським прапором, погрожуючи нацькувати своїх бойових левів на противників РФ. Щоб гарантовано потрапити до влади, бідолаха вступив одразу аж до двох російських партій. Такої геніаль-ної хитрості росіяни не стерпіли. Вони пригадали Зубкову «помаранчеве минуле» й наць-кували на його зоопарки своїх санепідеміологічних «айболитів». Ті нещодавно оголосили свій грізний висновок: звичайно ж, зубковські звірі визнані такими, що загрожують крим-чанам усіма відомими хворобами: від сказу до Еболи. Зірка «царя звірів» заходить, і його проблеми, схоже, лише починаються. І тут правильніше, гадаю, не так зловтішатися з долі віртуозного пристосуванця, як поспівчувати бізнесу, що в умовах корупційних пострадянських держав був (і залишається) вимушений займатися бозна-чим, окрім своєї прямої справи: безперешкодно надавати людям якісні послуги. На жаль, день, у який це стане можливо, в Криму тепер відсунуто на невизначений термін.