Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 квітня, 2015   ▪   Станіслав Васін   ▪   Версія для друку

«ДНР» і «мультизона»

Як відомо, питання про мультивалютну зону на території «республік» порушували вже давно. Ще від вересня керівництво «ДНР» погрожувало ввести в обіг «червінці», які вже стали тут сумновідомими, щоб компенсувати нестачу паперових гривневих купюр.
Матеріал друкованого видання
№ 14 (386)
від 9 квітня, 2015
«ДНР» і «мультизона»

Після економічної блокади окупованих територій загальна маса національної валюти справді істотно зменшилась, і от, нарешті, керівництво «республіки» видало указ про введення в обіг поряд із гривнею російського рубля.

Для цього процесу, як і для більшості нововведень на території «ДНР», відразу стали характерними репресивність і сувора регулятивність, адже самі торговельні точки не поспішали переводити свої цінники в еквівалент російської валюти. Крім того, виникала й низка технічних питань на кшталт двох касових апаратів для чеків у гривнях та рублях або курсу, за яким треба розраховувати щоденний коефіцієнт для товарів і послуг, бо ж обидві валюти, і українська, й російська, вкрай нестабільні, тощо. «Народна рада ДНР» спустила на місця спеціальну групу з «аудиторів» і «податкових інспекторів», які дохідливо пояснювали власникам магазинів і торгових мереж просту істину: або ви працюєте за нашими правилами без зайвих запитань, або не працюєте зовсім. Як наслідок – у Макіївці було закрито кілька невеликих торгових точок, чиї власники не поставилися з належною серйозністю до прохання «ДНР» виставляти ціни на свої товари, зокрема і в рублях.

Зрозуміло, привід для такого «якісного» аудиту й податкової перевірки обирали інший, але приклад закритих конкурентів справді змусив більшість магазинів писати ціни не тільки в гривнях, а й у рублях.

Читайте також: Привід натиснути на курок

Буквально через кіль­­ка днів після видання указу про «мультивалютну зону», а саме після 25 березня, «міністерство фінансів ДНР» видало ще одну постанову, суть якої зводиться до двох аспектів. По-перше, рішенням «центрального республіканського банку» була встановлена фіксована маржа між курсами купівлі та продажу рублів, що в принципі не викликало б жодного подиву, якби ця маржа не дорівнювала 00 руб. 00 коп. Інакше кажучи, якщо раніше фіксований курс російської валюти в Макіївці та Донецьку становив 4–5 грн за 10 руб., то тепер це одне число – 5 грн і для придбання, і для збуту. І тут-таки «міністерство» відразу закріпило у свідомості місцевих бізнесменів іще одну думку, щоб більше не доводилося роз’їжджати містом зі спеціальними роз’яс­нювальними бесідами. На сайті «міністерства фінансів ДНР» була вивішена інформація про те, що «валютно-обмінні операції в парі валют російський рубль – українська гривня проводяться виключно за фіксованим курсом, що встановлений Центральним Республіканським Банком Донецької Народної Республіки». Насправді маємо ось яку ситуацію.

Голослівні заяви «міністрів ДНР» про те, що проблема введення російських рублів не просто назріла вже давно, а й багато в чому регулюється діями самих жителів «республіки», – це не більш ніж чергове інформаційне «вкидання», що має закріпити думку, нібито в кожного другого тамтешнього мешканця й без того в кишені вже рублі, а не гривні. Насправді такий вигідний курс для тих, хто все ще не наважувався здавати російську валюту в місцеві обмінні пункти, повинен лише підштовхнути до насичення й без того «наповненого» фінансового ринку «ДНР» рублями, бо ж реальних причин для підвищення за ніч ціни купівлі від 4 грн до 5 грн немає.

Безумовно, цей захід має водночас вимушений характер, зумовлений усе-таки істотним ускладненням процедури обрахунку націнки товарів зі «стрибаючим» коефіцієнтом. Тепер, зайшовши в Донецьку до будь-якої великої торговельної точки на кшталт «Амстору», можна побачити додані вручну до українських цінників російські ціни у співвідношенні 1:2. Так, якщо кілограм картоплі коштує 10,2 грн, то тут-таки, вже без жодних проблем, можна підрахувати і його фіксовану вартість у рублях – 20,4 руб. Необхідність множити все на два справді не викликає в більшості населення особливих претензій та затруднень, і залишається одна-єдина проблема: де взяти ці російські рублі?

Читайте також: «Розстріляний як ворог ДНР»

У вирішенні питання керівництво «ДНР» розраховує на помітний експорт своєї продукції до РФ, що має допомогти заповнити фінансовий ринок «республіки» російською валютою. Однак потенціал таких планів зі зруйнованою економікою, шахтами, що не працюють, і продовольчою сферою, яка ледь животіє, коли більшість продукції або перейшла в розряд дефіциту, або її виставляють на полицях з уже явно вичерпаним терміном придатності, викликає хіба що подив та великий скепсис. А саме «республіканське» керівництво починає стійко асоціюватися з героями відомого російського фільму «Особливості національного полювання», що приймали свої рішення, керуючись якоюсь абсолютно незрозумілою для оточення логікою, нерідко за пляшкою алкоголю.

Нарешті, є ще один аспект «республіканських» нововведень. Через відсутню фінансову маржу між російськими рублями в «ДНР» і наявністю її на території, що підконтрольна Україні, в майбутньому цілком може постати питання про так званий фінансовий туризм, коли куплені в Україні за середнім курсом 4,5–4,7 руб. здаватимуть уже на території «республіки» за бетонною ціною 5,0 руб., що теоретично відкриває необмежені можливості для валютних спекуляцій.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літературна спільнота дізналася від «модернізованого» журі Національної премії ім’я лауреату 2017 року
    21 лютого, Олена Кухар
  • Другий рік поспіль роковини розстрілів Небесної сотні перетворюються на неабиякий привід для піару із обов’язковими закликами знову вийти на Майдан, аби звалити «злочинну владу».
    21 лютого, Станіслав Козлюк
  • Міста, як і люди, зазнають тиску стереотипів, тільки от, на відміну від нас, вбирають їх і перетравлюють, не страждаючи. Ми ж вибудовуємо досконалі за структурою й виглядом очікування, щоби потім із розгону вгатитися в них – наче в ідеально чисті скляні двері, яких не видно. Іноді місто, яке обіцяє – чудова принадна проекція, ге? – продуктивну працю, вдалу відпустку чи романтичну подорож, стає місцем найбільшого болю. В'язницею. Містом пам'яті про власне безсилля.
    20 лютого, Юлія Кропив’янська
  • Заявлених тем 53-ї Мюнхенської безпекової конференції було багато. Утім основною стала одна: про що думає американський президент
    20 лютого, Ольга Ворожбит
  • Відсутність чіткої програми дає змогу Емманюелю Макрону подобатися дуже різним категоріям виборців
    20 лютого, Алла Лазарева
  • Бізнес бере курс на корпоративну автократію
    19 лютого, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено