Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 квітня, 2015   ▪   Спілкувався: Дмитро Крапивенко   ▪   Версія для друку

Микола Сунгуровський: «Зараз не можна проводити реформу армії, можна тільки вдосконалювати те, що існує»

Директор військових програм Центру Разумкова розповів Тижню про хід реформ у сфері національної безпеки та оборони, модернізацію війська і зміни, які можна провести в ЗСУ вже зараз.
Матеріал друкованого видання
№ 14 (386)
від 9 квітня, 2015
Микола Сунгуровський: «Зараз не можна проводити реформу армії, можна тільки вдосконалювати те, що існує»

У. Т.: Що вдалося зробити новій владі в реформуванні Збройних сил?

– У квітні минулого року було рішення Ради національної безпеки і оборони щодо підготовки та проведення комплекс­ного огляду сфери безпеки в чотиримісячний термін. На жаль, бюрократична тяганина та саботаж завадили це зробити. Були певні спроби Кабміну запустити процес, але це більше скидалося на формалізм. Я особисто був свідком того, як до Міністерства оборони надійшло прохання посприяти у проведенні такого комплексного огляду, тим паче воно єдиний орган, що з кінця 2008 року його здійснював. Однак міністерство не захотіло брати на себе цю відповідальність. Усе закінчилося на виконанні конкретно оборонного аспекту комплексного огляду, але не всієї сфери безпеки. Зараз на порядку денному – реформа правоохоронної системи, яка мала бути втілена повсюди у сфері безпеки. Якщо рухатись у такому напрямку, тобто проводити окремо реформу оборони, правоохоронної системи, судів, ДСНС, у результаті дістанемо руйнування всіх вертикальних та горизонтальних зв’язків. Потрібно стабілізувати ситуацію і братися за ті реформи, які можливо втілити уже сьогодні. Наприклад, розпочати антикорупційні дії, чистку кадрів, покращувати системи їх підготовки, регламентувати процедури, які просто не працюють.

У. Т.: Наскільки війна є зручним моментом для змін в армії?

– Зараз не можна проводити реформу армії, можна тільки вдосконалювати те, що існує. Скажімо, за прикладом Сполучених Штатів запустити програму перегляду кадрової політики. Якщо офіцер добре про­явив себе на полі бою, то він заслужив на підвищення та просування по кар’єрній драбині, якщо ж ні – має іти або на передову, або на пенсію. Нині можна також впроваджувати реформу щодо створення нових бойових структур, наприклад штурмових підрозділів із бійців «Правого сектору».

Модернізації та розвиткові армії заважає безлад у системі управління

У. Т.: Чи потрібно Україні відновлювати призов до війська на постійній основі?

– Контрактник не народжується контрактником, а потрапляє до Збройних сил із ринку праці. Має бути підготовлений кадровий резерв для поповнен­ня контрактної армії. Якщо подивитись на темпи контрактизації, то щороку ми набирали майже 9 тис. призовників, із яких 8 тис. звільнялись за перший рік служби. Не було бази, соціального мотиву, щоб іти на контракт. Коли ми проводили опитування тих, хто його підписав, на першому місці серед відповідей опинилась можливість здобути професію, а не гроші за службу. Нормальний військовий фах багато чого вартий.

Читайте також: Очищення крові. Чому банків стає менше

Під час створення професійної армії (контракт не те саме, що професійна армія) потрібно збільшувати термін служби від року до двох або навіть двох із половиною. Коли людина служить рік, то вона півроку проходить початкову підготовку і ще півроку готується до звільнення. Добрий професіонал повинен опановувати навички довше. Для тих, хто служить у піхоті, оптимальними будуть два роки, для тих, хто працює з високотехнологічною зброєю та обладнанням, – більше. За рік опанувати цю професію неможливо. Ті фактори потрібно враховувати, але ніхто не хоче цього робити. Усі прагнуть популізму. Поки ми не перетворимо себе з електорату на народ, усі реформи марні.

У. Т.: Тобто зараз немає бачення, якою повинна бути армія?

– Ядро її має бути контракт­ним. Важко уявити собі доброго професіонала, що володіє навичками призовника. Це повинен бути не призовник. Ми не кажемо, що постійно житимемо у стані війни, прийде мирний час, коли Україна буде членом міжнародних систем безпеки, направлятиме миротворчі сили, до яких входитимуть тільки конт­рактники. Потрібна добра воля, щоб потрапити до миротворчих військ. Тому ядро армії має бути контрактним, а призов­ники можуть бути використані для укомплектування армії кухарями, перукарями тощо. На ці спеціальності можна просто най­няти службовців, але робити це потрібно без корупції, яка існує. Були адекватні пропозиції щодо переведення харчування на аутсорсингову основу, але їх відкинули. Усе, що пропонують, можна зіпсувати корупцією. На одну компанію скидають усе держзамовлення й за відсутності конкуренції підвищують ціни у кілька разів таким чином, що можливості відмовитись немає. Так діє схема.

У. Т.: Чи виправданою є модернізація армії та її оснащення, оскільки вона досить витратна?

– Модернізації та розвиткові армії заважає безлад у системі управління. Я брав участь у багатьох нарадах, і завжди одним із ключових було питання удосконалення системи управління, а потім – створення посади віце-прем’єра чи будь-якого органу, що координуватиме роботу. Система, про яку ми говоримо, – це віддзеркалення технологій організаційної системи. Якщо ви не бачите технології, то жодні органи не запрацюють. Спочатку потрібно побудувати цю технологію та відповісти на запитання, чим ми хочемо керувати. Якщо ви говорите, що потрібно керувати підприємствами, то я скажу, що головне – уміти управляти процесом створення постачання цього озброєння військовим, тобто всім життєвим циклом. Логічною є необхідність технології взаємопов’язаних дій, а тих, хто має це робити, ми можемо створити: посади, установи, органи тощо.

Читайте також: Простий рецепт подолання корупції

Тоді стане зрозуміло, для чого проводимо реформи. Усі ланки мають взаємодіяти. Йдеться не тільки про повноваження конкретного органу. Будь-яку систему управління можна назвати такою, але вона від того не стане кращою чи гіршою. Нещодавно відбулася прес-конференція, на якій були присутні представники Укроборонпрому та Міністерства оборони. Якщо говорити про діяльність цих двох установ, то перша повинна забезпечити замовлення (отримати вимоги, номенклатуру озброєння та кошти, на які відбуватиметься реалізація замовлення), а друга – зробити держзамовлення. У попередні роки армію фінансували за принципом повної економії, коли з виділених грошей 86% ішло на утримання особового складу. Розмови про нормальну структуру, за якої 25% припадає на озброєння, нереальні. З мінімального бюджету ніколи не виділятимуться потрібні кошти на нього. Особовий склад потрібно забезпечувати продовольством. Менша сума неможлива, тому на озброєння зазвичай залишається до 6–7%. На поставлене мною запитання про те, скільки з прий­нятих на озброєння зразків не потрапило в серію, дістав відповідь: «100%». Тобто в серію вони так і не пішли, як і до військ.

У. Т.: Чому вони не запущені в серію?

– Тому що грошей немає. Бюджет цього не передбачає. Запуск вимагає грошей на закупівлю тих зразків, які мають бути вироблені. Серія – випуск тієї кількості озброєння, що була замовлена Збройними силами, а коли замовлення немає, то і в бюджеті на це гроші не виділяються. Ми говоримо про такі системи, як «Стугна», оборонні гелікоптери, протиракетні установки, але якщо бюджетом ці витрати не передбачені, то й замовлення не буде.

У. Т.: Чи є зараз потреба в реформуванні Статуту? Як забезпечити його виконання?

– Це питання відповідальності. Вона повинна йти згори донизу. Якщо середня ланка відповідає за все, а верхня – ні за що, то середня не зацікавлена. Решта стосується виключно системних питань. Неможливо приводити у відповідність окремі положення, потрібно змінювати все з урахуванням зростання не лише форм бойових дій, а й структури самої армії. А вона ставатиме іншою тоді, коли ми проведемо комплексний огляд і запровадимо реальні реформи щодо створення тієї моделі, яку ухвалимо. І якщо її немає, то неможливо змінити й Статут.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено