Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 квітня, 2015   ▪   Майкл Бініон   ▪   Велика Британія   ▪   Версія для друку

Лорди шукають примирення

Що може сформувати майбутню політику Британії щодо України та Росії
Матеріал друкованого видання
№ 13 (385)
від 2 квітня, 2015
Лорди шукають примирення

«Європейський Союз не усвідомлював, що наближається до катастрофи, намагаючись заохотити Україну підписати Угоду про асоціацію». Це уривок із доповіді, заслуханої в парламенті Британії наприкінці лютого, де йшлося про те, що високопосадовці ЄС погано уявляли, наскільки рішуче Москва була настроєна не відпускати Київ зі своєї орбіти, і що надто багато західних урядів не мали експертів, які передбачили б можливу реакцію Путіна.
Але та сама доповідь Палати лордів, верхньої частини британського парламенту, попере­джала: коли Кремль не дотримуватиметься мінських угод, Європа має бути готова запровадити нові обмеження. «Якщо ситуація на Сході України й надалі погіршуватиметься, ЄС повинен перейти до цільових заходів щодо осіб, наближених до режиму, й розширити санкції проти фінансового сектору Росії. Розчленування суверенної незалежної держави недопустиме».

Самобичування Заходу

Поки ця доповідь – найдетальніший аналіз парламентом подій в Україні та їх потенційного впливу на відносини Лондона з Москвою. Вона може відіграти значну роль у тому, як Британія працюватиме з партнерами по ЄС у питанні найсерйознішого збройного конфлікту в Європі після закінчення холодної війни.

Палата лордів протягом кількох місяців заслуховувала свідчення колишніх британських послів у Росії, а також намагалася отримати відгуки від посла РФ у Сполученому Королівстві, чиновників та оглядачів із Москви й кількох членів російської опозиції. Окрім того, вона зверталася по докази до українських, німецьких та європейських дипломатів і посадових осіб, до науковців та регіональних фахівців.

Доповідь має надзвичайно відвертий характер і велику частину вини за кризу покладає на західних політиків, які ігнорували сигнали з Москви про те, що Путіна дедалі сильніше дратувала взаємодія між ЄС та Україною.
«Росія поступово відвертається від Європи. Її внутрішні політичні зміни спричинили розбіжності в політичних та економічних поглядах між ЄС і РФ», – сказано в доповіді. «Своєю чергою, Євросоюзові не вдалося побудувати інституційну основу для майбутніх міцніших відносин, а держави-члени не забезпечили необхідного політичного контролю за торговими перемовинами Комісії».

За останнє десятиліття ЄС не зміг переглянути свою політику у відповідь на наростання агресії Путіна й ігнорував політичні перестановки в Росії

Автори документа стверджують, що анексія Криму Росією захопила Європу зненацька. За останнє десятиліття ЄС не зміг переглянути свою політику у відповідь на наростання агресії Путіна й ігнорував політичні перестановки в самій РФ.

Тепер Брюссель зіткнувся з кризою у відносинах із Москвою. Їх і надалі визначатимуть події в Криму та на Сході України. Лорди, переважно колишні британські політики й експерти, які мають великий досвід спілкування з Росією, кажуть, що її державне управління та відчуття нею загрози від Заходу «створюють геополітичну конкуренцію в прилеглих регіонах». Але ЄС мав обмежену можливість впливати на внутрішню політику Москви, і країни-члени не виказували жодного бажання спробувати це зробити. «Тому, якщо вплив на майбутній російський уряд не на порядку денному, держави-члени повинні натомість визначити сильну, проактивну політику для конкуренції з РФ у спільних прилеглих регіонах».
Ця доповідь радше суто прагматичний, аніж ідеологічний підхід. У ній сказано, що у віддаленій перспективі члени ЄС і РФ повинні навчитися жити як сусіди, як важливі гравці в Організації Об’єднаних Націй, як регіональні держави. «Діалог між ЄС і Росією має бути підтримано в багатьох питаннях, котрі становлять спільний стратегічний інтерес, як-от спільний економічний простір та нова архітектура європейської безпеки». ЄС повинен, окрім іншого, виробити послідовну політику стосовно Євразійського союзу – омріяного проекту Путіна, котрий (як наголошено в доповіді) і став основною причиною незгоди в контексті зближення України та ЄС.

Читайте також: Чому Захід боїться розпаду Російської Федерації?

У Києві цій доповіді не дуже радітимуть. У ній акцентовано на тому, що зв’язки Британії з Росією, особливо у царинах культури, освіти й науки, а також політичного співробітництва на Близькому Сході повинні зберегтися.
«Залишаючись на своїх позиціях і не поступаючись принциповими поглядами, ЄС повинен чітко заявити про власне бажання не допустити перетворення нинішньої кризи на щось іще гірше, як-от холодна війна, й заохотити до відповідної реакції Росію».

Не бракує в доповіді критики української економічної політики, корупції та неспроможності почати реформи до вигнання президента Януковича. Але сказано й те, що все це не виправдовує дій Москви у Криму та Східній Україні. Автори тексту схвально відгукуються про солідарність Західної Європи, яка спільно запровадила пакет серйоз­них санкцій проти Росії. Хоча й стверджують, що санкції повинні бути частиною загального дипломатичного та політичного процесу включно з активним діалогом щодо Криму. Цієї стратегії наразі не було.

У доповіді визнано, що санкції навряд чи змінили б позицію кремлівського лідера, незважаючи на жорсткий тиск, під яким опинився російський уряд. Але ЄС ризикував «дати Путіну знаряддя для розпалювання дедалі сильніших націоналістичних і антиєвропейських настроїв». Звісно, розвал російської економіки зовсім не в інтересах Заходу, як сказано в документі.

Усе залежить від України

Західна політика повинна насамперед зосереджуватися на спробах стабілізувати ситуацію в Східній Україні, як вважають лорди. На їхню думку, доцільно відкласти вирішення кримської проблеми на середній або дов­ший термін. Одним із варіантів могло б бути проведення ще одного референдуму на півострові, тому що важливо забезпечити громадянам можливість вільного голосування без страху переслідування. Але з тону доповіді зрозуміло: члени верхньої палати не вірять, що Росія погодиться на таку пропозицію, тож шанси повернення Криму під суверенітет Києва дуже незначні.

Читайте також: Олександр Мотиль: «Україна важлива для США як певна противага Росії»

У доповіді детально розглянуто нинішню ситуацію в Україні, і деякі з висновків дуже невтішні. Сказано, що для її відбудови знадобляться величезні кошти, і Британія повинна зібрати конференцію донорів. Але гроші Києву слід давати лише за умови поліпшення ним державного управління. В Україні все ще панує масштабна корупція, і держави ЄС повинні відіграти роль у контролі за конкретним цільовим використанням перерахованих сум. Надання будь-яких траншів має відбуватися «в жорстких умовах». У доповіді зазначено, що побудова економічно успішної та енергетично незалежної України вимагає співробітництва з боку Росії.

Дехто з тих, хто надав свідчення, зокрема багато росіян, говорив надзвичайно відверто. Політики чимало часу витратили на пояснення, чому РФ відчуває загрозу від Заходу. Але деякі оглядачі й науковці, зокрема політолог Московського центру Карнеґі Лілія Шевцова та голова неурядової організації «Рада із зовнішньої та оборонної політики» Фьодор Лукьянов, були до Кремля нещадні. Лукьянов сказав, що обурення Москви через запропоновану ЄС Угоду про асоціацію з Україною було лише формальним приводом: справжньою мотивацією Путіна є національна безпека і страх, що Київ скасує угоди від 2010 року про продовження терміну дії російської бази в Криму. Професор Шевцова заявила, що запропонований Євразійський союз був «антитезою до ЄС»: він створив базу для «збереження й відтворення авторитарних режимів та економік під контролем держави у сусідніх країнах».

Ця доповідь викликала гарячі дебати в Палаті лордів минулого тижня й, можливо, ляже в основу майбутньої політики Британії стосовно Росії. З неї випливає, що не варто чекати особливого покращення, доки Путін при владі. Але там сказано також, що Британії слід і надалі намагатися підтримувати відносини з Росією, бо ж останню не можна ігнорувати, а повернення до холодної війни не відповідає нічиїм інтересам. Із тексту зрозуміло, що нині все залежить від фактичного розвитку подій на території України.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа в Киеве вакансии, криминальные новости харькова, точная погода в Радужном в любой день
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено