Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 березня, 2015   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Закон, який нікого не задовольнив

17 березня Верховна Рада ухвалила закон про визнання окремих територій Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими. Обговорення вий­ш­ло досить напруженим.
Матеріал друкованого видання
№ 12 (384)
від 26 березня, 2015
Закон, який нікого не задовольнив

Депутати довго не могли вирішити, яким саме має бути новий документ про особливий статус Донбасу і що в нього включати. Ряд парламентаріїв наполягав, щоб положення про окуповані території обов’язково значилися в тексті, хтось готовий був затвердити його й без цього. Наприкінці представники «Самопомочі» таки домоглися включення в закон рядків про окуповані території.

Унаслідок цього вийшов текст-оксюморон. З одного боку, окремі території Луганської та Донецької областей у ньому визнавалися тимчасово окупованими. Із другого – на них депутати запроваджували «особливий порядок місцевого самоврядування». Яким чином вони можуть що-небудь вводити на землях, котрі самі ж таки визнають неконтрольованими, ніхто так і не пояснив до пуття.

У понеділок текст документа з’явився на сайті Верховної Ради.

«Визнати тимчасово окупованими територіями окремі райо­­ни, міста, селища і села Донець­кої та Луганської областей, у яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» вводиться особливий порядок місцевого самоврядуван­­ня, до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України і відновлення повного контролю України за державним кордоном України», – сказано в ньому.
Очевидно, закон ухвалювали таким чином, щоб задовольнити обидві сторони: і українців, і сепа­­ратистів, але вийшло нав­паки. Через абсурдне формулювання він не влаштував насамкінець жодну зі сторін.

Читайте також: Про почуття провини

Відразу після публікації цього документа на адресу парламенту залунала нищівна критика як при­­хильників законної влади, так і бойовиків. Останні, зрозуміло, залишилися ним не задоволені. По-перше, в ньому наголошено, що особливий статус запрацює лише після виведення з Донбасу всіх збройних формувань, а на це ні Плотницький, ні Захарченко вже точно не підуть. По-друге, документ є чимось на зразок знаменитої «поправки 22», оскільки передбачає, що амністія для бойовиків почне діяти після місцевих виборів, а це автоматично означає, що лідери сепаратистів не візьмуть у них участі, оскільки до виборів є злочинцями й не можуть нікуди балотуватися відповідно до українського законодавства.

У спільній заяві, яка вийшла відразу після прийняття нового закону, Плотницький та Захарченко сказали, що не збираються йти на жодні компроміси й не визнають «ганебних рішень Порошенка та Верховної Ради».

«У ст. 10 закону про особливий статус внесені не узгоджені з «ДНР» та «ЛНР» поправки, що визначають умови проведення місцевих виборів», – запевняють бойовики.

За твердженням ватажків самопроголошених «республік», ра­­ніше вони «погодилися на особ­ливий статус Донбасу в складі оновленої України», але вона не оновилася. Крім того, Захарченко заявив, що ухвалами Києва фактично анульовано мінські угоди, й пообіцяв відновити війну.
«Скільки потрібно буде бойових дій, стільки ми до них вдаватимемося», – пригрозив терорист.

Читайте також: Як стати тінню на своїй землі

Терористи також звернулися до країн ЄС із вимогами змусити Київ виконувати мінські угоди, а до того ж організували яскравий мітинг у Луганську, на який зігнали підневільних жителів окупованих територій. «Трудящі» в найкращих традиціях пізнього брєжнєвського застою створюва­­ли обурену масовку, яка вимагала від Порошенка скасувати блокаду «ЛНР» і забезпечити виконання підписаних ним у Мінську угод.

Незадоволені новим законом, звісно, були й в українському патріотичному таборі. Суворо розкритикували текст документа де­путати-націоналісти з ВО «Свобо­­да», які в парламенті його не підтримали. На їхню думку, згода на умови бойовиків означає фактично федералізацію держави.
«Чому ці населені пункти житимуть за іншими правилами порівняно з рештою території України? По суті, це один з елементів капітуляції української сторони», – прокоментував голосування народний депутат Юрій Левченко.

Таким чином, очевидно, що новий закон не руйнує суперечностей і не ставить крапку у воєнному конфлікті на Сході України, бо не задовольняє нікого. Київ не готовий утримувати «донецьку Чечню» власним коштом і дозволяти їй впливати на свою зовнішню політику. Маріонеткові «республіки» Кремля так само ще не виконали поставленого завдання. Адже мета Путіна, як уже зрозуміло, не Донбас, а вся Україна. Тож, на жаль, слід очікувати чергової ескалації конфлікту й но­­вого витка бойових дій, упродовж якого сторони змушуватимуть одна одну погоджуватися на вигідні для себе умови.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено