Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 березня, 2015   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Закон, який нікого не задовольнив

17 березня Верховна Рада ухвалила закон про визнання окремих територій Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими. Обговорення вий­ш­ло досить напруженим.
Матеріал друкованого видання
№ 12 (384)
від 26 березня, 2015
Закон, який нікого не задовольнив

Депутати довго не могли вирішити, яким саме має бути новий документ про особливий статус Донбасу і що в нього включати. Ряд парламентаріїв наполягав, щоб положення про окуповані території обов’язково значилися в тексті, хтось готовий був затвердити його й без цього. Наприкінці представники «Самопомочі» таки домоглися включення в закон рядків про окуповані території.

Унаслідок цього вийшов текст-оксюморон. З одного боку, окремі території Луганської та Донецької областей у ньому визнавалися тимчасово окупованими. Із другого – на них депутати запроваджували «особливий порядок місцевого самоврядування». Яким чином вони можуть що-небудь вводити на землях, котрі самі ж таки визнають неконтрольованими, ніхто так і не пояснив до пуття.

У понеділок текст документа з’явився на сайті Верховної Ради.

«Визнати тимчасово окупованими територіями окремі райо­­ни, міста, селища і села Донець­кої та Луганської областей, у яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» вводиться особливий порядок місцевого самоврядуван­­ня, до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України і відновлення повного контролю України за державним кордоном України», – сказано в ньому.
Очевидно, закон ухвалювали таким чином, щоб задовольнити обидві сторони: і українців, і сепа­­ратистів, але вийшло нав­паки. Через абсурдне формулювання він не влаштував насамкінець жодну зі сторін.

Читайте також: Про почуття провини

Відразу після публікації цього документа на адресу парламенту залунала нищівна критика як при­­хильників законної влади, так і бойовиків. Останні, зрозуміло, залишилися ним не задоволені. По-перше, в ньому наголошено, що особливий статус запрацює лише після виведення з Донбасу всіх збройних формувань, а на це ні Плотницький, ні Захарченко вже точно не підуть. По-друге, документ є чимось на зразок знаменитої «поправки 22», оскільки передбачає, що амністія для бойовиків почне діяти після місцевих виборів, а це автоматично означає, що лідери сепаратистів не візьмуть у них участі, оскільки до виборів є злочинцями й не можуть нікуди балотуватися відповідно до українського законодавства.

У спільній заяві, яка вийшла відразу після прийняття нового закону, Плотницький та Захарченко сказали, що не збираються йти на жодні компроміси й не визнають «ганебних рішень Порошенка та Верховної Ради».

«У ст. 10 закону про особливий статус внесені не узгоджені з «ДНР» та «ЛНР» поправки, що визначають умови проведення місцевих виборів», – запевняють бойовики.

За твердженням ватажків самопроголошених «республік», ра­­ніше вони «погодилися на особ­ливий статус Донбасу в складі оновленої України», але вона не оновилася. Крім того, Захарченко заявив, що ухвалами Києва фактично анульовано мінські угоди, й пообіцяв відновити війну.
«Скільки потрібно буде бойових дій, стільки ми до них вдаватимемося», – пригрозив терорист.

Читайте також: Як стати тінню на своїй землі

Терористи також звернулися до країн ЄС із вимогами змусити Київ виконувати мінські угоди, а до того ж організували яскравий мітинг у Луганську, на який зігнали підневільних жителів окупованих територій. «Трудящі» в найкращих традиціях пізнього брєжнєвського застою створюва­­ли обурену масовку, яка вимагала від Порошенка скасувати блокаду «ЛНР» і забезпечити виконання підписаних ним у Мінську угод.

Незадоволені новим законом, звісно, були й в українському патріотичному таборі. Суворо розкритикували текст документа де­путати-націоналісти з ВО «Свобо­­да», які в парламенті його не підтримали. На їхню думку, згода на умови бойовиків означає фактично федералізацію держави.
«Чому ці населені пункти житимуть за іншими правилами порівняно з рештою території України? По суті, це один з елементів капітуляції української сторони», – прокоментував голосування народний депутат Юрій Левченко.

Таким чином, очевидно, що новий закон не руйнує суперечностей і не ставить крапку у воєнному конфлікті на Сході України, бо не задовольняє нікого. Київ не готовий утримувати «донецьку Чечню» власним коштом і дозволяти їй впливати на свою зовнішню політику. Маріонеткові «республіки» Кремля так само ще не виконали поставленого завдання. Адже мета Путіна, як уже зрозуміло, не Донбас, а вся Україна. Тож, на жаль, слід очікувати чергової ескалації конфлікту й но­­вого витка бойових дій, упродовж якого сторони змушуватимуть одна одну погоджуватися на вигідні для себе умови.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.