Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 березня, 2015   ▪   Леся Кристалинська   ▪   Версія для друку

Судовий позов із суїцидальною розв’язкою. Чому пішов із життя мер Мелітополя

Причиною самогубства мера Мелітополя Сергія Вальтера міг стати судовий процес проти нього. Прокурори говорили про можливе 14-річне позбавлення волі
Судовий позов із суїцидальною розв’язкою. Чому пішов із життя мер Мелітополя

Cамогубство міського голови Мелітополя Сергія Вальтера на тлі інших трагічних подій лютого цього року не надто помітне. Тиждень.ua спробував проаналізувати обставини й можливі причини суїциду скандального мера.

 Армія і виш чи чотири «ходки»?

Існує щонайменше два варіанти життєпису мелітопольського міського очільника. В одному, створеному «набіло» для передвиборних листівок та офіційних сайтів, за його плечима – середня школа, строкова служба в армії, навчання в Уральському політеху за спеціальністю «Ливарне виробництво кольорових металів», робота на мелітопольських підприємствах, заснування приватних підприємств металургійного профілю, які він очолював (у деяких документах згадано Сургутський політех, якого ніколи не існувало). В іншій біографії, що була «чернеткою», служба в армії та вища освіта (1976–1986 роки) збігаються в часі з... чотирма судимостями й тюремними ув’язненнями за розкрадання державного та особистого майна, а також збут майна, свідомо придбаного злочинним способом і внаслідок спекуляції.

Новий етап його життя почався у 2001-му, разом із членством у Партії регіонів. Уже наступного року Сергій Вальтер був обраний до мелітопольської міськради, в якій надійно закріпився на посаді секретаря на два скликання поспіль. Прикметно, що про темні плями в його минулому спочатку лише подейкували, посилаючись на «обізнаних людей».

Обивателі тим часом поговорювали про дві риси Вальтера: трибун із нього поганенький, зате господарник. Але на тлі міського голови Дмитра Сичова роль секретаря міськради була малопомітною. Спершу створювалася видимість їхньої співпраці, а потім між ними пробіг «чорний кіт», унаслідок чого розколовся й депутатський корпус. За кількістю й загадковістю пригод Мелітополь може позмагатися з будь-яким обласним центром країни: у листопаді 2002 року місто «прославилося» замахом на секретаря міськради, під час якого постраждали обидва виконавці, що намагалися доставити вибуховий пристрій до будинку Вальтера. А невдовзі був застрелений і гіпотетичний організатор злочину – колишній бізнес-партнер Сергія Георгійовича Володимир Гараєв. 2004 рік ознаменувався скандалом довкола сумнівної приватизації бази відпочинку «Яхта» підприємством, котре очолював Вальтер.

У серпні 2010 року дорогою із Запоріжжя до Мелітополя Дмитро Сичов потрапляє в страшну ДТП. Попри старання медиків, врятувати його життя не вдається. Влада автоматично переходить у руки Вальтера. А містом повзуть чутки, що до трагедії на трасі причетний секретар міськради! Висновки слідства з домислами не збігаються: банальне порушення водієм (за кермом був кузен Сичова) ПДР. На чергових місцевих виборах у жовтні 2010-го Вальтер обійшов конкурентів і став повноцінним керівником міста.

 Доброчинність чи відмивання грошей?

«Перебуваючи на посаді міського голови, Сергій Георгійович докладав багато зусиль для залучення інвестицій у розвиток мелітопольського бізнесу, – підсумовує заслуги небіжчика офіційний інтернет-портал міськради. – Іншим пріоритетом був благоустрій міста. Вкладаючи в нього значну частину бюджетних коштів, під керівництвом С.Г. Вальтера Мелітополь істотно просунувся у вирішенні комунальних проблем, що зберігалися роками. Найпомітнішими результатами цієї програми стали ремонт доріг і відновлення вуличного освітлення». Місто справді змінилося: замість старого «гофрованого» асфальту на центральних вулицях почала з’являтися тротуарна плитка, місцеві ЗМІ демонстрували перерізання стрічок у відремонтованих бюджетних установах та вручення обладнання медзакладам. У місті, що змінювало вигляд, з’явилися нові пам’ятники: робітникові-верстатнику та... Остапові Бендеру, який із центрів світової цивілізації крім Москви знав також Київ, Мелітополь і Жмеринку. «Остапобендерівщину» ще не раз пригадували Вальтеру, коли в місті на повен голос заговорили про побори з підприємців, передання комунальних об’єктів у приватні руки та інші зловживання влади. І коли наприкінці 2012 року на хабарі, призначеному для передачі заступникові мера, який курирував, зокрема, пасажироперевезення, затримали посередника – директора асфальтобетонного заводу, а потім і ще чотирьох чиновників, включно з міським головою, мелітопольці наївно вирішили, що справедливість переможе! Від 2013-го Вальтер за рішенням суду був відсторонений від виконання обов’язків мера у зв’язку з порушенням низки кримінальних справ: йому та його підлеглим закидали отримання грошових коштів як хабарів від керівників підприємств, що здійснювали в місті пасажирські перевезення, на суму понад 1, 5 млн грн, легалізацію коштів, отриманих незаконним способом, службовий підлог та низку інших діянь, скоєних у складі організованої злочинної групи. Схема нібито була така: гроші маршрутники мали здавати в благодійний фонд на благоустрій міста, а насправді більшу частину члени ОЗУ привласнювали.

Поскаржився в «органи» на місцеву владу один із керівників фірм-пасажироперевізників, йому-таки й довелося працювати приманкою – ходити до здирників із відео- та аудіозаписувальною апаратурою. Остаточно здав спільників один із заступників Вальтера (Леонід Василенко, він раніше працював на Мелітопольщині прокурором), якого «переконали» взаємодіяти зі слідством. У 10 томах кримінального провадження й серед доказів не знайшлося жодних прямих підтверджень, що працівники виконкому проводили не робочі, а злочинні наради, яким-небудь чином розподіляли між собою або ділили отримані від підприємців кошти замість того, щоб усі їх пускати на добрі справи. До речі, Вальтера звинувачували у використанні свідомо підробленого диплома під час вступу на роботу. Ще до початку судового процесу місцеві ЗМІ, посилаючись на тяжкість статей КК, пророкували міському очільникові до 12 років за ґратами. Ось тільки його адвокати (для певності Вальтер найняв трьох – на противагу колегії суддів), переконували, що «нічого не доведете» – занадто слабкі докази провини зібрали правоохоронці.

– У матеріалах багато нісенітниць, які не підтверджуються, – заявив адвокат Олег Зубов. – Хабар – це коли взяв гроші у свою кишеню, обернув собі на користь. А тут гроші надходили до благодійного фонду, а відтак, як пояснює мій клієнт, їх використовували для благоустрою міста! Це можна вважати зловживанням або халатністю, та аж ніяк не хабарем!

На багатогодинних аудіо- й відеозаписах не виявилося прямих підтверджень діяльності ОЗУ, всі звинувачення базувалися на передачі грошей маршрутниками, яким вигідно було працювати на лініях без перевірок контрольних органів. Де і які ділянки доріг лагодили в місті за бюджетні, а де за «доброчинні» кошти, розібрати виявилося неможливо. Та й самі керівники фірм-пасажироперевізників невдовзі стали явно перейматися участю в тривалому судовому процесі.

Незважаючи на беззубість обвинувачення, справа йшла до фіналу. І мелітопольці, спочатку переконані в тому, що «ворон ворону око не виклює» і влада нізащо не дозволить образити свого представника, дедалі частіше стали говорити: «Вальтера посадять!» Причини називали дві: зразково-показовий процес боротьби з корупцією або ж... помсту запорізького правлячого криміналітету (тодішній «смотрящій» в області Євген Анісімов, знаний під кличкою Анісім нині в розшуку) за відмову підкоритись і здавати гроші з міста «нагору» в партійну касу.

Із п’ятьох підсудних провину визнав лише один – той заступник, який і співпрацював зі слідством. Решта, зокрема й міський голова, якщо і звинувачували себе, то не більше ніж у фінансових промахах. У лютому слухання справи в міськсуді Мелітополя вийшло на завершальну стадію. Виступаючи в дебатах, процесуальний прокурор Денис Корх озвучив судовій колегії прохання за сукупністю злочинів призначити підсудним такі строки: меру Сергієві Вальтеру – 14 років позбавлення волі й 17 тис.грн штрафу, екс-заступнику Олексієві Козлову – 10 років ув’язнення і штраф 15,3 тис. грн. Колишніх начальника транспортного сектору виконкому Віктора Кирилюка та директора асфальтобетонного заводу Івана Чаусова пропонували відправити на нари на дев’ять років також зі штрафами, і тільки Леоніду Василенкові, який розкаявся, пощастило: п’ять років позбавлення волі йому хотіли відтермінувати на три випробувальні роки (плюс штраф 8,5 тис. грн). Такі реальні терміни стали шоком не тільки для тих, хто чекав на судове рішення...

Під час свого виступу в дебатах Сергій Вальтер, який упродовж цих двох років не раз опинявся на лікарняному ліжку, від хвилювання часто переривався, щоб попити водички й промокнути спітніле чоло. А ще від надлишку почуттів періодично відступав від написаного тексту, як наслідок – збиваючись і повторюючись. Але головним посилом була заява: «Я собі не взяв жодної копійки, зате показав, як можна за короткий термін і з порожньою скарбницею змінити вигляд міста».

– Справа має замовний політичний характер, – запевняв міський голова. – Практика створення доброчинних фондів є і в інших містах України, у Мелітополі вони були створені до мене, і люди, побачивши, як змінюється місто, добровільно цьому допомагали. У мої часи Мелітополь увійшов до числа 50 найкращих міст України за якістю життя. А хто мені хоч 20 коп на стіл поклав або в руки дав? Ніхто із присутніх тут грошей не привласнював, вони всі йшли на потреби міста. Ніхто не цікавився, де Вальтер брав гроші на ремонт СІЗО і прокуратури!.. Але мені в Запоріжжі в кабінетах сказали: «Ти сидітимеш!» А перевізники – це тимчасові інструменти в руках ляльководів.

Після виступу Вальтер знову пив таблетки, і виявилося, що його бачили тут востаннє. 25 лютого, години за дві до чергового засідання, містом промайнула звістка, що вранці його повішеним у будинку знайшла дружина.

 П’ятого терміну не буде!

Те, що хотіли б визнати качкою, виявилося правдою. При цьому всі навперебій запевняли одне одного: «Вальтер – сильна особистість і в його житті було чимало важких періодів, тому він не міг проявити таку слабкодухість». Тобто або «допомогли», або змусили. Його адвокати, представники обласної влади вважають, що мер не витримав пресингу сторони обвинувачення, і всерйоз говорять про можливість нової кримінальної справи за статтею «Доведення до самогубства».

– Вальтер ішов до кінця, вважав себе невинним і говорив: «Я нічого протиправного не скоював і винним себе ні в якому разі не вважатиму!» – у день прощання заявив адвокат Сергій Коломієць. – Хоча, не приховую, були варіанти, якби він тільки визнав свою провину, сказав би: «Так, я винен», то міг би розраховувати на умовну міру покарання в цій справі. Але він сказав: «Я на це ніколи не піду, бо не збираюся покривати себе ганьбою і брати на себе те, чого не робив та виправдовуватися за проступки, які не скоював». Ми радитимемо родичам подавати заяву до правоохоронних органів, щоб за даним фактом проводили перевірки та слідчі дії. І слідчим способом з’ясовували, чи є в посадових осіб, які справді довели його до самогубства, склад цього злочину.

А ось юрист і колишній прокурор Мелітополя Володимир Діденко припускає, що «Вальтер був виснажений і, певно, морально вже не міг боротися. Він був раніше судимий і знав, що таке відбувати термін. Просто не захотів туди йти. Останні роки життя він проводив таким чином, що навіть не допускав думки про те, що може там опинитися. А тут прокурор попросив 14 років позбавлення волі. Нехай навіть суд дасть не 14, а 12 або 13 років, але це теж багато».

Іще одна з версій, активно обговорюваних городянами, звучить так: «Його прибрали, бо забагато знав». Можливо, якимось запорізьким вищепоставленим силам міський голова заявив, що не сидітиме – розповість про всіх. От його і змусили піти. А дружині пригрозили, щоб не здіймала шуму. Судмедексперти ознак насильницької смерті на тілі небіжчика не виявили. Поки що жодних підтверджень для буйної фантазії мелітопольців немає. Прощання із Сергієм Вальтером провели «згідно з протоколом», у відремонтованому за його бутності Палаці культури. З меморіальної дошки на будинку похорон споглядали попередники-мери – батько та син Сичови...

 Кандидатів у мери по осені рахують

Теоретично Мелітополь залишився без міського голови, якого тепер належить обирати заново. Та не все так просто. По-перше, місто й так третій рік живе під керівництвом «т. в. о.» – тепер уже третього за рахунком секретаря міськради, на якого покладено обов’язки бургомістра (як тимчасовий керівник дає їм раду і що з цього приводу думають городяни, окрема розмова). По-друге, часу-то лишилось як кіт наплакав: місцеві вибори в Україні намічені на жовтень, і місту бракує коштів, щоб улаштовувати дорогий процес передчасно. По смерті Вальтера його оточення не раз заявляло, що Мелітополь має програму розвитку й що соратники Георгійовича готові продовжити його справу. Ось тільки «картішкі» всі поки що тримають у рукаві, не озвучуючи прізвищ претендентів.

– Зараз опрацьовуємо це питання. Думаємо, що буде навіть не одна кандидатура, – так відповіло журналісту джерело в місцевій раді. А жителі губляться в здогадах: два колишні заступники Олексій Козлов і Леонід Василенко залишаються на лаві підсудних і ось-ось почують вирок. Іще один член команди Вальтера, екс-заступник Валерій Говорков не потрапив у розробку правоохоронців, але тепер, швидше за все, не насмілиться йти у владу. Подейкують, що запропонувати себе як мера може заступник міського голови Ірина Рудакова, що залишилася на посаді. Обговорюють і кандидатуру одного з адвокатів Сергія Вальтера – колишнього начальника міськвідділу міліції, дуже активного депутата міськради Сергія Коломійця. Однак юрист запевняє, що не планує змінювати свою професію на турботу про територію та її жителів. Передбачають, що список претендентів на заповітне крісло буде чималий.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено