Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 березня, 2015   ▪   Юлія Олійник   ▪   Версія для друку

Мітка для імператора

Незадовго до загибелі Боріс Нємцов зауважив: якщо Надія Савченко помре в московській тюрмі, це означатиме особисту вину Путіна і, як наслідок, персональні санкції для російського президента й неминучий суд у Гаазі – вбивць не прощають. Сьогодні звільнення Надії набуває символічного значення.
Матеріал друкованого видання
№ 9 (381)
від 5 березня, 2015
Мітка для імператора

Ніхто не знає, яким насправді є намір особисто президента РФ стосовно українського офіцера. Але очевидно, що вбивством Нємцова ЗАТ «Сіловікі» остаточно позбавило вибору свого багаторічного ставленика, посунувши нарешті колись усемогутнє ЗАТ «Олігархі». Нємцов у одному з останніх інтерв’ю так охарактеризував ситуацію: «Параноїк санкцій не боїться. Він боїться втратити владу. А ще він боїться вмерти». Параноїк, якого страшить смерть, буде завжди вір­ний своєму кланові. І через те залежний від нього. «Сіловікі» знають це. Тому й надалі підтримуватимуть у росіян уявлен­­ня про могутнього президента, спроможного їм, простим «граж­­данам», додати снаги – так, щоб увесь світ боявся, щоб «уважа­­лі»: ось підведуться вони з колін і покажуть світові «кузькіну ма­ть»... Навіть більше: «сіловікі» за законами клану-зграї обов’я­зково мусять переконати свою креатуру в її величі, месіанстві та обраності, недарма ж бо вони стільки років системно й згуртовано йшли до влади.

Власне, ЗАТ «Сіловікі» ніко­­ли не припиняло своєї діяльності, хіба що на якийсь короткий час відійшло в тінь. Лишень щоб перегрупувати сили, націлитися на реванш і нарешті привести до влади свою люди­­ну. Мабуть, Путін не був єдиним претендентом на роль верхов­­ного вождя, але доля розпорядилася так, що зусиллями його рідного ЗАТ пітерський підполковник вознісся на вершину піраміди.

Від початку 1990-х владу в Росії тримало ЗАТ «Олігархі». Тоді ще йшлося про проведення реформ, запровадження демократії, вільного ринку, недоторканності приватної власності й утвердження свободи слова. Єльцин мав усі підстави спиратися на нових багатіїв і не довіряти старим-новим «сіловікам». Однак провал реформ, дві чечен­­ські війни й кілька терористичних актів кардинально змінили розстановку сил та настрої в суспільстві. Давно посіяні зер­­на ненависті й жадоба помсти за збідніння тільки й чекали міфу про втрачену велич і заклику «подняться с колен».

Єдине, про що російське суспільство уникає говорити: вбивство Нємцова та його наслідки жодним чином не змінять перебігу подій у РФ

Владімір Путін просто мусив виправити прикре непорозумін­­ня епохи попередника. Ось уже 15 років, відколи він, а разом з ним і ЗАТ «Сіловікі» перебувають біля керма. Останній рік став для них непростим: провалився план загарбання України руками криміналу Януковича, не вдалося не тільки збройно розколоти її, а й посіяти розбрат серед нової влади в Києві, зрештою, зазнав невдачі прямий напад російської армії. Перед «сіловікамі» постали виклики, на які вони поки що не мають відповіді. Вихід для них – у дальшій консолідації свого су­спільства навколо ідеї про велич Росії та священну місію поборення світового зла, роль якого наразі грає не світовий капіталізм, а США. Кожен справжній патріот – від байкера до президента – повинен працювати на цю ідею. Ніхто не може дезертирувати. За рік, що минув, Путін іще більше зрісся зі своїм inner circle, став його заручником. Такий закон клану ЗАТ «Сіловікі»: за «шапку Мономаха» треба платити.

Це заручництво постало не за один рік. Беслан, «Норд-Ост», Політковская, Маґнітскій – усе незворотно робило режим і особисто Путіна авторитарними й репресивними в очах західного світу. Натомість на територіях колишнього СРСР та його сателітів активна й агресивна пропаганда Кремля, промиваючи мізки, підняла цілу армію «вати».

У своїй реакції на вбивство Нємцова російське суспільство розгублене й перелякане. Вражає різноманіття версій відповідей на запитання «кому вигід­­но?». Кожен може вибирати на свій смак: від українських націо­налістів і «світових маккейнів» до патріотів-стрєлковців і кадировців, від геерушників й антилібералів до Путіна й Мєдвєдєва. Коротше – на руку всім. Недарма ж Гліб Павловський – прокремлівський політолог одесь­­кого розливу – одразу озвучив приховану погрозу: «Той, хто їде – не куди-небудь, а на Черво­­ну площу, вбивати колишнього члена уряду РФ, обличчя опозиції – під ліхтарем і відеокамерами Кремля, – вдається до політичної демонстрації. Це є звернення до країни і влади, не слабше від президентського звернення. Не почути його й не відповісти на нього буде собі дорожче». Певно, ті кому адресоване це «звернення», вже готують відповідь?

Читайте також: Світ про вбивство Нємцова: Ми не дізнаємося правди, доки Росією керуватиме Путін

Єдине, про що російське су­спільство уникає говорити: вбивство Нємцова та його наслідки жодним чином не змінять перебігу подій у РФ. Як і колись смер­­ті Політковскої, Маґнітско­­го, Новодворскої та багатьох інших. Бо це суспільство у глибині душі боїться змін і не хоче їх. Хіба що тільки як прийде до влади якийсь новий «барін» і запропонує «оттепель» або «перестройку». Страшно й незвич­­но порушити усталений порядок, хай навіть зі щодалі сильнішим присмаком в’язниці. Та й для чого? Мотивація до змін відсутня. Усі верстви російсь­­кого суспільства прагнуть залишатися зануреними в міфічні цінності, причому кожна у свої.

Політикум США та Європи продовжує небезпечну гру з Росією, позірно демонструючи самообман і нерозуміння реалій кремлівського курсу. Події в Україні примусили його бодай до якогось публічного визначення. З убивством Нємцова й підвішенням на волосинці жит­­тя Надії Савченко в нього залишається ще менше можливостей і бажання маневрувати.

Чи подасть Захід руку вбив­­ці? Подав і після Політковскої, і після Маґнітского. А після Нємцова? Поза сумнівом, що так. Тамтешні політики робитимуть усе, щоб не вважати Путіна вбивцею, бо Realpolitik вимагає й надалі мати з ним справу, говорити, потискати руку. Та навіть ця стратегія має свою межу, перетнувши яку й канцлер Меркель, і президент Обама ризикують потрапити в «ганебний список» лідерів світової історії.

Читайте також: Від холодної війни до гарячої

Хоч би яким було рішення Путіна щодо Надії Савченко, свій Рубікон російський президент перейшов у ніч на 1 берез­­ня 2015 року. Мости спалено, шляхів назад немає. Єдиний позитивний момент: примарні шан­­­­си на звільнення Надії. Ад­же неможливо перейти Рубікон двічі та ще й у тому самому напрямку.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Історія «тіньового бізнесмена» сталінської доби
    26 червня, Валерій Примост
  • Найефективніше допомогу витрачають у бідних країнах з адекватним управлінням. Але вона до таких не потрапляє
    26 червня, The Economist
  • Зустрів днями колишнього колегу, з яким іще до війни разом працювали на складах мережі супермаркетів «Брусничка».
    26 червня, Станіслав Васін
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено