Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 березня, 2015   ▪   Віктор Коваленко   ▪   Версія для друку

Дебальцевський щоденник. Майор Вакуленко

Тиждень.ua продовжує публікувати щоденнки офіцера 40-го батальйону Віктора Коваленка про бої на Дебальцевському напрямку у січні-лютому 2015-року
Дебальцевський щоденник. Майор Вакуленко

Заступник комбата 40-го батальйону з озброєння майор Олександр Іванович Вакуленко — другий з двох офіцерів, з якими я мешкав в кімнаті в базовому таборі — загинув у перший день припинення вогню за Мінськими домовленностями 15 лютого приблизно о 14:00 на східній околиці Дебальцевого. Ще вранці ми з ним розбирали завали нашої розбомбленої кімнати, намагаючись відкопати щось з особистих речей. А опівдні, отримавши наказ від командування Сектору “С”, він виїхав на позиції, щоб координувати дії загону Національної Гвардії, який вирушав на зачистку околиць міста від бойовиків. Загін Нацгвардії затримався з прибуттям у домовлене місце зустрічі, і це коштувало майору життя. Він з трьома нашими розвідниками прийняв бій проти утричі більшої за чисельністю диверсійно-розвідувальної групи противника.

Читайте також: Дебальцевський щоденник. Зник мобільний зв’язок

Як розповів очевидець-розвідник, що був в тій групі, вони в одному з тунелів під залізницею на північно-східній околиці Дебальцевого чекали на прибуття загону Нацгвардії (ми їх називали “нациками” й, чесно кажучи, багатьох з них не любили за прояви боягузства та недоречні «понти»). Але натомість до них з тунелю навпроти вийшли троє озброєних людей в камуфляжі з жовтими пов'язками на рукавах, що мали б означати українських бійців. Після короткої розмови, обміну паролями і запитань хто є хто, трійка у відповідь на фразу“Ми з 40-го батальйону” сказала: “Ну тоді, здавайтеся!” Миттю стало зрозуміло, що це замасковані бойовики, а над тунелем навпроти з'явилося ще з десяток бойовиків. Через якихось 3 секунди після ультиматуму хтось з групи противника прицільно вистрілив в майора Вакуленка з підствольного гранатомета. Той загинув на місці. Зав'язалася перестрілка, хтось кинув димову шашку. Один з наших розвідників (позивний “Каратель”) впав на землю, був поранений і потрапив у полон. Двоє інших бійців відступили перед силами противника, що переважали, й таким чином врятувалися. Відступаючи, вони також уникли зіткнення з бойовиками, що проїхали повз них у вантажівці на підкріплення диверсантів.

Загін Нацгвардії зрештою таки прибув на умовлене місце і кілька годин потому автомобіль командування Сектору “С” доставив нам до базового табору тіло Вакуленка. Ми з офіцерами віднесли його на 2-й поверх залізного павільйону й залишили там біля тіла загиблого днем раніше старшини 1-ї роти Валерія Єлєфтєріаді з позивним “Грек”. Понад 5 днів поспіль через блокування бойовиками траси на Дебальцеве-Артемівськ нам не вдавалося відправити тіла загиблих до моргу в Артемівську. Приміром, вантажівка УРАЛ з тілами раніше загиблих під Дебальцевим (в тому числі з нашого батальйону) потрапила під обстріл й на кілька днів застрягла у полі біля нашого віддаленого опорного пункту.

Читайте також: Дебальцевський щоденник. «Град на балконі»

За збігом обставин, в тому покинутому УРАЛі в полі за Дебальцевим лежало тіло 32-річного старшого лейтенанта Артура Міськіва — учня майора Вакуленка. Він дуже болісно переживав загибель Артура від кульових поранень в передостанній день перед оголошенням перемир'я. Кілька днів тіло Артура пролежало на морозі в нашому таборі, й якось уночі при світлі ліхтариків та під звуками розривів мін ми з майором ходили з ним прощатися. Я не міг уявити, що буквально через 2 доби не стане і самого майора, й мені доведеться нести його понівечене окривавлене тіло на носилках до залізного павільйону та знову підніматися тими страшними сходами, щоб проститися ще з одним бойовим товаришем.

Майор Вакуленко не склав зброю, а прийняв бій. Він віддав своє життя, як герой. Він є прикладом у тому, яким має бути офіцер української армії і як треба боронити Україну. Вічна йому шана і світла пам'ять!

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
вакансии товароведа в киеве, подробнее, sinoptik.com.ru/погода-белореченск-100577893
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено