Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 лютого, 2015   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Чи здатні столичні укриття рятувати життя киянам

Тиждень.ua вирішив перевірити стан київських бомбосховищ
Чи здатні столичні укриття рятувати життя киянам

Вдягаємо з товаришем респіратори часів Майдану, "озброюємося" ліхтариками і ломиком, і рушаємо досліджувати одне з "найпростіших укриттів". Семиповерхівка біля метро Берестейстка, схоже, уже зазнала "інспекції" - всюди висять вказівники з написом "укриття" (щоправда, на дверях висять замки, хто і коли їх мусить відмикати у разі тривоги - лишається загадкою - в іншому домі на Теремках до напису "Укриття" додавалася інструкція: "У разі небезпеки збити замок молотком"). Товариш розповідає, як кілька днів тому люто лаялися двірники, виносячи сміття з підвалу за наказом начальства. Побризкали стіни хлоркою - та й по всьому, підвал "готовий" до життя.

Якісна робота в тилу - не менш важлива, хоча й менш видима складова перемоги, аніж робота на передовій. Від потужного тилу залежить не лише забезпечення батальйонів усім необхідним, а й досить тривіальне питання, куди бійцям вертатися після війни, де їм жити та працювати. Одне з болючих на сьогодні "тилових" питань - це проблема цивільної оборони та стан захисних споруд і укриттів.

"Є розпорядження Кабінету Міністрів про перевірку захисних споруд, а саме тих, які працюють в особливий період, - розповідає головний фахівець управління організації заходів цивільного захисту головного управління ДСНС України в місті Києві, підполковник служби цивільного захисту Лесик Володимир Олександрович. - На сьогоднішній день стан захисних споруд оцінювався у нас як обмежено-готовий. Якщо брати сховища найпростішого призначення, то їх стан є задовільним".

За словами Володимира Олександровича, укриття можна розділити на дві категорії: перша - це сховища, протирадіаційні укриття, та швидкоспоруджені захисні споруди; друга - це споруди подвійного призначення та найпростіші укриття. Найпростіші укриття - це підвальні приміщення, цокольні поверхи - будь-які споруди, які можливо застосувати у разі небезпеки. Укриття подвійного призначення - скажімо, підземні автопаркінги, метрополітен, підземні переходи - словом, будь-які заглиблені приміщення. Найпростіші укриття типу підвалів захищають у разі, коли немає прямого враження.

Обмежено-неготові

Доступ до замкненого укриття все ж таки є: там, де вхід із вулиці, спиляно одну з ґраток, тож у отвір може пролізти людина. На очах туди спритно проникає безхатько. Інший вхід до того ж підземелля - з під'їзду. Замок там висить "для декору", насправді ж масивні двері абияк забиті цвяхами. Злегка підчепити їх ломом - і заповітну "браму" відчинено. Ядучий сморід було чутно ще на сьомому поверсі. Схоже, десь у підземних лабіринтах сконала якась нещасна тварина - респіратори не рятують, хлорка, якою було оброблено стіни - теж. Підлога і сходи вкриті шаром битого скла, гнилого шмаття та екскрементів. В одній із зал - броньовані двері без замочного отвору. В інших "апартаментах" - щось штибу поличок із каструлями - вочевидь, помешкання безхатьків. Проте з точки зору архітектури, це укриття видається надійнішим за безліч інших - тут є бетонні перекриття, а також багато виходів: у випадку, якщо будівлю буде зруйновано, шансів опинитися у пасці тут буде суттєво менше. Якщо, звісно, завчасно познімають замки...

"Офіційно рівень готовності захисних споруд оцінюється як "готові на 80%", або "обмежено-готові", - розповідає Іван (ім'я змінене), фахівець із цивільної оборони, що погодився на анонімну розмову.  - У реальності все набагато складніше. Взагалі, ці укриття були збудовані десь в 60-80-ті роки. Там застаріле обладнання. Там повинні бути вентиляційні установки, які можуть працювати у ручному режимі, повинна бути дизельна електростанція, але відверто кажучи, механізми здебільшого заржавілі, або ж просто не працюють."

Ситуація з цивільною обороною, зокрема з укриттями та сховищами у столиці, не краща, аніж була з армією до початку війни. Якщо не гірша - хіба ж могли миролюбні українці два роки тому у кошмарних снах припустити, що ця тема стане актуальною? Радянська система маніакально культивувала мілітарну культуру: школярі проходили навчання з евакуації у разі небезпеки, сховища і укриття були оснащені необхідною технікою, запасами консервів та питної води, і зазнавали регулярних перевірок. Сучасні ж українці впали у іншу крайність - легковажний, інфантильний пацифізм, за що зараз доводиться платити. За словами Івана, кошти на цивільну оборону з міського бюджету не надходили з 2010 року.   

Читайте також:  У Харкові 90% укриттів готові до використання – міськрада

"Існує наказ МНС №653 - інструкція щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, - розповідає він. - Там детально викладено, що повинно бути, коли і як мають здійснюватися перевірки, але цим майже ніхто не займався. З радянських часів там мали би бути захисти індивідуального захисту - протигази, комплект ОЗК або Л1, інструкції щодо їх використання, пристрої дезометричного контролю, хімічної розвідки та інше. На жаль, після розвалу Союзу все це де було розкрадено, де згоріло... Зараз там, де мають бути запаси протигазів - їх нема. Якщо десь і є, то вони або застарілі, або років 12-15 за термінами підлягають списанню. Що вони є, що їх нема".

За лютий-березень споруди мають пройти повністю технічну інвентаризацію. Процес  триває, проте, за словами фахівців, результати не дуже втішні. "Так, за паперами укриття розцінюється як "обмежено-готове", заходиш всередину - а там голі стіни! - розповідає Іван. - Вентиляції немає. Єдине, що збереглося, це двері, і то, гума на них або відсутня, або вже непридатна до використання - приміщення не може бути герметизоване. Ручні електровентилятори теж в далекому від ідеального стані: масло витекло, вони заржавіли. Водонапірні баки - у кожному сховищі повинен бути запас води - теж бувають проржавілі, бувають сухі, запасу води в них немає".

"П'ятирічка за два місяці"

З Володимиром Олександровичем ми зустрічаємося після робочого дня. Як багато попередніх і наступних днів, він на порядок продовжений. На столі височать стоси паперів - то все документація, що стосується стану укриттів та сховищ різних районів Києва. У найкоторші терміни та документація має бути опрацьована, а необхідні заходи щодо приведення приміщень до стану готовності - вжиті. "13 лютого закінчилася перевірка стратегічних об'єктів, сьогодні третій день, як почалася перевірка захисних споруд, - розповідає Володимир Олександрович. - Вона триватиме до 30 березня, ми побачимо результати та наші слабкі місця".

Читайте також: ДСНС: 41% об'єктів цивільної оборони не готові до використання

Відповідальність за стан укриттів і сховищ ДСНС розділяє з КМДА, а саме - з управлінням із питань із надзвичайних ситуацій при департаменті благоустрою. Саме вони доручили ДСНС здійснити перевірку захисних споруд. "Ми з ними співпрацюємо, намагаємося вжити всіх необхідних заходів, співпрацювати з усіма ЖЕКами, - розказує підполковник. - На тих ділянках, де поблизу немає захисних споруд і метрополітену, то там уже будемо вирішувати питання щодо приміщень, заглиблень, можливо, у разі загострення ситуації,  будуватимемо нові швидкоспроруджувані сховища. Зараз комісія МНС працює щоденно, надає вказівки кожному з підрозділів. Щодня ми зустрічаємося, ділимося інформацією, аби все привести до ладу. Адже років уже 20 ніхто нічого не робив, ніхто коштів не виділяв, мовляв, "нам це непотрібно".

Побачене на власні очі (а також ніс) змушує сумніватися у якості подібних "інспекцій" - це в жодному разі не камінь в город працівників ДСНС, а, швидше, у те, як налагоджена сама система. Хочеться вірити, що ця перевірка була не остаточною для горезвісного будинку.

Як відомо, укриття бувають трьох видів власності: державні, комунальні і приватні. Останні також становлять проблему: "Більшість зі споруд, які не готові - це приватні - запевняє Володимир Олександрович. - Деякі з них непридатні, затоплені ґрунтовими водами, а приватний підприємець не хоче робити технічне обстеження даної захисної споруди, адже це вимагає коштів. Таку споруду часто треба обстежити і списати, або перевести у інший статус, вона більше не годиться - у неї порушена герметизація, і для її відновлення знадобиться значно більше коштів, аніж на побудову нової захисної споруди".

Читайте також: Громаді Кіровограда повернули незаконно привласнене бомбосховище

Є й інший аспект цієї проблеми: деякі нові власники колись державних приміщень по-своєму розпорядилися підземними приміщеннями. "Взагалі-то укриття заборонено здавати в оренду, - розповідає Іван. - На жаль, не поодинокі випадки здачі укриттів підвального типу під спортзали, заклади харчування тощо. Внаслідок цього деякі захисні споруди втрачали свої властивості. Скажімо, вони знімали шлюзові двері і ставили звичайні - "бо це некрасиво". Проводили модернізацію і переобладнання внутрішніх приміщень, прибрали обладнання, яке там стояло. Тобто, якщо в 90-х роках воно було взято в оренду, то на даний час воно втратило свої властивості. Тепер воно може використовуватися тільки як найпростіше укриття - там можна пересидіти артобстріл, але не факт що ви виживете. Снаряд може пробити перекриття, вибухнути всередині і буде... "кілька в томаті".

За словами фахівця, коштів для відновлення обладнання катастрофічно бракує . "Для заміни тієї ж гуми на захисних дверях. Скажімо, двері повинні витримувати навантаження розрахункове, і мати герметичність. Але у зв'язку з тим, що гума дуже стара, а подекуди й зовсім відсутня, вони герметичність не тримають, дуже багато дверей заржавілих" - говорить він.

З державною власністю трохи краще, ніж з приватною чи комунальною: приміром, корпуси Києво-Могилянської Академії слугували свого часу військовою школою, тож не дивно, що там з укриттями тут усе гаразд: бункер досі зберігає назву "Бункер" і слугує арт-простором, проте металеві масивні двері та міцні бетонні перекриття свідчать про те, що приміщення готове служити за своїм первісним призначенням. Тут же численні системи вентиляції, винесені окремо за межі будівлі. Також із бетону, аби встояти у випадку руйнації будівлі. Стіни прикрашені патріотичним графіті із зображенням Шухевича, в одній із зал складені стільці. Інше підвальне приміщення Могилянки часто слугує базою для репетицій молодих музикантів - акустика гарна... Загалом, укриття під навчальними закладами та лікарнями перебувають у найбільш доглянутому і придатному до існування стані.

Проінформований - озброєний

Окрема тема - укриття під урядовими будівлями. "Найкрутіше сховище, що я бачив, це в КМДА! - розповідає приятель, що жив там під час Революції Гідності у складі загону Самооборони. - Там трьохповерхове підземне приміщення з усіма зручностями, навіть душ є!" За словами бійця, підземелля з міської адміністрації мають чимало виходів - зокрема в метрополітен, до дніпровських схилів та до інших адміністративних будівель. Каже, що під час боїв на центральній площі столиці існував "план "Б" - проникнути по підземеллям до інших урядових будівель, аби зняти з даху снайперів. Звісно ж, на картах ці сховки не позначені, але товариш запевняє: у разі реальної загрози усі замки і двері будуть змітатися. Так само, як і зміталися під час Майдану.

Втім, віп-особи беззахисними не залишаться: якщо згадати масову параною з приводу можливого "армагедону" в 2012 році, "в тредні" були закупівля свічок і солі, а також - тим, хто міг собі дозволити - будування приватного бункеру. Задоволення мати приватний сховок із кількома виходами, автономною системою кисневого постачання та всіма зручностями, не таке вже й дороге - близько мільйона гривень.     

Із позитивних факторів слід відзначити появу інтерактивної карти найпростіших сховищ та укриттів на офіційному сайті КМДА. Мапу можна знайти за посиланням http://kievcity.gov.ua/content/zahyst-naselennya.html. Там же можливо скачати документ зі переліком більшості адрес укриттів - варто знайти у списку лише потрібну вулицю (вони вказані в алфавітному порядку). На сайті ж висить доволі детальна інструкція, як діяти у випадку загрози - увімкнути радіо і телебачення, слухати вказівки в ефірі або ж дослухатися до команд гучномовця, що лунатимуть після звуку сирени. Є сенс заздалегідь дослідити шляхи та ступінь їхньої запущеності/готовності, рівно як і подбати про "тривожну валізку". Адже як відомо, спасіння потопельника - справа рук самого потопельника. Ні держава, ні приватні власники не подбають про безпеку краще за самих громадян. Загальна підготованість, проінформованість і знання реальної ситуації можуть стати не гіршим запобіжником проти ворожої артилерії, аніж ракетні комплекси абощо. Це, швидше, суто кармічні закономірності, аніж норми цивільної оборони... 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено