Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 лютого, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Врятувати офіцера Савченко

Майже місяць тривають одиночні протести під російською амбасадою в Парижі, з вимогою звільнити Надію Савченко. До студентів долучилися деякі університетські викладачі. Росіяни чи не щодня викликають поліцію.
Врятувати офіцера Савченко

Поза очі, російську амбасаду в Парижі називають бункером. Не дивно, що прізвисько прижилося: сіра, масивна будівля якнайкраще втілює дух та атмосферу Холодної війни. Час ніби не владний над цим куточком фешенебельного паризького кварталу. Варто зупинитися та трохи постояти-помріяти, як представники російської дипломатичної місії не забаряться викликати поліцію. Нервова робота в дипломатів! Ось і зриваються посланці Російської Федерації на поодиноких перехожих, які вирішили подихати свіжим повітрям у них під вікнами.

“Ідея була не в тому, щоб нас було багато, а в тому, щоб ми стояли довго, » - пояснює Тижню сенс мовчазної акції Володимир Когутяк, голова Спілки Українських студентів Франції. - Ми приходимо по дві-три людини на день. Мовчки стоїмо, на відстані один від одного, без прапорів чи плакатів, але з чимось, пов”язаним із Україною. Стрічкою, тризубом, інколи — жовто-синім шаликом. Все інше заборонене, бо вважалося б пікетом й вимагало б спеціального дозволу.”

За словами Володимира, російські дипломати поділяються на дві групи: ті, хто приходить і починає вмовляти, що “результату з цього ніякого не буде”, і другі, агресивніші. “Вони кричать на нас, весь час викликають поліцію, - розповідає Володимир. - За чотири години, можуть приїхати дві або навіть три перевірки! Кожен раз документи, обшук, дзвінок до префектури, виснажливі дебати, чи ми маємо право тут стояти, з російського боку - погрози, залякування”... Але хлопці та дівчата не піддаються. Не поступаються російському тискові, так само вперто, як Надія Савченко, звільнення якої вони домагаються. З тою відмінністю, що французька поліція, на відміну від російської, чітко працює у правовому форматі.

Читайте також: ООН закликає негайно звільнити Надію Савченко

“Поліція приїздила з півсотні разів, - розповідає віце-президент Союзу Українських студентів  Анастасія Фомічева. - Інколи стражі порядку довго наполягають, щоб ми пішли, але силою не виганяють, бо не мають права.” Російська дипломатія, натомість, не втрачає надії позбутися небажаної варти. “Один вибіг до нас, почав розпитувати, навіщо ми тут, - розповів Тижню Володимир Кугутяк. - Я пояснив, що за Савчинко, і почув пораду “не переживати, бо все буде добре”. Біля мене стояв друг, якій працює в Сенаті, Контан Гійман, і він спитав працівника посольства: чому Савченко утримується на їхній території? Працівник  посольства побіг до приміщення, через 5 хвилин вибіг зі статтею з Вікіпедії, і каже нам: "Ось, що би ви знали що вона накоїла!"

Крім студентів, мовчазний проект підтримують і деякі викладачі паризьких вишів, зокрема, філософ та есеїст Філіп де Лара. “Я прийшов із жовто-синьою краваткою, в якій колись одружувався, - розповів він Тиждень.ua - Встав під деревом із книгою Андрія Куркова “Лагідний янгол смерті”. Поліцейські були до мене чемні, а дипломати — байдужі”... Отже, раз на раз не припадає. Але помітно, що мовчазна протестна присутність під посольством росіянам не подобається.

“Кожен день думаю про Надію та не бачу, що ми, прості люди за кордоном, можемо зробити для неї, - каже Марія, перекладач із багаторічним стажем. - Звернутися до Римського папи як до миротворця? Але католицизм не в пошані у господарів Кремля. Писати, щодня, листи до московської в”язниці? Вони Надії пошту не віддають, і навряд чи листоноші адекватно інформують владу про правдиві обсяги листів до Савченко... Що залишається? Звернутися до Дональда Туска, щоб він, від імені Європейського Союзу, домагався звільнення Надії”...

У пошуках ефективності, паризькі українці щовечора збираються на невеличкий флеш-моб, на мосту Альма, в цьому випадку — під майбутнім російським культурним центром на берегу Сени. Вимоги звільнити Савченко можна побачити і в метро, і на стіні Міністерства закордонних справ, і на мосту Александра ІІІ — помпезному символі російської присутності в Парижі. Але...

Хоча Франсуа Олланд і хвалився журналістам, що особисто наполягав, у розмові з Путіним, на звільненні Савченко, віз і нині там. Доля Надії, в контексті Мінської угоди, за фактом пріоритетом не є. Її приклад надихає бійців на передовій та скромних тиловиків на подібну ж затятість: роби, що можеш, і будь що буде. “Нова українська ідентичність формується у протистоянні — до війни, до авторитаризму, до корупції та до “русского миру”, - написав цими днями часопис Le Mond. Надія Савченко, волею долі та за власним вибором, постає українською Жанною д”Арк. Самотньою та непереможною.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.