Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 лютого, 2015   ▪   Лесь Терен   ▪   Версія для друку

«Отдих на зло»

Наближення весни завжди було специфічним періодом для Криму. Потенційні курортники починають накопичувати на літній відпочинок, а туроператори укладають перші конт­ракти.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (379)
від 19 лютого, 2015
«Отдих на зло»

Зазвичай у цей сезон російська преса в інтересах російського ж турбізнесу (себто сочинських конкурентів Криму) рясніла байками про «неспокій» і «небезпеку» в українському Криму. Оскільки тепер Ялта годує той самий путінський бюджет, що й Сочі, нинішнього року страшилки затихли. Але й без них кримському «уряду» непросто заманити гостей до тієї некомфортної важкодоступної резервації, на яку вони перетворили курортний край. Через брак іншої мотивації тамтешній «спікер» Константинов у середу запев­­нив, що курортники приїдуть відпочивати до Кри­­му «на зло» західним сан­к­­ціям. Відпочивати «на зло» – рідкісне вміння, доступне хіба що Константинову.

Утім, зазивали розрахову­­ють не лише на росіян. Усвідомлюючи крах сезону-2014, кримська «міністерша туриз­­му» Юрченко вдячно згадує ті півмільйона українських туристів, що торік не гидували поніжитися на кримських пляжах, доки їхніх спів­вітчизників із півострова арештовували, катували й виганяли з домівок. Не маючи сумніву, що українці звикнуть до відпочин­ку в «закордонному» Криму, «міністерша» зазначає: «І я нє просто вєрю, я знаю, што прідьот то врємя, коґда Крим будєт так же вострєбован украінскімі турістамі, как ето било всєґда». Хай там що мала на увазі промовиця, її спіч видається пророчим. Бо ми теж певні, що колись півострів буде знову широко затребуваний українськими туристами, після того як його поверне собі Українська держава.

Читайте також: «По многочіслєнним просьбам трудящіхся»

Тезу тісного зв’язку з українським материком підтверджує й російський депутат Шинґаркін, що цього тижня обурювався в кримському «совміні» обмеженням поставок води Північнокримським каналом. Ображено назвавши це «нарушенієм прав человєка» та «уґрозой справєдлівості», елдепеерівець зауважив, що Дніпро витікає з Росії (й, отже, мусить задарма напувати кримських окупантів через збудований Україною канал). Дивно, що цей «правозащітнік в штатском» не згадав про головну «несправедливість»: Росія не здатна перекрити Дніпро на кордоні, як газову трубу.
Заманювати в Крим слід не тільки туристів, а й інвесторів. Перспективи цього видаються примарними не лише з огляду на санкційний статус півострова, а й через розгул державного грабіжництва, знаного як «націоналізація». Відібравши в приватних власників Крименерго, Кримхліб, Кримгаз, філіали Укртелекому, ПриватБанку й купу інших ласих підприємств, «прем’єр» Аксьонов ще на початку тижня грозився привласнювати все, що захоче, і далі. Але, вочевидь, російські казначеї натякнули кримським «браткам», що царська кишеня не бездонна і настав час замислитися про залучення позабюджетних коштів. Тож через три дні Аксьонову довелося розвернутися в протилежному напрямку й заявити, що тепер він не тільки не планує нічого більше «віджимати», а й із 1 березня взагалі скасує процедуру «націоналізації», щоб не лякати інвесторів.
Поряд з отим зреченням від звичного ремесла «бригадира 90-х» «глава» Криму відзначився ще й публічними філософськими розважаннями з приводу Дня закоханих. Не заглиблюючись у бригадирську філософію, коротко підсумуємо: Баба-Яга, як завжди, проти. Понад те, вона вважає іноземний культ валентинок однією з причин тих бід, що огорнули Україну. Ось до чого можуть довести плюшеві ведмедики й червоні серденятка!

Але новий антивалентинівський тренд просякнув іще не все. Керченський істо­рико-археологічний музей, наприклад, запропонував відвідувачам май­стер-клас із малювання валентинок розплавленим чорним і білим шоколадом. Не вбачатимемо в цьому ні демонстративного заперечення продовольчої кризи, ні при­­хо­ва­ної критики низькосортності російської кон­­­­дитер­­ки, яка годиться хіба що на фарбу чи за­маз­­ку. Бо насправді це сумний приклад того, як бюджет­­ним закладам культури доводиться викручуватися, щоб залучати відвідувачів в умовах, коли державі (тим паче чужій) немає до них діла.

Читайте також: Люди як небажаний додаток до території

Нові свята вимагають нових традицій святкового столу. Увесь тиждень лихоманило дві славетні виноробські фірми Криму: ялтинську «Масандру» й судацьку «Сонячну Долину». У «Масандрі» (що ще в березні була привласнена путінським аналогом ДУС) на «зборах трудового колективу» в присутності бойовиків «самооборони» знято незмінного з 1987 року директора. А про «Сонячну Долину» оголосили, ніби вона взагалі припинила виробництво. Дирекція підприємства спростувала це, але некролог пролунав від самого «міністра економічного розвитку», а такі особи не роблять випадкових заяв. Не біда: місце кримських вин посяде російська горілка. Фірма з чарівною назвою «Кристалл-Лефортово» починає розлив оковитої «Тельняшка» в Бахчисараї, обіцяючи, що тут вона буде дешевшою, ніж у Росії. У світлі цього видається слушною свіжа ініціатива кримських медиків про відродження скасованих ще в 1992-му витверезників. Витверезіння в усіх сенсах – це те, чого значна частина кримського суспільства потребує, на жаль, уже давно.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено