Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 лютого, 2015   ▪   Олена Стяжкіна   ▪   Версія для друку

Брейгель, Альба та Нідерланди

За рік до смерті Пітер Брей­гель-старший написав картину «Сорока на шибени­­ці». Мирний, просякнутий сонцем літній пейзаж. Селя­­ни завзято танцюють. Їм радісно, їм добре і спокійно. Щоправда, танцюють вони біля шибениці. Звик­­ли вже. Катують і карають так часто, що це не відміняє танців. А що? Таке життя.
Матеріал друкованого видання
№ 4 (376)
від 29 січня, 2015
Брейгель, Альба та Нідерланди

На шибениці сидить сорока. Дивиться на селян. Їй цікаво. У неї місія. Вона спостерігає. Потім доносить. Ті, кому доносить, вішають тих, на кого доносить. І все йде своїм ходом.

Біограф Пітера Брейгеля писав, що художник дуже любив цю картину. Можливо, вважав найкращою. Заповідав її коханій дружині. Бо сподівався, що шибениця колись спрацює про­­ти… сорок-донощиць, що наста­­не для них кара… Така кара, яку вони своїм служінням тирану й деспо­­ту сповна заробили.

У цієї історії є контекст. Його ім’я – герцог Альба, іспанський воєначальник, посланий Філіпом ІІ, щоб знищити «недопалених єретиків» у Нідерландах.

Альба був видатним імперцем. Сьогодні у твіттерах його назвали б «упоротим». Чого варта лише фраза-настанова з його лис­­та: «Набагато краще шляхом війни зберегти для Бога й короля державу збіднілу та навіть розорену, ніж без війни мати її у квітучому стані для сатани та його посіпак».

Досвідчений полководець дон Фердінанд Альварес де Толедо, герцог Альба, іспанський гранд і католицький фанатик, виявився нездатним розібратися, що відбувалося в країні, яку він мав «усмирити». Може, саме то­му так затято й натхненно руйнував нідерландські міста і села. Власноруч підписав 18,6 тис. смертних вироків. Були дні, коли Альба карав на шибениці 30–40 людей.

Читайте також: Уявні спільноти і реальні трагедії

Сто тисяч подалися в еміграцію. Ті, що залишилися… По-різ­­­­­но­­му було з ними. Брейгель, приміром, і далі малював. У 1566-му створив «Побиття немовлят». Картину, де був не Віфлеєм, а фламандське село, куди зайшли озброєні та жорстокі іспанці. А в ньому беззахисний, переляканий і не готовий до спротиву народ. Трохи байдужий. Такий, як є. Художник співчував, жалів, не засуджував.

Були, звісно, й інші «брейгелі». Малювали карикатури, писали памфлети. Опирались, як могли. Щоб винищити їх, герцог Альба наказав закрити всі друкарні, заборонив студентам навчатися будь-де, крім католицьких університетів Іспанії, і, звісно, знищував книжки. А ще системно та безжально вбивав проповідників, а згодом і простих бюргерів.

Альба вважався аскетом і фанатиком служіння іспанській короні. Однак після смерті з’я­­су­­валося, що матеріальне становище його родини значно поліп­­шилося за ті роки, коли він конфісковував майно голландців. Ні, Альба не був примітивним грабіжником. Просто війна – це завжди спосіб наживи. І завойо­­вники збагачуються за допомогою прославляння короля, суцільного насилля та правильних слів про віру та єретиків.

І дехто з тих, хто залишився у своїх містах та селах, так і жили у страху та болю, на все зголошуючись та всьому підкорюючись. Хтось навіть став опорою режи­му. Бо весь терор Альби базувався на чутках і доносах, які робили свої проти своїх. Сороки, сороки, сороки...

От їх Брейгель і заповідав повісити, як настане час. Нетолерантний був художник. Щирий, але нетолерантний.

Та й голландці з часом ставали дедалі менш терпимими до іспанців. Вони перестали грати за чесними правилами, почали знищувати полонених і навіть віддавати їх на розтерзання натовпу. Оскверняли релігійні зображен­­ня католиків і катували іспанських священиків. Голландці вдавалися до псевдопереговорів, на яких парламентери зустрічалися з іспанськими полководцями тільки для того, щоб вистрелити їм у груди. Обіцянки, які тепер давали іспанцям, взагалі нічого не коштували. А погрози «корони» перестали діяти. Осаджені в Харлемі на пропозицію «здатися» відповіли: «Поки ви чуєте за стінами міста нявкання котів і гавкіт собак, ми живі та боремося. Але коли й цього не буде, кожен із нас відріже собі ліву руку і з’їсть її, щоб правою битися за свою віру і свою країну». Харлем упав. Однак не від штурму, а від голоду. Що поставило під великий сумнів силу іспанського війська.

Читайте також: Про що ми мовчимо в окупації

Під час облоги Лейдена – голландського Маріуполя – містяни та селяни прийняли рішення своїми руками зруйнувати дамби, які століттями будували їхні діди й прадіди. Наприкінці вересня, коли осінні вітри здіймали хвилі на ріках Маас та Іссель, люди розбили дамби та відкрили шлюзи. Збентежені іспанці побачили, як суша навколо них стає морем, на якому з’я­вля­ються голландські кораблі. Іспанське військо відступило, а голландці підійшли до самих воріт Лейдена на вітрильниках.

Герцог Альба волів битися з герцогом Вільгельмом Орансь­ким. І вважав, що б’ється саме з ним. А перемогли його гези. «Босяки», як їх називали при іспанському дворі. Люди, геть не пиш­­но вдягнені, як було прийнято в Іспанії. Не жебраки. Просто бюргери. Протестанти.

Пітер Брейгель не дожив до того часу, про який іспанський хроніст написав: «Після низки безплідних перемог Альба був зму­­шений покинути Нідерланди».
Зауважте: «Після низки безплід­­них перемог»…

Біограф Брейгеля каже, що останньою роботою художника була картина «Торжество прав­­ди». Проте до нашого часу вона не збереглася. І ніхто точно не знає, чи існувала коли-небудь...


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено