Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 січня, 2015   ▪   Василіса Маринник   ▪   Версія для друку

Година вперед, час назад

«Котра година?» – поцікавився супутник-донеччанин у сімфе­­ропольському поїзді під час моєї літньої мандрівки до анексованого Криму. І тут-таки нагадав: «О, треба ж перевести годинник». Відтак пожартував: «А день переводити не треба?» й докинув: «Тут навіть час іде вперед».
Матеріал друкованого видання
№ 1 (373)
від 15 січня, 2015
Година вперед, час назад

Тут навіть час іде вперед… На межі 2014–2015-го ці слова раз по раз виринали в пам’яті. Бо ситуація натякала, що він рухається якраз у протилежному напрямку.

Грудень ознаменувався відключеннями світла, коли більші­сть кримських вулиць занурилась у пітьму, – це нагадувало апокаліпсис. Дехто виносив у двір завбачливо приготовані на свята продукти (холодильники-бо теж не працювали) й готував шашлики. Відірвавшись від зомбо­ящиків, сусіди знайомилися між собою, чоловіки підкидали у вогнища сухе бадилля, молодиці гріли руки. І ті, й ті сварили владу. Яку, чию? Будь-яку.

Коли за п’ять днів до Нового року Укрзалізниця скасувала всі поїзди в Крим, президент сказав, що немає ніякої блокади. Що це лише засоби безпеки. «Якої безпеки? А що роблять прикордонники?» – обурились одні. Інші сказали: «Так і треба. Хай відчують, як жити без України». Перші заперечили: «Ватніки на материк не їздять. Їздять ті, для кого Україна – єдиний натяк, що десь поруч існує нормальне життя. І тепер у них відбирають можливість там бувати й спілкуватися». Перші сказали: «Егоїсти, пам’ятайте, що в Україні – війна. І Півднем прокотилася хвиля вибухів. І біля Перекопу російські військові». «До чого це все?» – запитували перші, не вірячи, що українська влада може робити щось з огляду на раціо. «А ви замисліться...» – багатозначно відповідали ті, хто в це вірив.

Вихід із поїзда в Новоолексіївці, що на Херсонщині, таксі за 100 грн із людини до українсь­­кого прикордонного посту біля Чонгару, кілометрові черги на кор­­доні, вітер і холод, заповнення імміграційних карток, піший похід близько 5 км буферною зоною до російського блокпосту, знов чекання на холоді й, після всіх формальностей, авто, яке довезе до пункту призначення. Чиє авто? Рідних, які вирушили у відповідь на дзвінок. Якщо ні, шукай інші варіанти. Уся процедура триває не менше ніж 5 год. Бувало й по 10.

Читайте також: Півострів несвободи

Ті, хто планував їхати для святкувань на материк, у цей час вистоюють черги на сімферопольському вокзалі, аби здати квитки. Закрадається питання: для чого він тепер у місті потрібен?

У новорічну ніч дехто із кримських господинь виставляє на стіл торт із кремовим написом: «Путін – х..ло». Дехто дивиться в інтернеті привітання Порошенка, який наостанок промовляє фразу трьома мовами, зокрема кримськотатарською та російською. «Гарно, – думають глядачі півострова, – але шкода, що він нічого про нас не тямить. Інакше на кілька днів раніше на прес-конференції не обіцяв би «особ­ливих підходів» до тих, хто в Криму прийняв російське громадянство».

У цей час росіянин із Росії Алєксандр Полтавскій піднімається на гору Роман-Кош, аби в найвищій точці Криму встановити український прапор. У відзнятому ролику бажає українцям «вигнати терористів і почати мирне будівництво». Дме сильний вітер, і слова його ледве чути.
Це відбувається о першій ночі за теперішнім офіційним кримським часом, опівночі за київським. Тієї самої миті в небо над півостровом ударяють сотні салютів. Подекуди лунає «Слава Україні! Героям слава!».

На православне Різдво у кримських храмах УПЦ КП (тепер їх уже не 15, а 9) під час літургії, як і завжди (часто наражаючись на провокації), читають молитви за єдину Україну та її армію. Муфтій мусульман Криму засуджує теракти в Парижі. На тлі того, що чимало кримських татар вітають співвітчизників-християн із народженням Ісуса й дехто навіть слухає спів маленьких колядників, ще сумнішими бачаться заклики певних осіб друкувати карикатури на проро­­ка Магомета в усіх демократичних ЗМІ.

Читайте також: Крим - розбита вітрина

Жиріновскій пропонує перейменувати Крим на Тавриду. Севастополь планують відділити від решти півострова кордоном. 2015-й настає як обіцяне завершення «перехідного періоду». «Республіка Крим» переходить у російське законодавче поле. З усіма наслідками. Для тих, хто не зробив паспортів РФ. Для тих, хто звик тримати в руках не самі тільки рублі (у Криму тепер обмінники мусять перейти на чорний ринок – законно обміняти гроші можна тільки в банках із заповненням купи документів). Для дрібного бізнесу: чимало підприємців через черги в податкових не встигли перереєструвати свій бізнес до 1 січня й не можуть вести його надалі. Міркують, чи варто продовжувати: націоналізація, чи то пак конфіскація, приватних підприємств у Росії – випадок нерідкісний. Ринок упевнено чорнішає, а «вільну економічну зону» (статус, наданий Криму Путіним наприкінці листопада) небезпідставно починають називати «зоною, вільною від економіки».

Керченську поромну переправу раз по раз закривають через негоду. На тлі скасувань першосічневих авіарейсів із Москви й Санкт-Петербурга до Сімферополя стає зрозуміло: Крим перестає бути півостровом – тепер він самотній острів, котрий під волання штормових попереджень дрейфує в невідомому напрямку. Чи у відомому? Вступаючи у 2015-й, слід замислитись, яким він є для цього регіону насправді: 1992-м? 1939-м? 1917-м?

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено