Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 січня, 2015   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Інформаційне сміття

Як не заплутатись у мережах фейків і штучно створеної паніки
Матеріал друкованого видання
№ 52 (372)
від 25 грудня, 2014
Інформаційне сміття

Нинішня війна на Донбасі має таку агресивну інформаційну підтримку, як жодна донині. І цей фактор у 2014 році став для перебігу конфлікту вирішальним, бо ж саме від нього залежав успіх початкової стадії агресії.

Без інформпідготовки загін російських диверсантів Іґоря Стрєлкова навряд чи досягнув би успіху та розпочав справжню війну. Саме масова істерія, яку розпалили навесні провокатори у східних областях, стала добрим ґрунтом для антиукраїнського путчу й подальшого насильства. Україна, на жаль, не змогла роз’яснити своїм громадянам усю небезпеку масових заворушень та їх наслідків. Не достукалася до населення Донбасу й не переконала його не підтримувати російського вторг­­нення.

Події вже довели, що РФ не мала наміру приєднувати регіон до себе, лишень банально використала його мешканців як гарматне м’ясо. Але брехня російських провокаторів виявилася переконливішою за правду, яку від початку обґрунтовано намагалися доносити до жителів Сходу українські політики та журналісти. Війна довела не тільки потужність російської пропаганди, а й узагалі виявила тотальну засміченість українського інформаційного простору та безпорадність громадян. З’ясувалося, що багато вельми освічених та цілком адекватних людей часто користуються дуже сумнівними джерелами інформації і посилаються на ресурси, створені спеціально, щоб поширювати в мережі фейки – свідомо вигадану інформацію, яку проросійські сили використовують для провокацій та збурення паніки. Часто такі фальшивки не містять відвертих антиукраїнських меседжів, тому їх тиражують навіть авторитетні вітчизняні ЗМІ. Але насправді вони також грають на руку агресору і є різновидом інформаційної зброї, бо псують репутацію наших медіа, породжують зневіру й відчай серед читачів, роздмухують конфлікт усередині суспільства, заважаючи об’єднанню громади перед загрозою іноземної агресії.

Читайте також: Західна громадська думка напередодні війни

Достатньо просто згадати панічні спалахи навесні, коли мало не щодня в мережі лавиноподібно поширювалася інфор­­мація про російські танки, які нібито вже помічені на околицях Донецька та Луганська. Щоразу інформація виявлялася брехнею, але все одно повторювалася в соціальних мережах, її підхоплювали окремі ЗМІ, які постили все підряд у гонитві за відвідуваністю сайтів. Звичайно ж, коли російські танки й справді з’явилися на Донбасі, ця інформація відразу викликала скептичне ставлення та недовіру багатьох українців, а дехто й досі вважає, що агресія РФ є міфом та вигадкою політиків і журналістів. Мовляв, у вас там від 1 березня їхні танки, набридло про це чути.

Улітку ті самі «зливні бач­­ки» використовували російські дезінформатори для поширен­­ня панічних чуток про величезні втрати українських військових. Після трагедії під Зеленопіллям у різних джерелах з’являлися оповідання про кіль­­ка сотень спалених живцем бійців. Після поразки під Іловайськом писали вже про тисячі трупів з українського боку. Така інформація не була підкріплена нічим, але ж розрахунок на панікерів спрацьовував і соцмережі починали розповсюджувати брехню.

Також стало «доброю традицією» і призначення «остаточного дня повномасштабного російського вторгнення». Нову дату початку війни встановлювали мало не щомісяця з посиланням на «авторитетні, але дуже секретні джерела» в Міністерстві оборони або навіть Адміністрації Путіна. Характерно, що такі формулювання не відштовхують читача й не спонукають його прискіпливіше ставитися до інформації в новинах.

Деякі веб-ресурси майже ціл­­ком складаються з неперевірених та відверто фейкових по­­відомлень, проте мають свою завж­ди аудиторію, яка постій­­но посилається на них, немовби забуваючи попередні прикла­­ди брехні. Таким є, наприклад, сайт http://kyiv.osp-ua.info, який регулярно розміщує статті з назвами на кшталт «Завтра вероятна масштабная провокация РФ, послезавтра – вторжение». Або ж http://uainfo.org, який прос­­то збирає неперевірені дані із блогів, часто не знаючи, хто є їх авторами й чи заслуговують вони на довіру. Цей ресурс не варто зараховувати до «фейкових», адже на ньому трапляється чимало правдивої інформації від блогерів, одначе у вінегреті, де факти перемішано з чиїмись фантазіями та плітками, домінують, звісно-таки, останні.

Читайте також: Як поводитися з Russia Today?

Поширюючи нісенітницю, кожен із нас може мимоволі допомогти ворогові, якому тільки й треба зайвий раз довести, що український медіа-простір забитий неправдою та напівправдою, а тому будь-яка інформація на ТБ чи в інтернеті не заслуговує на довіру. Кремлівським пропагандистам важливо переконати суспільство Украї­­ни, що її ЗМІ такі самі брехливі, як і російські, яким у нас не вірять і так. Мовляв, «усі журналісти брешуть, і ваші не кращі, в Україні немає наших солдатів, а ви про них весь час пишете». Тому вкрай потрібно ставитися до поширення інформації в інтернеті відповідально, навіть якщо ви маєте зовсім невелику аудиторію.

Як уникнути тиражування фейків? По-перше, користуватися тільки тими джерелами, що визнані за авторитетні й не розміщують неперевірених новин, змагаючись у швидкості. Звісно, фактчекінг не найсильніша сторона наших медіа, але ж є принаймні ті, хто не постить брехні свідомо. По-друге, не захоплюймося конспірологічними теоріями, хоч би якими правдоподібними вони здавалися на перший погляд. Якщо ви не знаєте джерела інформації напевне, будь­­те готові до того, що «інсайд» просто з нудьги вигадав ваш сусід, який годину тому стояв разом із вами в одній черзі до каси. По-третє, треба вчитись перевіряти інформацію. Дивитись альтернативні джерела. Не поспішати з поширенням паніки.

Гігієна інформаційного простору така сама важлива, як і гігієна тіла. Особливо в умовах війни. Слід пам’ятати, що сусідня держава цілком офіцій­­но витрачає мільйони доларів на роботу своїх пропагандистів. Але, дотримуючись простих правил, можна витримати інформаційний тиск пропагандистів і уникнути ворожого впливу.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено