Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

П’ять кадрових китів

Де брати молодих порядних патріотів-професіоналів із палаючими очима, які змінюватимуть систему? Як вони прийдуть на ці посади?
Матеріал друкованого видання
№ 51 (371)
від 18 грудня, 2014
П’ять кадрових китів

Почнемо з найголовнішого. В нинішніх умовах прийти їм буде важко. Давайте собі зізнаємося – за останні 9 місяців після втечі Януковича і переходу влади до опозиції, яка тепер сама стала владою, державна машина на рівні адміністративних посад змінилася мало. Та і в нинішньому складі Верховної Ради лише невелика частина депутатів реально пов’язує свої дії з інтересами  громадян. Фактично, можна стверджувати, що в нинішніх умовах достойного кадрового резерву у влади немає й без змін правил гри йому просто нізвідки з’явитися. Питання в тому, де його шукати, в яких університетах, школах, студіях. Відповідь же у тому, що перед пошуком необхідно забезпечити виконання кількох умов, без яких весь процес не матиме результату.

1. Насправді загнивання системи почалося ще тоді, коли було прийнято рішення про перехід до пропорційної виборчої системи із закритими списками. Саме вона, остаточно оформившись під час кампанії 2006 року, зачинила всі соціальні та кар’єрні ліфти для креативного поповнення державного апарату як на центральному, так і на місцевому рівнях. Тому, щоб вести мову про кадрові ротації в якісному сенсі, потрібно змінювати виборчу систему на пропорційну з відкритими списками, що дасть змогу привести у владу справжніх лідерів суспільної думки й узагалі людей, яким це потрібно. Ось, так би мовити, перший кит, на якому має ґрунтуватися резерв.

У нинішніх умовах достойного кадрового резерву у влади немає й без змін правил гри йому просто нізвідки з’явитися

2. Власне добір людей на посади. Як показує світова практика, найефективнішим є конкурсний підхід. Тобто будь-яка державна посада – від найвищої до найнижчої – повинна обійматися лише після проведення відкритого офіційного конкурсу. Тільки це покладе край кумівству та призначенням за знайомством. Адже варто розуміти, що за останні 10 років відбувся колосальний відплив професіоналів із державної сфери.

3. Мотивація хороших фахівців працювати в державній сфері, коли, наприклад, зарплата провідного спеціаліста тієї-таки Адміністрації президента становить близько 3,5 тис. грн? Якщо раніше люди йшли на держслужбу заради стабільної зарплати, пільг, а частина – заради корупційних можливостей, іноді навіть із подивом запитували: «А тут ще й зарплату дають?», то тепер, коли скарбниця порожня й усі видатки урізаються, навіть цей чинник не діє. Тому, якщо ми хочемо залучати справжніх професіоналів, їхня праця має відповідно оплачуватися. Висококласний економіст у Міністерстві фінансів має отримувати не менше, ніж у приватному секторі, а бажано навіть більше. Тоді він неодмінно цінуватиме свою роботу й буде набагато менше мотивований брати хабарі. Не кажучи вже про головне – можливість залучати висококваліфікованих спеціалістів у сферу держуправління.

Читайте також: Як подолати дефіцит якісних кадрів у державному секторі

Виникає питання: звідки брати на це гроші? Відповідь проста: безжально скорочувати непотрібних працівників і створити спеціальний фонд для оплати залучених фахівців. Наприклад, свого часу в країнах – кандидатах на членство у Євросоюзі, зокрема Польщі, для фінансування гідної заробітної плати держслужбовців був створений відповідний фонд із донорських коштів ЄС. Цікаво, що виплати з нього здійснювалися адресно конкретним людям залежно від результатів їхньої роботи. Хто заважає зараз уряду та президентові домовитися про щось подібне із Брюсселем у межах Угоди про асоціацію з ЄС?

4. Звідки брати якісні, професійні, активні, вільно мислячі кадри? Відповідь одна: малий та середній бізнес, громадський сектор і загалом – середній клас. Саме цей незалежний за своїм мисленням, підприємливий за родом діяльності та патріотичний за економічними інтересами прошарок є головним кадровим резервом влади. Тож необхідно максимально залучити тих людей до державного та муніципального управління на всіх рівнях.

Читайте також: Імпорт фахівців

5. Однак постає ще одне питання: а як усе це запустити? І ось, нарешті, п’ятий кит – наявність відповідної політичної волі до змін у державних керманичів. Адже все сказане вище можливе тільки тоді, коли ті, хто очолює виконавчу та законодавчу гілки влади, захочуть реально, а не на рівні декларацій щось змінити. Петро Олексійович з Арсенієм Петровичем та Володимиром Борисовичем мають дати «відмашку» всім дотичним до кадрового добору службам: настали нові часи, потрібні нові люди на нових принципах роботи. Поки що цього не спостерігається. Ось тільки проблема в тому, що вибору вже немає. Або ми робимо ставку на п’ять китів, або знову втрачаємо історичний шанс.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено