Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 грудня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Херсон   ▪   Версія для друку

«Допоможіть Небу». Як українізується Херсон

«Вчора бачив на вулиці бабусю, яка замість привітання прокричала у слухавку «Слава Україні!», - сміється молодий херсонець Федір. – Потім старенька, щоправда, на російську перейшла...»
«Допоможіть Небу». Як українізується Херсон

Цю історію хлопець розповідає не відриваючись від написання контрольної роботи. Щоправда, він не у школі і не в інституті, а на безкоштовних курсах української мови, які щосуботи проходять у приміщенні Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.

- А «порічка» - це у нас що? Червона смородина? – шушукаються між собою дівчата, які свої роботи вже здали. Контрольної розмова не стосується. Це просто так.

Людей на занятті небагато. Але справа і у погоді: в Херсоні як ніколи зимно. Крім того, особливих аншлагів тут і не буває. «А дзвонять часто, - зізнається викладач Лілія Віжічаніна. – Ось учора навіть 72-річна пенсіонерка дзвонила, планувала до нас приєднатися». На жаль, часто прийти люди так і не наважуються.

Група тих, хто все ж таки подолав усі перешкоди суботнього дня, тим часом переходить до обговорення написаних минулого тижня диктантів. Помилки у багатьох схожі: замість «угорі» тут всі до одного написали «у горі». А ще запропонували вчительці аж три варіанти написання дієслова «ллє»: «л’є», «льє» та «ліліє». Утім, це дрібниці. Та й не проходили це ще... Загалом помилок обмаль.

Як за таких обставин бути з тими, хто мови зовсім не знає? Адже на курси можуть прийти і такі люди.

«Ми не буквоїди, - усміхається пані Лілія. – Ми не тільки диктанти пишемо. Дуже багато спілкуємось».

Починається дискусія про типові, дуже поширені у південному регіоні проблеми мовлення. Наприклад, помилки, що виникають під час спроби подумки просто перевести те чи інше словосполучення на українську з російської. Адже правильно - «сильний біль», а не «сильна біль» і «кахлі львівські», а не «кахель львівський»...

Федір зізнається: тільки днями дізнався, що говорити треба не «на українській мові», а «українською мовою».

...На зайняття, трохи запізнившись, приходить ще одна дівчина. У чорному волоссі – квітка. Червоний мак. Групі саме пропонують чергове завдання: записати усі прикметники, що прозвучать у пісні.

- У Вас є ручка? – турбується вчителька.

- Да, есть, - відповідає брюнетка. Це завдання вона виконує добре, як і наступні. Утім, говорить виключно російською. «Я не умею еще разговаривать...», - пояснює ситуацію. Але, здається, просто поки що трішечки соромиться переходити на українську. Вона – біженка з Луганська.

Наймолодша відвідувачка курсів, дівчинка шкільного віку, вголос читає текст про Небо, яке скаржиться, що воно завжди «синє» та «безхмарне»; Дорогу, яка не хоче бути виключно «рівною», «казку», яка втомилася бути «цікавою». Всі отримують домашнє завдання: «допомогти Небу». Добрати до згаданих слів інші прикметники.

Так непомітно минають дві години. Черговий урок завершується.

«До свидания!» – прощається луганчанка.

Чи зможе вона подолати себе? «Я навіть таку презентацію для учнів зробила: психологічні бар’єри, шляхи подолання... І ці питання ми обов’язково розглядаємо окремо, - розповідає Лілія  Віжичаніна. - Щоб люди не боялися розмовляти українською. І щоб не боялися вчитись. Я завжди повторюю слова Вальтера: іноземні мови можна вивчити за декілька років. Свою рідну мову потрібно вчити все життя».

Для багатьох цей шлях довжиною в життя тільки починається. Вчителька розповідає: нині освоювати українську мову почали херсонські посадовці. «Добровільно, - каже. – Ніхто їх не змушував. Один з наших дуже активних діячів розповів їм про курси, які ми проводимо у бібліотеці – і дізнався, що вони також дуже хотіли б вчити мову. Тепер15-20 чоловік на кожне заняття приходить – займаються вони окремо, бо мають свою велику групу. Дуже швидко вчаться. Правила даються їм дуже легко! Але є проблеми зі спілкуванням, із розмовною мовою. Тому на кожному занятті ми неодмінно читаємо діалоги, розігруємо сценки. Це дає їм можливість «проговоритися». Приділяємо увагу і діловій мові, офіційному листуванню».

«А в тому році в нас була ціла група пенсіонерів, - згадує пані Лілія. - Вони все життя були російськомовними. І, знаєте, вражаючі результати у них були. Розповідали, як говорять українською мовою у пенсійному фонді, у маршрутках. Одна жінка, щоправда, скаржилася, що коли українською звернулася до водія у маршрутці, їй не зупинили: «я не понимаю украинского»...

Але це було давно. Ще за часів Ленина, який тоді «прикрашав» тутешню площу Свободи. Нині залишився лише постамент. Але про «вождя» і він не нагадує: граніт обвиває український орнамент. «Слава Небесній сотні!», - написано посередині. Угорі, на постаменті – український прапор.

Власне, українські прапори у Херсоні всюди. Але місцеві патріоти компліменти не приймають. Супляться: мовляв, «вати» у місті все одно дуже багато. Може й так... але з усіх дірок вона більше не лізе.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено