Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 грудня, 2014   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Джованна Барберіс: «Щонайменше 127 тис. українських дітей стали вимушеними переселенцями»

Голова офісу ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс розповіла Тижневі про головні проблеми неповнолітніх, на яких так чи так вплинув збройний конфлікт на Донбасі, ситуацію з низьким рівнем імунізації маленьких пацієнтів проти смертельних інфекційних захворювань в Україні та глобальне збільшення масштабів явного і прихованого насильства щодо дітей.
Матеріал друкованого видання
№ 48 (368)
від 27 листопада, 2014
Джованна Барберіс: «Щонайменше 127 тис. українських дітей стали вимушеними переселенцями»

У. Т.: Який вплив на дітей має збройне протистояння на Сході України? Чи відрізняється ситуація від попередніх воєн та конфліктів у всьому світі?

– Діти завжди платять найвищу ціну в будь-якому конфлікті. Україна, на жаль, не виняток. Від початку кризи на Донбасі його змушені були залишити багато неповнолітніх. За нашою інформацією, принаймні 127 тис. офіційно пере­їхали до різних регіонів країни. Хоча ми вважаємо, що цифра неточна й зону конфлікту покинули, переїхавши до інших регіонів України або за її межі, значно більше хлопчиків, дівчаток та їхніх сімей. Багато дітей залишається в зоні конфлікту. Дуже важко дістати точні дані, але в середньому близько 1 млн їх жило в Луганську та Донецьку до початку бойових дій, і ця малеча так чи так потерпає від болісних наслідків.

Збройний конфлікт на Сході України торкнувся їх по-різному: дехто з них став свідком насильства і страждає від психологічної травми та почуття відчаю. Багато – не мають доступу до освіти, а декому не гарантовано основних прав, як-от доступ до послуг охорони здоров’я. Тому, безумовно, ситуація для дітей в Україні із цього погляду є похмурою.

На жаль, до нас нас надходить інформація про дедалі більше число смертей і вбивств дітей. ЮНІСЕФ дуже голосно засуджує такі дії і нагадує всім сторонам збройного конфлікту, що діти жодним чином не є його суб’єктами й не повинні ані зазнавати травмуючих вражень, ані ставати жертвами протистояння.

У. Т.: Офіційно в Україні вже є близько 500 тис. внутрішньо переміщених осіб. Скільки з них дітей? Розкажіть про основні проблеми сімей вимушених переселенців.

– Офіційно підраховано, що зараз маємо близько 460–480 тис. офіційно переміщених осіб в Україні. Діти – третина з них. Більшість таких хлопчиків і дів­чаток мешкають у центрах розміщення, які не відповідають нормам проживання в зимовий період. Є проблеми із засобами існування, житлом, умовами повсякденного життя. Деякі переміщені особи організовано прийняті на мешкання місцевими громадами й родичами, але більшість, як і раніше, перебуває в літніх таборах і дуже нестабільних побутових умовах. Вони потерпають через проблеми з опаленням, медичною допомогою. Є деякі побоювання із приводу доступу дітей вимушених переселенців до освіти.

Читайте також: Катерина Амосова: «Рабів до раю не пускають» - це правда»

Окрім того, слід вирішити питання психологічної травми. Надзвичайно важливо забезпечити всім дітям, які постраждали від конфлікту на Донбасі, консультації та психологічну підтримку. ЮНІСЕФ проводить навчання психологів (передусім шкільних), які можуть підтримати родини й дітей, щоб полегшити симптоми психологічної травми. Ми націлені на навчальні заклади, бо там є можливість доступу до найбільшої кількості дітей. Ідеться не лише про дочок та синів вимушених переселенців (звичайно, вони є пріоритетом), а й про дітей громади, яка їх прийняла, адже слід уникнути взаємної напруженості. Ми вже маємо широкий відгук на цю ініціативу серед шкільних психологів.

У. Т.: Цього року світ наприкінці листопада відзначає 25-річчя Міжнародної декларації прав дитини. Яка підтримка захистові дітей в Україні може бути надана не лише державою, а й інвесторами, приватними компаніями та підприємствами? Як вони допомогли б поліпшити ситуацію?

– Цей ювілей є нагодою не лише підбити підсумки великих досягнень у царині захисту прав дітей, а й нагадати собі про проблеми, які потрібно вирішити. Одне із глобальних завдань пов’язане з викоріненням усіх форм насильства щодо непов­нолітніх. Незалежно від со­ціально-економічних умов значно побільшало насильства супроти дітей у сім’ї, в школах, примножилися лави тих, хто зазнав впливу конфліктів, молодих дівчат, які стали об’єктами сексуальної експлуатації чи вступили в ранні шлюби. Потрібно багато змін, які кожна країна має провести у своїй політиці та на юридичному рівні. Права дітей лежать в основі роботи ЮНІСЕФ та мандата цієї організації, і ми готові підтримати уряди, зокрема Кабмін України, щоб забезпечити їх у вашій країні.
Важливо, однак, підкреслити успіхи, досягнуті за роки в усьому світі, зокрема зменшення на 50% показника смертності дітей до п’яти років або збільшення на 30% доступу до можливостей раннього розвитку. Однак досі багато проблем залишаються невирішеними. Припинення насильства щодо дітей є вкрай важливим завданням. За даними опитування МІКС, проведеного ЮНІСЕФ років зо два тому, в Україні 61,2% дітей у віці 2–14 років зазнавали принаймні одного виду психологічного або фізичного покарання від дорослих. Насильство часто приховують, але його не можна проігнорувати.

Читайте також: Олеся Островська-Люта: «Як виявилося, багато моїх колег ніколи не були в Європі»

Для різних ситуацій одне лекало не застосовують, адже кожен сектор має свої проблеми. З метою захисту дітей, які перебувають у конфлікті із законом, слід змінити систему й запровадити норми ювенальної юстиції для неповнолітніх, а також створити відповідні законодавчу базу та норми. У галузі освіти ми повинні поліпшити доступ для тих, хто залишився позаду, й маргіналізованих груп. Кажучи про насильство супроти дітей, ми дивимося на системи захисту загалом. Існує сімейний кодекс; імовірно, буде потрібно створити дитячий кодекс. Діти, таким чином, мають перебувати в центрі уваги будь-якого політичного процесу в країні. Партнерство між державними установами, громадянським суспільством, приватним сектором та міжнародними організаціями є успішною стратегією, спрямованою на те, щоб закони й політика доброзичливого ставлення до дитини діяли ефективно.

У. Т: Нещодавно навіть за мирних часів Україна мала надзвичайно драматичну ситуацію з рівнем імунізації серед дітей. На які труднощі в питанні щеплень можемо очікувати під час нинішньої кризи в нашій державі?

– Повна картина є складною. Рівень охоплення України плановими вакцинаціями завжди був дуже низький: близько 50% від загальної потреби. Поточна ситуація та пов’язані з нею проблеми не покращать стану справ, бо лікарські препарати й вакцини на складі стали менш доступними для медичних служб, а переміщені особи виявилися додатковим навантаженням на служби охорони здоров’я. Це додатковий ризик спалаху інфекційних захворювань, особливо тих, яким можна запобігти. Частково проблема полягає у фактичній обмеженості доступності препаратів із різних причин (урізаний бюджет, неефективні системи закупівель). А ще існує проблема в сенсі попиту, тобто опір імунізації в родинах і навіть серед професіоналів-медиків.

Поліомієліт, кашлюк, туберкульоз – смертельні захворювання, і навіть якщо дитина виживає після них, ці інфекції можуть призвести до серйозних наслідків. Важливо працювати над правильною комунікацією та поширенням інформації щодо заразних недуг, яким можна запобігти завдяки імунізації. У мене самої є діти, і правда, що іноді після щеплень може бути лихоманка або загальний дискомфорт. Але науково доведено: вакцинація допомагає захистити здоров’я дитини і є економічно найефективнішим заходом профілактики спалахів смертельно небезпечних хвороб.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено