Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 листопада, 2014   ▪   Дмитро Крапивенко   ▪   Версія для друку

Константін Боровой: «Уже сьогодні закладається «вибухівка» під українську владу»

Лідер російських лібералів розповів Тижню про уроки Помаранчевої революції для України та РФ, природу кремлівської пропаганди й тих, хто сприяє контрреволюції в Києві.
Матеріал друкованого видання
№ 47 (367)
від 20 листопада, 2014
Константін Боровой: «Уже сьогодні закладається «вибухівка» під українську владу»

У. Т.: Чому в 2004-му Путін «пробачив» Україні революцію, а через 10 років пішов на неї вій­ною?

– Тоді він вважав ситуацію керованою. У 2004 році революція мала яскраво виражений декоративний характер, а внутрішня структура політики й економіки практично залишилася незмінною. Це був емоційний підйом, не підтверджений реформами. Ющенко й Тимошенко не наважились на серйозні перетворення. Багато в чому ситуація повторюється й нині. Свого часу Каха Бендукідзе поставив правильний діагноз: революції без зміни еліт не буває.

У. Т.: 2004-го року в Росії також мала місце антиукраїнська пропагандистська кампанія, але вона була менш виграшна за нинішню. Чому?

– Тодішня кампанія теж ви­явилася по-своєму успішною, адже помаранчеву владу було швидко дискредитовано. Саме тоді заговорили про можливість війни з Україною, повернулися до теми Криму. Росіян лякали «помаранчевою загрозою», створюючи відповідну пропагандистську установку. А зараз просто розгорнули кампанію на два порядки потужнішу.

У. Т.: І тоді, і тепер у Росії спочатку казали, що владу в Києві взяли «фашисти». А потім минає якийсь час – і Путін уже сидить за одним столом з очільником «хунти» й веде переговори. Чому в більшості росіян це не викликає запитань і сумнівів?

– Пропагандистська кампанія – це спосіб впливу практично на підсвідомість. Вища нервова діяльність, зокрема логіка, при цьому відключається. Це відбувається на рівні, як то кажуть, чуйки, себто на емоційному. Зараз пропагандистська установка щодо «фашистів» і, що парадоксально, «жидобандерівців» працює. В ній поєднався антисемітизм з антифашизмом. Будь-яка установка пропагандистської кампанії використовує вже прищеплені стереотипи. Один із них – антифашизм – перемога радянського народу над гітлерівцями тощо. Друга установка – антисемітизм. У СРСР були дві масштабні антисемітські кампанії: 1948–1953-й – боротьба з космополітизмом; 1970-ті – з еміграцією. Звідси й «жидобандерівці». І не потрібно жодної логіки.

Читайте також: Роман Безсмертний: «Ми живемо на території, де люди завжди прагнули впливати на владу»

У. Т.: У чому причина неуспіху кольорових революцій на пост­радянських теренах?

– Треба порівнювати успішні приклади з неуспішними. Очевидний успіх – це грузинські реформи, ліквідація кланової системи, перетворення в системі безпеки; ці зміни були глибинними й тому дали результат. Грузинську революцію потім розчавили російські гроші, в цьому тепер жодних сумнівів. Саакашвілі та його оточення недооцінили цю загрозу. Помаранчева революція в Україні була декоративною і поверхневою. І тому зараз ключове питання: що робити з олігархами? Втручання у приватну власність суперечить принципам демократії. Але треба впливати на розподільчу структуру економіки, себто на протекціонізм. Якби в Грузії не ліквідували свого часу кланові міністерства, реформи не були б успішними. Як ставитись до олігарха, котрий контролює міністерство? Це вже не ринкова економіка. Він має опинитись у тюрмі, бо за такою структурою влади криється чимало економічних і кримінальних злочинів. В Україні досі структура влади й комерційних відносин тримається на протекціонізмі – її треба руйнувати, створювати конкуренцію. Якщо цього не робити, ситуація погіршуватиметься.

У. Т.: Чи припускаєте можливість контрреволюційного перевороту в Україні, інспірованого Кремлем?

– До такого сценарію Україні треба серйозно готуватись. Уже сьогодні в період емоційного підйому народу, в період воєнного протистояння лунають заклики проти Порошенка й уряду, уже тепер закладається «вибухівка» під владу. Безумовно, контрреволюційний реванш готується, і що менше в Україні проводяться реформи, то ймовірнішим він є. У Порошенка не так багато часу. Він має рік. Якщо не почнуться реформи, то підстав для антиукраїнської діяльності, контрреволюції буде чимдалі більше.

Читайте також: Андрій Дещиця: «Україні потрібно шукати союзників, які могли б найбільш ефективно захистити наші національні інтереси»




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.