Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 листопада, 2014   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Кінець «пенсійного туризму»

Навесні Донбас збунтувався проти Києва, бо хотів пенсій від Путіна. Відтак жителі окупованих територій передбачувано втратили українські виплати, так і не дочекавшись російських
Матеріал друкованого видання
№ 46 (366)
від 13 листопада, 2014
Кінець «пенсійного туризму»

Міністр соціальної політики Людмила Денісова оголосила про зміну процедури отримання пенсій та соціальних виплат жителями зони АТО, що викликало гарячу дискусію в суспільстві. За її словами, незабаром держава перестане виплачувати гроші тим, хто постійно мешкає на окупованій території. Право на виплати матимуть лише ті особи, які зможуть зареєструватися в управлінні соцзахисту й роздобудуть довідку про те, що вони є внутрішньо переміщеними особами і проживають поза межами зони АТО чи тимчасово окупованих територій.

«Я поясню, чому сьогодні виникла необхідність вести облік внутрішньо переміщених осіб: тому що нині з’явилося таке явище, як «пенсійний туризм». Тобто люди просто виїжджають, отримують пенсію за межами цього регіону, а потім повертаються, і ми не знаємо, хто вони, чому повертаються в зону АТО і до яких подій причетні», – сказала Денісова.

Критики влади та проросійська опозиція накинулися на уряд, звинувативши його в організації «нового голодомору» та нелюдському ставленні до жителів Донбасу. Мовляв, сепаратисти там не всі, а ви хочете разом із ворогами держави позбавити шматка хліба й чесних людей, які не можуть виїхати. Прихильники суворих заходів утішено зітхнули. Платити бунтівному регіонові, мешканці якого заявили про своє небажання жити в Україні й кликали російських окупантів? Ні, нехай Путін їм платить.

Рішення уряду і справді бачиться вельми суперечливим. Проте спробуймо проаналізувати його без емоцій – і стане зрозуміло, що іншого виходу Київ просто не має. І річ тут не в банальному бажанні помститися Донбасу за масовий колабораціонізм. Країна, що втратила значну частину праце­здатного населення та бюджетних надходжень, просто не в змозі здійснювати соціальні виплати в колишньому обсязі. Та ще й давати гроші де-факто окупованій території, допомагаючи таким чином окупаційній адміністрації.

Гнітюча ситуація, що склалася на Донбасі, стала наслідком колосальної безвідповідальності громадян, що його населяють

Гнітюча ситуація, що склалася на Донбасі, стала наслідком колосальної безвідповідальності громадян, що його населяють. Не конче було мати непересічні розумові здібності, щоб угадати неминучі проблеми в разі відокремлення регіону від України та краху економіки держави. Одначе ніхто не хотів думати забагато. Виступи провокаторів звучали спокусливо й упевнено.

За звичкою жителі обурилися «людожерським рішенням уряду». Але ніхто не помітив провини за собою. Не подумав, що пенсійне ембарго стало прямим наслідком заворушень, які підірвали регіон у березні – квітні. Бабусі, які вривалися навесні до адміністративних будівель услід за Губарєвим і голосували на фейкових «референдумах» бойовиків, тепер щиро не розуміють, чому це зранена Україна, спливаючи кров’ю, більше не може платити їм пенсії. Молоді гопники, що зривали синьо-жовті прапори й тризуби з фасадів держустанов, відмовляються визнавати, що саме вони своїми деструктивними діями позбавили власних «дідусів, що воювали», пенсійних виплат, зруйнувавши систему, яка давала їм оті кошти. Як це так – грошей немає? Такого не може бути.

Читайте також: Кабмін із грудня припинить виплачувати пенсії жителям окупованого Донбасу

Ніхто, звичайно, не думав, що дійде до порожніх кишень. Соціальні виплати у свідомості утриманців – явище фундаментальне, як схід і захід сонця. Такими є особливості психології цієї категорії громадян. Понад те, сепаратисти обіцяли зовсім інше майбутнє. Одні казали, що пенсіями забезпечуватиме Росія, як це відбувається в Криму. Інші запевняли, що Донбас годує всю країну й житиме набагато заможніше без Києва та Галичини. Треті взагалі організовували «пенсійні тури» до міст, контрольованих українським урядом. Мовляв, війна війною, а по гроші ходіть до «фашистів». Це було досить зручно – чинити будь-яке свавілля й отримувати виплати від ненависного Києва. Брати й не давати. Але не потрібно було народитися генієм, щоб розуміти: довго так не триватиме, й одного разу Україна перестане утримувати окуповану територію просто тому, що не осилить цієї надмірної ноші.

Економіку обдурити годі. Коли територія з 4 млн населення випадає з економічного життя держави, це неминуче позначається як на доходах, так і на видатках бюджету. Заводи, що не працюють, розграбовані супермаркети, міста, які сидять без світла, шахти, котрі не дають вугілля, не беруть участі в економічному житті й не заробляють грошей. А війна спустошує скарбницю стахановськими темпами.

Якби в Україні, як у більшості країн Заходу, існували індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки, то проблема пенсій, швидше за все, не постала б так гостро, бо мало залежала б від бюджетних показників. Кожен пенсіонер мав би особистий рахунок із певною накопиченою сумою, і це була б його власність. А оскільки наповнював би його сам, то не звертав би уваги на кризи й рецесії. Але в Україні так і не було проведено цивілізованої пенсійної реформи. Народ не бажав її, раз по раз віддаючи голоси більшовицьким популістам, котрі блокували будь-які реформи західного типу. Куди звичніші для людей були старі порядки, коли дбати про щось бачилося зай­вим, а держава гарантувала жебрацький мінімум.

Отже, в Україні збереглась архаїчна, нежиттєздатна радянська пенсійна система, що передбачає не індивідуальні рахунки, а загальний казан, наповнюваний тими, хто працює. Ця система може цілком стерпно функціонувати, коли працездатного населення відчутно більше, ніж старих. Але через війну й сепаратизм в Україні стався різкий стрибок у зворотний бік.

Читайте також: На Донеччині пенсії за серпень профінансовані на 50%, на Луганщині - на 20%

Трудівників у вітчизняній економіці після окупації та анексії частини території держави серйозно поменшало, тоді як кількість утриманців залишилася колишньою, бо ж пенсіонери окупованих територій не відмовилися від київських виплат. Забезпечити їх уряду тепер куди складніше. Адже на підконтрольні Україні землі їдуть колони автобусів із людьми на заслуженому відпочинку, радими отримати там пенсію, але не із платниками податків, охочими забезпечити скарбницю доходами для соціальних виплат.

На жаль, щоб усвідомити переваги пенсійної системи європейського типу, українці знову мусили дотягнути до останнього й почути, як грянув грім. Гостра криза фактично поставила хрест на принципі казана, довівши його неспроможність.
Імовірно, найближчим часом ми почуємо ще чимало емоційних випадів на адресу Кабміну, який відмовився утримувати населення окупованих територій, найбільш гнівні з яких лунатимуть за традицією з російського боку. Незабаром ефір телеканалів РФ наповниться страшними історіями про самотніх голодних старих, що животіють без київських виплат. Але, звісно ж, ніхто із пропагандистів не згадає про відповідальність самих так званих ополченців та їхніх спонсорів, чиї дії призвели до зникнення держави на Донбасі.

Людмила Денісова, безперечно, є досить зручною мішенню для нападок. Але її провини в тому, що відбувається, рівно стільки, скільки радянської – в масових стратах Бабиного Яру чи польської – в жорстокостях Освенцима. Держава не може відповідати за події на території, яку не контролює. А Україні не підвладні землі, захоплені бойовиками. Жителям Донбасу доведеться обирати одне із двох: або покидати захоплену територію, або вимагати зарплат і пенсій в окупаційної адміністрації. Якщо ж комусь такі умови здаються жорсткими, то їм слід згадати, що в Україні взагалі-то триває війна, яку вона не починала.

Будь-який школяр знає непорушну істину: якщо ламати стіни будинку, в якому живеш, рано чи пізно дах звалиться тобі на голову. На жаль, щоб зрозуміти слушність цього твердження, мільйонам жителів Донецької та Луганської областей довелося перевірити його способом експерименту. Результат дістали цілком очікуваний, але що далі?

На жаль, коли журналісти місцевих видань переймалися цим питанням навесні, в березні – квітні, їхні редакції зазнавали погромів. І не знайшлося нікого, хто захистив би їх від нападників. Тепер, коли далися взнаки невідворотні наслідки божевільних весняних заворушень, розгублені громадяни знову шукають винних деінде: у столиці чи в передгір’ях Карпат. І, як завжди, не відчувають нестачі цапів-відбувайлів.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено