Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 листопада, 2014   ▪   Спілкувалася: Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Катерина Амосова: «Рабів до раю не пускають» - це правда»

Про аналогії з Януковичем, боротьбу вишу за кращу долю, вкрадені мільйони, способи подолання хабарництва, унікальні контракти деяких ректорів, зміну свідомості українців та студентів-медиків, що пішли на фронт, Тиждень.ua поговорив із сьогоднішнім ректором Національного медичного університету Катериною Амосовою.
Катерина Амосова: «Рабів до раю не пускають» - це правда»

Епопея зі звільненням ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Віталія Москаленка почалася зі студентських протестів ще у лютому - і не закінчилась досі. Було в цій історії і абсурдне рішення Печерського районного суду, у якому раптом вирішили визнати незаконним наказ МОЗ про звільнення Москаленка, і програна екс-ректором апеляція, і фізичні протистояння. Були і є кримінальні провадження, розслідування, підрахунки.

Тиждень.ua. Як ви поставилися до рішення Печерського суду?

Вже декілька місяців я дуже тісно працюю з адвокатами – тому не буду це рішення коментувати, щоб не отримати позив. Мені здається, що рішенням Печерського суду мають займатися органи юстиції. Всі знають, що країні необхідна люстрація. Що тут ще можна сказати?

Це рішення стало для нас дуже великою несподіванкою, адже наказ Міністерства про розірвання контракту з екс-ректором Москаленком базувався на рішенні трудового колективу. Де майже 74% з 240 викладачів і студентів, які були обрані до КТК(колегія трудового колекстиу) самим Москаленком, під час таємного голосування – під камерами, у присутності представників Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти – проголосували за звільнення колишнього ректора. На що взагалі можна було позиватися?

Читайте також: Щось навзамін

Після цього пройшла й друга конференція трудового колективу – на ній з-поміж восьми кандидатів обирали ректора. І так само ми дотримувались всіх процедур. І оскаржити це, вказати на якісь неправильні нюанси проведення конференції, Москаленко навіть не намагався.

Тиждень.ua. Як ви оцінюєте роль студентів у всій історії? Не тільки на початку, але й зараз.

Вони були найактивнішими учасниками процесу. Вже на етапі, який був після рішення Печерського суду, ми розуміли: є висока вирогідність, що Москаленко прийде на робоче місце. Суд був у п’ятницю. І ми зібралися та разом із активними студентами й викладачами підготувалися до понеділка. Цей корпус весь був у плакатах – ми зняли їх тільки днями.

В понеділок близько десятої години ранку приїхав Москаленко з власними родичами, своїми тілоохоронцями та співробітниками Шевченківського райвідділку міліції. Був, звісно, і адвокат Москаленка. Вся ця публика хотіла запроторити Москаленка до його кабінету, потрясаючи рішенням Печерського суду. Хоча взагалі-то для того, щоб людина керувала вишем, має бути наказ міністра, а не рішення районного суду...

Наші студенти – п’ять хлопців – встали на вулиці і фізично не пустили Москаленка до корпусу. Міліціонери просто знімали те, що відбувається, на планшети. З приводу подій цього дня ми потім зверталися до прокуратури, міліції, також разом із нашим студентом-активістом ми були на особистому прийомі у заступника Авакова. Навіщо ці міліціонери там взагалі були?

Тривалий час ми чергували тут цілодобово… Між іншим, зі своїми охоронцями Москаленко приходив і на конференцію трудового колективу, на який ставилося питання про недовіру до нього. У «коробочці» з охоронців – попереду, по боках і позаду – він йшов до аудиторії. До колективу, в який збирався повернутися. А студенти стояли вздовж всього його шляху з плакатами і кричали «Ганьба!».

Тиждень.ua. Чому взагалі «вибухнув» університет?

З цілої низки причин. Безумовно, один з факторів - перемога Майдану. Друга важлива складова – приниження людської гідності, ставлення Москаленка як до викладачів, так і до студентів... Культ особи у наймерзеннішому розумінні цих слів. Третя – високий рівень корупції в університеті, постійне вимагання грошей.

Тому зараз одним з головним пріорітетів є боротьба з корупцією всередині вишу. Зокрема, ми створили Антикорупційний комітет, співголовою якого є студент.

Тиждень.ua. Розкажіть про механізм його роботи

До комітету надходять скарги – як усні, так і письмові заяви. Проблема полягає в тому, що існує презумпція невинуватості. Для того, щоб хоча б назвати людину, яка здійснила акт хабарництва – це потрібно довести. Довести міченими грошима.

Антикорупційний комітет і я особисто всім заявникам пропонуємо пройти цей шлях. Поки що ніхто не погодився... Тому ми наразі не можемо прямо заявляти про те, що той чи інший викладач – корупціонер.

Читайт етакож: Міцний слобожанський тил

Але в нас є доволі потужний механізм – це публічність. Два тижні влітку і тиждень перед першим вересня – це періоди ліквідації академзаборгованостей студентами, які їх мали. Часто це сприятливий грунт для того, щоб заборгованості «закрити» - саме «закрити», не здати. В цей час у нас на теоретичних кафедрах перших трьох курсів в якості спостерігачів працювали співробітники деканату та студенти-активісти, які мали право бути присутніми на всіх відпрацюваннях та переекзаменуваннях. Зі слів самих студентів, вже завдяки цьому практика хабарництва суттєво зменшилась.

Але дуже важливо, що понад 50% питомої ваги хабарництва – ініціатива самих студентів, на жаль. Багатьом простіше заплатити, ніж вчити.

Наприкінці вересня, коли ми тільки набрали перший курс – до мене почала доходити інформація, що на деяких кафедрах студентам вже почали пропонувати «вирішити» ті чи питання. Тоді ми зібрали всіх бажаючих студентів першого курсу і представників усіх кафедр, які викладали у першокурсників – від завкафедри до асистентів. На цьому зібранні виступив голова нашого антикорупційного комітету, актив студентів, наші учасники Революції Гідності. Наш студент Василь Гилюк разом зі своєю студентською організацією «Студдовіра» провів розслідування щодо корупції саме з ініціативи студентства. Вони знайшли кількох студентів, які були посередниками. І на цьому зібранні Василь, коли сидів весь загал – показав на екрані прізвища студентів-посередників. Трьох. Одного вже відраховано, два вчаться. Було конкретно вказано з якими кафедрами ці студенти «вирішували» питання. Посередники не завжди виконували свої зобов’язання перед студентами, в яких вони брали гроші, і вони брали відсотки – так заробляли.

Я під час свого виступі показала відео зі студентами – із закритими обличчями та зміненим голосом – які розповіли як конкретно вони ходили до завідуючого однієї з кафедр першого курсу, як той пропонував вирішити питання за гроші, як вони ці гроші приносили. І я сказала, що ці студенти готові тут і зараз назвати цю кафедру і цього завідуючого, але поки що це знаю тільки я та найближчі проректори. І що ми поки ім’я не назвемо… але це було потужно.

Ще ми робимо антикорупційний моніторинг. Анонімне анкетування у якому є питання до студентів: чи стикалися вони хоч раз із тим, що в них вимагали гроші за відпрацювання? Адже у нашому виші всі пропуски відпрацьовуються. І друге питання: чи стикалися вони з тим, що їм викладачі пропонували здати гроші щоб здати екзамен або отримати на ньому кращу оцінку? Зараз чекаємо на результати. Я повідомила викладачам, що результати – щодо конкретних кафедр – ми оприлюднимо. Ось на такій кафедрі 50% студентів з цим стикалися хоч раз, на такій – 30%... Впевнена, що це спрацює. Навіщо завкафедри така ганьба?

Тиждень.ua. Не боїтесь налаштувати проти себе колектив?

Ні, я не боюся. Іншого виходу немає.

Є ще один важливий аспект боротьби з корупцією – у національному масштабі. Комісія з перевірки діяльності адміністрації Москаленка, яку посадовців змусили створити наші студенти та випускники, що прийшли до будівлі Міністерства охорони здоров’я 24 лютого, виявила ряд фінансових зловживань. На основі цих результатів я написала заяву до прокуратури міста Києва та до управління по боротьбі з організованною злочинністю, приклавши довідку комісії – щоб було проведено розслідування, щоб була юридична оцінка. Відкрито кримінальне провадження – і воно активно розслідується останні чотири місяці.

Читайте також: Ольга Богомолець: «В тилу ворогів у нас не менше, ніж на передовій»

Результати для мене дуже важливі. Бо вони доводять: що б не вирішив Печерський суд, якщо дуже активно домагатися справедливості – її дійсно можна домогтися. В результаті досудового розслідування, яке триває і сьогодні, виявлено фінансові порушення в нашому університеті вже після роботи комісії.

Тиждень.ua. Тобто порушення, які комісія не помітила?

У комісії, по суті, працювала одна людина. Ще декілька – просто ходили. Комісія не була дійсно налаштована щось знайти – принаймні, співробітники Міністерства.

Активно працювали представники університету, юрист Музею історії медицини дуже допомогав... Але, зрештою, діяльність комісії продовжувалась нетривалий час – не все можна було знайти.

Вже в новий мирний час до нас прийшла нова кваліфікована людина, яка почала розбиратися із організацією, з нашими забудовами, ремонтами – і ми виявили дуже цікаві речі. Наприклад, 19 млн грн університет закупив будматеріали (одна закупівля була у 2007 році, інша – у 2013) у підрядника, який будує гуртожиток на вулиці Заболотного. Все це, від піску до ліфтів, було поставлено на облік у бухгалтерії і досі там є, але одразу було передано на відповідальне збереження іншим організаціям. Є дві адреси – одна у столиці, інша у Житомирі. За цими адресами взагалі складів немає!

Чи, скажімо, організація, з якою тісно співпрацював Москаленко, і яка за декілька років зробила ремонтів по університету на 54 млн грн. У цієї організації університет у 2013 році купив меблі та світильники на 700 тисяч грн – і вони також одразу були передані на відповідальне зберігання. Вже третій фірмі. У цьому випадку також немає ані фірми, ані меблів.

А найпростіше й наочевидніше – те, що Москаленко незаконно отримав 3,5 млн грн зарплатні за три з половиною роки. Як виявилось, у нього був унікальний контракт з Міністерством охорони здоров’я – Москаленко мав право отримувати 0,5% з усіх освітянських послуг університету до своєї зарплатні за умов виконання контракту.

Тиждень.ua. Це дійсно унікальний випадок?

Так, ексклюзив. Кажуть, ще у двох ректорів такі контракти – однак це на рівні чуток.

Москаленко не мав права на ці 0,5%. Його контракт не можна оскаржити. Але у контракті було зазначено, що Москаленко має право на ці відсотки якщо виконує всі пункти. А він їх не виконав...

Він отримував премії не авторизовані Міністерством – хоча ректор не може сам собі начислювати премії. Коли я запитала у головного бухгалтера роздрукувати скільки Москаленку за минулі роки – 2012, 2013 – було нараховано грошей, виявилось, що щорічна сума – 1 млн 44 тис грн. Це коли долар п’ять, долар сім... Коли у завкафедри зарплата – 6 тисяч, тобто, на рік виходить 72 тисячі. А тут такі гроші!

Щодо незаконного отримання зарплати у розмірі 3,5 млн грн ми від університету подали позов до суду. Москаленко – підозрюваний.

Слідство поставило питання держфінінспекції – щоб вона розслідувала ще раз і нарахування зарплатні, і придбання неіснуючих будматеріалів. Інспекція прийшла до нас і після 20 днів роботи дала свої висновки – підвердила ті 3,5 млн по зарплатні, підтвердила загалом 25 млн цих «будматеріалів». Пакет документів вони віддали слідчим.

Тиждень.ua. Як впливає на життя університету війна? Чи є хлопці, які пішли добровольцями на фронт?

Наш студент третього курсу, один з волонтерів Майдану, навесні залишив навчання та пішов добровольцем в «Айдар». Пішов не медиком, а воїном. Влітку його вбили... Вбили у Луганській області, під Хрящеватим. Ми написали клопотання до АП щодо присвоєння йому звання Героя України. Зараз займаємось питанням встановлення меморіальної дошки – університет знайде на це гроші. Його друзі знайшли скульптора, замовили ескізи.

Хлопчик був з міста Самбір Львівської області. Володимир Юричко. Його батьки – лікарі...

Знаю, що один наш інтерн пішов у зону АТО лікарем.

Тиждень.ua. Чи змінив Майдан ставлення студентів до професії? Когось, можливо, обрати цей шлях змусили батьки. А на Майдані лікарі були героями...

Щоб настільки романтично – не знаю... Але після Майдану – скажу доволі казенними словами – маємо зростання суспільної свідомості, зростання активності студентів.

Безумовно, це стосується не всіх. Більшість студентів – як і більшість людей в Україні – живе своїм життям. Ми ж дійсно бачимо це у Києві. Люди є люди. Але в нас викристалізувалася доволі велика кількість студентів, які завдяки отриманому досвіду вже розуміють, що можуть впливати на суспільні процеси – зокрема, на життя університету.

Навесні тодішній міністр охорони здоров’я Мусій дав нашим активістам свій мобільний телефон. Вони йому дзвонили і ходили до нього частіше, ніж я! Це, між іншим, характеризує і Мусія теж. Були і листи до суду щодо позиції студентів, студентські організації закликали до справедливого розгляду справи...

І, знаєте, в мене залишилося одне з найяскравіших вражень... Була конференція трудового колективу - дуже відповідальне голосування, коли стояло питання чи виявить колектив за недовіру Москаленку. На наступний день був призначений адміністративний суд, де він оскаржував своє відсторонення – ви ж розумієте, що перший наказ про його відсторонення був політичним наказом. Це аналогія з Януковичем у повній мірі... На конференцію прийшов і сам Москаленко, і в нього була певна група підтримки – невелика, але була. Я вела цю нараду як обраний колективом головуючий і дивилася у залу. В кінці зали на стіні була велика розтяжка, напевно, ще з Майдану: «Рабів до раю не пускають».

Така вона була яскрава – і я дивилася на неї, коли йшло це напружене засідання, коли ми чекали на результати голосування... «Рабів до раю не пускають» - це правда. І це мені давало сили.

Зараз в Україні переломний період, і від нас доволі багато залежить. В принципі, від нас і раніше залежало більше, чим ми себе переконували... Головне – добитися справедливості, дійти до своєї мети. Для цього потрібно дуже багато зусиль, дуже. Але якщо їх докладати – все реально.

Довідка Тиждень.ua

Амосова Катерина Миколаївна — науковець у галузі кардіології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Донька Миколи Амосова.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Корупційні скандали не рідкість і для деяких країн-членів ЄС, особливо, для тих, хто приєднався до спільноти після тривалого перебування в орбіті СРСР.
    10 грудня, Ольга Ворожбит
  • Ліберали намагаються уникнути поразки, підтримуючи протекціонізм і посилення прикордонних режимів
    10 грудня, The Economist
  • Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.
    10 грудня, Вікторія Малишева
  • Чому влада зволікає з легалізацією видобутку бурштину
    10 грудня, Денис Казанський
  • Чи зможе Франсуа Фійон подолати Марін Ле Пен?
    9 грудня, The Economist
  • На яких засадах утворилася і функціонує «Воля народу»
    9 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено