Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 вересня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

«Не загинути за Україну». На війну вирушила друга група бійців «Січі»

...Хтось досі запалює лампадки біля верхнього виходу з метро «Хрещатик». Пелюстки кинутих на холодний асфальт квітів вітер змішує з першим жовтим листям. Небесна Сотня дивиться з портретів на людей, що поспішають пробігти повз – спокійно та уважно.
«Не загинути за Україну». На війну вирушила друга група бійців «Січі»

«Поки ти тут, на хвилину замислись... Що відчував молодий двадцятирічний хлопець, затуляючи собою та фанерним щитом пораненого скривавленого друга, коли навкруги кулі прошивали дерева та сталеві стовпи?», - напис чорним по білому на невеличкій табличці, вкопаній у тутешню пропитану кров’ю землю. – « Пам’ятай: це було на Інститутській 20 лютого 2014 року”.

Більшість з тих, хто нині шикується тут з автоматами – пам’ятає. На зброї, розгрузках, зап’ястках хлопців – майданівські вервочки. У очах – спокій. Вже вдруге саме з вулиці Небесної сотні проводжають на Схід бійців добровольчого батальону «Січ» - підконтрольного МВС з’єднання, що складається здебільшого зі свободівців.

Свята справа

Перша група бійців, що вирушила в зону АТО, складалась з 83 осіб. Сьогодні на Схід їде 69 – це забезпечить ротацію близько 70% складу батальону, що базується у Слов’янську. Водночас частина бійців з першої групи залишиться з новачками й ділитиметься досвідом.

Проблеми «Січі», розповідає керівництво– такі ж, як і у інших добровольчих батальонів: всього більш-менш вистачає (наприклад, захистом січовики забезпечені «на 70-80%»), однак немає важкої техніки. Бракує й простого дизельного палива.

Читайте також: Армія без держави чи держава без армії?

Але це життя. «Вирушаємо з позитивним настроєм», - каже один з бійців батальону. Неподалік стоїть його вагітна дружина. – «Адже їдемо захищати свою землю – це свята справа для кожного з нас».

Священники моляться та благословляють добровольців. Тарас Компаніченко співає «Лента за лентою».

Перехожі, що біжать у своїх справах, інколи зупиняються, задивляються, хрестять хлопців. Жоден з них вже не питає що відбувається, як це неодмінно було б ще деякий час тому. Всі все розуміють. Матуся молодого бійця у яскраво-жовтих окулярах заходить зі спини строю, віддає хлопцеві пакет з речами та з усмішкою балакає з сином. Спокійно. Без сліз.

Десь тут, на перетині Майдану та зони АТО, війна стає буденною справою. «Ми вас любимо і чекаємо», - майже без помилок виведено дитячою рукою на малюнку, який довго розглядає один із січовиків. Нижче – зелені дерева, великий будинок, жінка з дітьми, український прапор на флагштоку. І - велике жовто-блакитне серце. Вже загартоване.

«Головне завдання кожного з вас – не загинути за Україну, а зробити так, щоб загинули наші вороги», - наголошує Олег Тягнибок. І хлопці їдуть. Їдуть, щоб повернутися.

Читайте також: Едуард Мальований: «Ми повернемося з війни і спитаємо кожного»


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено